Рішення № 40519561, 09.07.2014, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/874/14-ц

Рішення

іменем України

"09" липня 2014 р.

09.07.2014 року Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Іванюти Т.Є.

при секретарі Мозгова Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлику справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з даним позовом посилаючись на те, що 10 вересня 2011р. приблизно о 20 год. 15 хв. відповідач, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння в будинку за місцем свого проживання, затіяв сварку з своїм малолітнім на той час сином ОСОБА_4, на грунті раптово виниклих неприязних відносин з мотиву покарання за неслухняну поведінку, під час якої умисно наніс удари руками в область голови, спричинивши останньому тілесні ушкодження.

29 листопада 2013року Миронівським районним судом відповідача було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч.2 КК України і призначено покарання у вигляді обмеження волі строком на один рік та на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік.

А тому позивачка просить стягнути з ОСОБА_3 на її користь завдану матеріальну шкоду у розмірі 1105 грн., виграти на правову допомогу під час підготовки позову та розгляду справи в суді у розмірі 2000грн.; на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 30000 грн., завдану вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 виграти на правову допомогу під час підготовки позову та розгляду справи в суді у розмірі 2000грн.

Позивачка в судовому засіданні уточнила позов і просить стягнути з відповідача також і на її користь та неповнолітнього сина ОСОБА_2 30000 грн., так як під час досудового слідства була визнана законним представником неповнолітнього потерпілого, і також зазнала моральної шкоди, яка полягає в моральних переживаннях, лікуванням сина, відрив від роботи для прийняття участі в судових засіданнях та на досудовому слідстві. Після бійки відповідачем син довгий час боявся залишатись один вдома, з ним працює шкільний психолог.

Позивач ОСОБА_2 позов підтримав і суду пояснив, що після травми у нього у нього тепер спостерігаються постійні головні болі, часто появляється стомлюваність. Моральна шкода полягає у фізичному болю в зв»язку з нанесеними тілесними ушкодженнями, лікуванням, відривом від занять у школі.

Представник позивача ОСОБА_5 позов підтримав.

Відповідач проти позову заперечив і суду пояснив,

Представник відповідача проти позову заперечив і суду пояснив, що відповідно до листа кагарлицької ЦРЛ від 13.01.2012 року, Наданий на запит слідчого, визначена загальна варість лікування в розмірі 551,93 грн.. Втомлюваність пасивність, зниження настрою пов»язане з захворюванням дитини на вегето-судинну дистонію , яка була його встановлена в 2010 році. Відповідач неспроможний виплачувати збитки, так як працює лікарем-ендоскопістом в Кагарлицькій ЦРЛ, сплачує на утримання двох дітей аліменти в розмірі 1\3 частини заробітку, має батька похилого віку, якому надає допомогу. Вважає, що розмір моральної шкоди становить 2000 грн. А тому просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити частково з слідуючих підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 10 вересня 2011р. приблизно о 20 год. 15хв. ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння в будинку за місцем свого проживання, що розташований по АДРЕСА_1 разом зі своїм, малолітнім на той час сином ОСОБА_2, на грунті раптово виниклих неприязних відносин з мотиву покарання за неслухняну поведінку, вчинив сварку з сином ОСОБА_6, під час якої умисно наніс удари руками в область голови, спричинивши останньому легкі тілесні ушкодження.у вигляді струсу головного мозку.

Вироком від 29 листопада 2013 року Миронівського районного суду Київської області визнано винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч.2 КК України і призначено йому покарання у виді обмеження волі строком на один рік та на підставі ст.75 КК України звільнив ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 20 березня 2014року вирок суду залишено без змін.

Згідно виписки з медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_2, останній знаходився на стаціонарному лікуванні в Кагарлицькій ЦРЛ, під час якого приймав ліки згідно листка призначень: реосорбілакт, кавітон, Маніт, магнія Сульфіт, натрію хлорид, аскорбінову кислоту, пірідоксил, церебралізин, магне В6, церукал, а також використані системи ПР Та шприци . Вартість ліків становить 1105 грн., що стверджується товарними чеками аптеки №1 ПП ОСОБА_7 м.Кагарлик.

У відповідності до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі.

Як передбачено ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Верховним судом України в п. 2 Постанови Пленуму «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року за № 6 (з подальшими змінами та доповненнями) роз'яснив судам, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою і безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до вироку Відповідач ОСОБА_3 своїми умисними діями спричинив потерпілому ОСОБА_2 тілесні ушкодження, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 93/42 від 22.12.2011 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров»я.

Поскільки вина відповідача доведена вироком суду, і між його діями та захворюванням позивача є безпосередній причинний зв'язок, то суд вважає, що з відповідача на користь позивачки, як законного представника неповнолітнього потерпілого, слід стягнути витрати на придбання ліків в сумі 1105грн.

Згідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, на підставі ч.І ст. 1167 ЦК України, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Також суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_2 моральну шкоду, яка полягає у фізичному болі та душевних стражданнях, моральних переживаннях, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя в зв»язку з лікуванням. В момент отримання тілесних ушкоджень, ОСОБА_2 переніс значний фізичний біль, пережив емоційний стрес, який супроводжувався появою негативних психологічних переживань, почуттями розгубленості, образи, обурення, приниженої гідності, тривоги, страху за своє здоров'я та життя.

Наслідки перенесеної травми призвели до появи негативних психосоматичних та психоемоційних змін: швидка втомлюваність, пасивність, знижений настрій, пригніченість, образливість, чутливість, реакції замикання, фіксованість на негативних переживаннях, насторога, невпевненість в собі, тривога з приводу майбутнього.

Суд вважає, що і позивачці ОСОБА_1 також спричинена моральна шкода, яка полягає в спричиненні моральних та фізичних страждань в зв»язку з травмою у сина, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя в зв»язку з лікуванням дитини, відрив від звичайних занять, поскільки вона має хвороб лий стан здоров»Я і являється постраждалою від аварії на ЧАЕС 1 категорії.

Наслідки події, що сталася, потягли за собою нераціональне витрачання життєвого часу (на лікування, проведення правових заходів, так як постановою слідчого вона була визнана законним представником неповнолітнього потерпілого), обумовили необхідність залучання значних фізичних, душевних та матеріальних ресурсів.

У відповідності до ч.3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Верховний Суд України в п. 9 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року за № 4 (з подальшими змінами та доповненнями) звернув увагу судів на те. що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає затежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час

та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд мас виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Отже суд вважає доведеним, що внаслідок вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_2, що призвело до нанесення йому умисних легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров»я, позивачам спричинена моральна шкода, яку з урахуванням матеріального стану відповідача, слід стягнути в таких розмірах : на користь ОСОБА_2 - 10 тис.грн., На користь ОСОБА_1 - 2 тис. грн..

Так як позов задоволено, то з відповідача на користь позивачки слід стягнути витрати за надання юридичної допомоги в розмірі 1461,6 грн., яка складається з витрат в сумі 730,80 грн. за правовий аналіз документів та підготовку позову до суду та 730,80 грн. за участь в судових засіданнях в загальному 1год.30 хв. ( виходячи з розрахунку 40% мінімальної заробітної плати 1218 грн.)

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 10,60,209,212,213,214,215,218 ЦПК України, ст.. 22,23, 1166,1167 ЦК України, суд,-

вирішив :

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальних збитків 1105 грн., витрати на надання юридичної допомоги в сумі 1461,6 грн., а також у відшкодування моральної шкоди 2000 грн., а всього 4566,6 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 10 тис.грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 243,60 грн.

Рішення набуває законної сили відповідно до ст..223 ч.1 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області протягом 10 днів.

Суддя: Т. Є. Іванюта