Рішення № 40515955, 03.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 906/766/14

03.09.14

За позовом

Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" в особі Хмельницької філії Українського державного центру радіочастот

до

Державного підприємства дорожнього зв’язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв'язок" в особі філії "Житомирський виробничий експлуатаційно-технічний вузол зв’язку"

про

стягнення боргу за виконані роботи в сумі 2 812,32 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство “Український державний центр радіочастот” в особі Хмельницької філії УДЦР звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства дорожнього зв’язку, інформаційного забезпечення та автоматики “Укрдорз`вязок” в особі філії “Житомирський виробничий експлуатаційно-технічний вузол зв’язку” стягнення 2 812,32 грн. на підставі Договору №192-2009 від 04.01.2009.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 05.06.14р. (суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.) порушено провадження у справі №906/766/14 та призначено справу до розгляду на 23.06.14р.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 08.07.14 матеріали справи №906/766/14 було передано за встановленою підсудністю до господарського суду міста Києва.

17.07.2014р. на адресу господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №906/766/14.

Справа №906/766/14 передана на розгляд судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2014 справу №906/766/14 прийнято до провадження судді Літвінової М.Є., розгляд справи призначений на 13.08.2014.

Ухвалою від 13.08.2014, відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 03.09.2014.

Відповідач явку своїх уповноважених представників не забезпечив в судові засідання, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які долучені до матеріалів справи.

Письмового відзиву чи заперечень на позов суду не надав.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

04.01.2009 між ДП "Український державний центр радіочастот" в особі Хмельницької філії Українського центру радіочастот (виконавець за договором) та Філією "Житомирський виробничий експлуатаційно-технічний вузол зв’язку" (замовник за договором) укладено договір №192-2009 на роботи, пов’язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів (далі – договір), предметом якого є проведення виконавцем робіт, пов’язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ), а також виявлення та усунення дії джерел радіозавад роботі РЕЗ замовника.

Відповідно до п. 2.1 Договору, виконавець зобов’язується протягом всього терміну дії цього Договору проводити заходи щодо забезпечення ЕМС РЕЗ, які використовує замовник, згідно з дозволами на експлуатацію РЕЗ, для чого: здійснювати роботи пов’язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ у смугах частот, що використовує замовник, з метою забезпечення ЕМС РЕЗ замовника з РЕЗ інших користувачів; інформувати замовника про радіозавади, що виникають з його вини і вживати передбачені законодавством України заходи з метою усунення їх дії; виявляти у присвоєній смузі частот джерела радіочастот та усувати їх у строки та у порядку, визначених нормативно-правовими актами; за заявками замовника виконувати роботи з виявлення та усунення дії джерел радіозавад, які впливають на роботу РЕЗ замовника.

Згідно п. 2.2 Договору, замовник зобов’язується в процесі діяльності дотримуватись вимог чинного законодавства, нормативно-правових актів щодо використання радіочастотного ресурсу та наданих ліцензій і дозволів; своєчасно сплачувати на користь виконавця плату за виконання робіт; своєчасно забезпечувати виконавця необхідними для виконання цього Договору документами та інформацією.

Вартість виконання робіт, пов’язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ, визначається на підставі затверджених у встановленому порядку "Тарифів на роботи (послуги) ДП "Український державний центр радіочастот" пов’язаних з користуванням радіочастотним ресурсом України та виділенням номерного ресурсу" за один календарний місяць і не включає податок на додану вартість. Податок на додану вартість нараховується згідно законодавства України (п. 3.1 Договору).

Відповідно до п. 3.2 Договору, виконання робіт підтверджується відповідним актом виконаних робіт підписаними обома сторонами.

Пунктом 3.3 Договору, сторони погодили, що виконавець оформлює рахунки за роботи пов’язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ та разом з актами виконаних робіт надсилає на адресу замовника.

Згідно п. 6.1 Договору, він укладений на період в 1 календарний рік, набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін. Договір вважається продовженим на кожний наступний період тривалістю в один календарний рік, якщо жодна із сторін за 30 днів до закінчення терміну дії не надішле іншій стороні письмове повідомлення про свій намір припинити його дію надалі (п. 6.2 Договору).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що свої зобов'язання передбачені Договором виконує належним чином: за період з жовтня 2013 року по березень 2014 року роботи з радіочастотного моніторингу та забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів проводились постійно. Підтвердження факту виконання робіт актами виконаних робіт, які наявні в матеріалах справи. Однак, відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав, не оплатив надані послуги за період з жовтня 2013 року по березень 2014 року на загальну суму 2812,32 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору № 192-2009 на роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

На підтвердження виконання робіт за Договором позивач надав суду наступні акти: №13-22-2012 від 31.10.2013 на суму 468,72 грн., № 13-22-2220 від 29.11.2013 на суму 468,72 грн., №13-22-2411 від 31.12.2013 на суму 468,72 грн., №14-22-108 від 31.01.2014 на суму 468,72 грн., №14-22-411 від 28.02.2014 на суму 468,60 грн., на загальну суму 2 343,60 грн.,

Таким чином, в матеріалах справи відсутній акт виконаних робіт за березень 2014 року, на що позивач повідомив суду, що він був надісланий на адресу відповідача для підписання, але не повернутий.

Позивач також, зазначив, що долучені до матеріалів справи рахунки-фактури за спірний період надавались відповідачу щомісячно.

В той час, на підтвердження факту виконання робіт по Договору в березні 2014 року позивач зазначає, що є протокол та спектрограма інструментальної оцінки параметрів випромінювання радіоелектронних засобів та випромінюючих пристроїв від 26.03.2014.

Підтвердження факту виконання робіт протоколами виміру чітко закріплено у Положенні про радіочастотний моніторинг у смугах радіочастот загального користування, затвердженому рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 16.07.2009 року № 1599.

Пунктом 4.8 Положення про радіочастотний моніторинг у смугах радіочастот загального користування визначено, що результати технічного радіоконтролю документуються і відображаються в протоколах та/або спектрограмах інструментальної оцінки параметрів випромінювання РЕЗ (ВП), які формуються автоматизованими засобами технічного радіоконтролю.

Суд зазначає, що факт виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором №192-2009 на роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів на суму 2812,32 грн. підтверджується матеріалами справи, а саме: копіями протоколу інструментальної оцінки параметрів випромінювання РЕЗ (ВП) №456 від 26.03.2014 та актами виконаних робіт за період з жовтня 2013 року по лютий 2014 року.

Позивач надав суду також претензію від 28.02.2014 №3/22-2-4/291, яка надіслана 28.02.2014 на адресу відповідача.

28.04.2014 позивачем прийнято рішення про анулювання діючих дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів філією "Житомирський виробничий експлуатаційно-технічний вузол зв’язку" ДП "Укрдорзвязок" на території Хмельницької області.

Однак, суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів на підтвердження сплати відповідачем грошових коштів позивачу за виконані роботи відповідно до Договору №192-2009 на роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів.

Отже, суд зазначає, що відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору №192-2009 на роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, не здійснив оплати виконаних робіт, тобто не виконав свої зобов'язання, а тому позовні вимоги щодо стягнення 2812,32 грн. - суму основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства дорожнього зв’язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв'язок" (03179, м. Київ, вул. Михайла Чалого, 3, код 05422987) в особі філії "Житомирський виробничий експлуатаційно-технічний вузол зв’язку" (12440, Житомирська область, Житомирський район, с. Зарічани, вул. Лісова, 4-А, код 03444996) на користь Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (03179, м. Київ, проспект Перемоги, 15 КМ, код 01181765) в особі Хмельницької філії Українського державного центру радіочастот (29013, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Володимирська, 109, код 23564225) 2 812,32 грн. (дві тисячі вісімсот дванадцять гривень 32 коп.) та 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) судового збору.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 08.09.2014.

Суддя М.Є. Літвінова