Постанова № 40513001, 16.09.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2014 р.Справа № 923/666/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Величко Т.А.,

суддів Таран С.В., Ярош А.І.

при секретарі: Альошиній Г.М.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Жилтранс"

на рішення господарського суду Херсонської області від 08.07.2014р.

по справі № 923/666/14

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська Страхова Група"

до відповідача: Приватного підприємства "Жилтранс"

про стягнення 31 425,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська Страхова Група" звернулося до господарського суду Херсонської області з позовними вимогами до Приватного підприємства "Жилтранс" про стягнення 31 425,00 грн. - в порядку регресного відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок аварії в системі централізованого опалення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок залиття квартири №8, із власником якої і позивачем існують правовідносини із страхування майнових інтересів, власнику квартири було завдано майновий збиток, розмір якого згідно Кошторису на ремонтні роботи ФОП «ОСОБА_2» рахунку №40, рахунку-фактури №266 від 27.12.2012 року та угоди від 11.02.2013 року становить 39 000,00 грн. Платіжним документом №2370 від 14.02.2013 року позивачем виплачено власнику застрахованого майна (квартири) ОСОБА_3 страхове відшкодування з вирахуванням безумовної франшизи - 7 575,00 грн., а саме - 31 425,00 грн.

Заявлена 16.10.2013 року претензійна вимога до відповідача про сплату страхового відшкодування в сумі 31 425,00 грн. залишена без відповіді і задоволення.

У відзиві на позовну заяву Приватне підприємство "Жилтранс" вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними. Акт обстеження від 26.11.2012 року та акт про залиття від 26.11.2012 року фактично вказують, що затоплення квартири сталося внаслідок самовільного втручання мешканцями, без попередження обслуговуючої організації. Доказів, які б стверджували зворотне, позивачем не надано. У виконавця, яким є відповідач, згідно норми Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відсутній обов'язок щодо проведення поточного ремонту, який є невластивим для виконавця обов'язком.

В додаткових поясненнях до позовної заяви, позивач зазначив, що з дати підписання між Департаментом житлово-комунального господарства Херсонської міської ради і відповідачем Договору про утримання житлових будинків, споруд, об'єктів благоустрою і прибудинкових територій, особою, відповідальною особою за надання житлово-комунальних послуг даного будинку є саме Приватне підприємство "Жилтранс". Підтвердження спричинення шкоди з вини відповідача міститься в Акті « 1 від 26.11.2012 року, в якому зазначається, що причиною залиття є понаднормативна експлуатація трубопроводів системи центрального опалення. Попередні висновки комісії: причиною залиття приміщення квартири АДРЕСА_1 стала розгерметизація трубопроводу центрального водяного опалення, розміщеного на горищі будівлі житлового будинку над квартирою АДРЕСА_1.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 08.07.2014р. (суддя Ємленінова З.І.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства "Жилтранс" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська Страхова Група" 31 425 грн. 00 коп. основного боргу та 1 827 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Судове рішення мотивоване таким: оскільки будинок АДРЕСА_1 на момент аварії обслуговувався відповідачем згідно з договором №53 від 17.04.2008 року, відповідно до пункту 1.5 Правил утримання житлових будинків та прибудинкової території, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України №76 від 17.05.2005 року, пункту 1.1.12 Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України №150 від 10.08.2004 року, то саме відповідач зобов'язаний регулярно проводити гідравлічне випробування системи центрального опалення, укріплення ізоляції трубопроводів, консервації та розконсервації системи центрального опалення.

Крім того, відповідно до п.1.2.6.23 вищезазначеного Примірного переліку послуг саме управитель/виконавець зобов'язаний проводити капітальний ремонт та відновлення переходів на горищах через труби центрального опалення та вентиляційні коробки.

Таким чином, в силу вищезазначених нормативних актів, а також прийнятих на себе обов'язків за договором №53 від 17.04.2008 року, саме ПП "Жилтранс", як виконавець, зобов'язаний був забезпечити якісне утримання житлового будинку АДРЕСА_1 в м. Херсоні та своєчасно вжити заходів по попередженню та уникненню аварійної ситуації на системі центрального опалення, яка призвела до пошкодження майна страхувальника за договором добровільного страхування майна від 08.02.2012 року.

В апеляційній скарзі, не погоджуючись із висновками суду, ПП "Жилтранс" просить рішення господарського суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Доводи скаржника ґрунтуються на тому, що господарським судом невірно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, невірно було застосовано норми процесуального та матеріального права. Суд помилково прийшов висновку, що відповідач є управителем житлового фонду та фактично наділив відповідача неналежним йому обов'язком, а саме обов'язком щодо проведення поточних та капітальних ремонтів, тоді як прийняття рішення щодо використання коштів по виконанню некапітального та поточного ремонту покладено на балансоутримувача - Департамент житлово-комунального господарства Херсонської міської ради.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи (фактичні обставини справи) на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом, обговоривши доводи апеляційної скарги сторін, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Як свідчать матеріали справи і це встановлено господарським судом, між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська Страхова Група" та громадянкою ОСОБА_5 08.02.2012 року було укладено договір добровільного страхування заставленого майна №13-2201-12-00021.

Предметом вказаного договору є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням двокімнатних квартир АДРЕСА_4 та АДРЕСА_1 від страхових ризиків, зазначених в пункті 2.3 договору страхування заставленого майна.

26.11.2012 року в будинку АДРЕСА_1 сталося залиття квартири АДРЕСА_1 внаслідок аварії на горищі будинку в системі централізованого опалення, внаслідок чого власнику квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_5 завдано матеріальну шкоду, розмір якої відповідно до наданого до матеріалів справи кошторису становить 39 000 грн. 00 коп.

Відповідно до умов договору страхування від 08.02.2012 року та Угоди від 11.02.2013 року позивач сплатив власнику квартири (банк отримувач - ПАТ "Креді Агріколь банк") 31 425 грн. 00 коп. (з вирахуванням безумовної франшизи), що підтверджується платіжним дорученням №2370 від 14.02.2013 року.

Позивач вважає, що шкода майну страхувальника спричинена з вини відповідача, а після виплати ним шкоди ОСОБА_5, до нього перейшло право зворотної вимоги, з яким він звернувся до господарського суду.

Господарський суд, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, погодивсь з доводами позивача, послався на доведеність матеріалами справи і підтвердженість нормами чинного законодавства, що саме ПП "Жилтранс", як виконавець, зобов'язаний був забезпечити якісне утримання житлового будинку АДРЕСА_1 та своєчасно вжити заходів по попередженню та уникненню аварійної ситуації на системі центрального опалення, яка призвела до пошкодження майна страхувальника за договором добровільного страхування майна від 08.02.2012 року.

З обґрунтованістю висновків суду погодитися можна.

Комісія у складі головного інженера ПП "Жилтранс" Чуріпа Н.О., майстра виробничого відділу Грязнової Н.Ф., слюсаря-сантехніка Руссол О.О. 26.11.2012 року склали Акт №1 про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення.

Як вказано в Акті, причиною залиття квартири АДРЕСА_1, є несанкціоноване втручання в інженерні мережі теплопостачання будинку мешканців квартири АДРЕСА_1, понаднормативна експлуатація трубопроводів системи центрального опалення. Обслуговуюче підприємство ПП "Жилтранс" на протязі 3 років надавало для включення до Титульного списку для фінансування з державного бюджету капітального ремонту внутрішньобудинкових мереж опалення житлового будинку АДРЕСА_1, але даний будинок до Титульного списку не ввійшов.

07.12.2012 року Департаментом житлово-комунального господарства в складі комісії з нагляду за станом житлового фонду складено Акт обстеження квартири АДРЕСА_2. Комісією, з участю в тому числі власника квартири АДРЕСА_1, встановлено, що приміщення житлової кімнати (6/15.26) і коридору (5/6.89) мають характерні ознаки залиття водою. Причиною залиття приміщень квартири АДРЕСА_1 власника ОСОБА_5 стала розгерметизація трубопроводу центрального водяного опалення, розміщеного на горищі над квартирою АДРЕСА_1.

Як зазначено в Акті, трубопроводи системи опалення, розташовані на горищі потребують капітального ремонту. Металеві труби піддані впливу корозії, експлуатуються з перевищенням нормативного строку.

На замовлення Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська Страхова Група" ПП «Пліч-Опліч» проведено незалежну оцінку розміру матеріального збитку, завданого власнику двохкімнатної квартири АДРЕСА_1, що постраждала внаслідок залиття. Станом на 05.12.2012 року затверджено Звіт про незалежну оцінку, відповідно до якого розмір матеріального збитку становить: 12 692,00 грн. (без ПДВ), та 15 230,10 грн. - з урахуванням ПДВ.

Невід'ємною частиною Звіту про оцінку (з додатками) є Висновок № 129/20-12 про розмір матеріального збитку (сплачений 26.12.2012 року) - 12 692,00 грн. (без ПДВ).

Відповідно до Страхового акту № ДКЦВ-5753 від 11.02.2013 року, розмір остаточного страхового відшкодування - 31 425,00 грн. (розрахунок остаточної суми страхового відшкодування від 11.02.2013 року). Виплата страховою компанією вказаної суми здійснена відповідно до Кошторису на ремонтні роботи ФОП «ОСОБА_2», рахунку №40, рахунку-фактури №266 від 27.12.2012 року та угоди від 11.02.2013 року.

В додаткових поясненнях щодо розрахунку суми страхового відшкодування позивач зазначив, що загальна сума рахунків, наданих клієнтом, складає 62 436,80 грн. Від цієї суми було віднято вартість паркетної дошки (17 360,00 грн.), вартість плінтусу (установка - 660,00 грн., плінтус - 2 340,00 грн.), заміна плити - 220,00 грн., транспортні витрати - 900,00 грн., укладка дошки - 1 215,00 грн. Згідно Службової записки та Угоди від 11.02.2013 року між Страховиком і Страхувальником було прийнято та узгоджено рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 39 000,00 грн., а за мінусом франшизи ця сума становить 31 425,00 грн., яку 14.02.2013 року страховик сплатив Страхувальнику. Також Страховик зазначив, що згідно експертизи, розрахованої в Києві, сума збитку складає 17 000,00 грн., але цієї суми навряд чи вистачить для відновлення однієї кімнати.

В додаткових поясненнях до апеляційної скарги ПП "Жилтранс" зазначає, що відповідно до приписів Закону України «Про житлово-комунальні послуги», на нього, як на виконавця, покладено обов'язки щодо надання житлово-комунальних послуг відповідної якості з утримання житлового фонду в належному технічному стані. Будь-яких обов'язків по проведенню капітальних ремонтів систем багатоквартирних будинків на виконавця спеціальним законом не покладено.

ПП "Жилтранс" регулярно здійснювало огляд внутрішньо будинкових мереж опалення будинку АДРЕСА_1, на підставі чого у період з 2010 року по 2013 рік щороку подавало будинок на включення до Титульного списку для фінансування капітального ремонту внутрішньо будинкових мереж опалення, але даний будинок до Титульного списку включено не було.

Доказом утримання системи опалення в даному будинку в належному технічному стані є те, що вказана система щороку перед осінньо-зимовим періодом проходила гідравлічні випробування комісійно з представниками МКП «Херсонтеплоенерго». Також доказом є Акт готовності системи центрального опалення будинку АДРЕСА_1 до опалювального сезону 2012-2013 рр., складений представниками відповідача та МКП «Херсонтеплоенерго». На протязі трьох років балансоутримувач - Департамент житлово-комунального господарства Херсонської міської ради - не виділяв кошти на проведення капітального ремонту системи центрального опалення, що і стало можливою причиною настання аварійної ситуації.

Також відповідач не погоджується із сумою страхового відшкодування. Згідно звіту про незалежну оцінку розмір матеріального збитку, завданого власнику двокімнатної квартири, що постраждала внаслідок залиття, становить 12 692,00 грн. без ПДВ, звіт складено сертифікованим експертом. Позивачем відшкодовано 39 000,00 грн., при цьому, надані в обґрунтування реальних збитків докази не можна вважати належним доказом: кошторис складений ФОП ОСОБА_2 - не підписаний замовником, рахунок №40 магазину «Панорама» не містить доказів його оплати, аналогічна ситуація із накладною на суму 11 067,00 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору

Як вбачається із матеріалів справи, будинок АДРЕСА_1 знаходиться на балансі Управління житлового господарства Херсонської міської ради.

17.04.2008 року між Управлінням житлового господарства Херсонської міської ради (замовник) та Приватним підприємством "Жилтранс" (виконавець) укладено Договір №53 про надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій. Строк дії договору - три роки та можливість за згодою сторін продовження.

За даним договором ПП "Жилтранс" передано функції з отримання житлових будинків і споруд, прибудинкових територій, надання житлово-комунальних послуг, та проведення розрахунків з квартирами - магазинами і власниками житлових приміщень.

Відповідно до п. 3.1 договору, замовник зобов'язується:

- забезпечити виконавця технічною та проектно-кошторисною документацією на будівлі та споруди, які віднесені до житлового фонду;

- передати в оренду виконавцю відповідно до акта прийняття-передачі виробничі та складські приміщення, техніку, устаткування та обладнання (за наявності);

- проводити обстеження санітарно-технічного стану будинків та прибудинкових територій, переданих на обслуговування виконавцю;

- сприяти виконавцю у вирішенні питань, що виникають між комунальними підприємствами та виконавцем і пов'язані з тепло-, водо-, газо-, електропостачанням житлового фонду та ліквідацією аварійних ситуацій інженерних комунікацій на території розташування житлового фонду, переданого на обслуговування виконавцю.

Відповідно до п. 4.1 Виконавець зобов'язується:

- забезпечити якісне утримання житлових будинків та прибудинкових територій відповідно до вимог законодавства, нормативних документів та умов договору;

- своєчасно вживати заходів щодо уникнення та ліквідації аварійних ситуацій, пов'язаних із технічним станом житлових будинків та їх інженерного обладнання;

- відшкодовувати збитки, завдані майну, житловому приміщенні, та шкоду, заподіяну життю чи здоров'ю мешканців будинків внаслідок наявності недоліків у наданні послуг, у розмірі й порядку згідно з чинним законодавством України;

- надавати замовнику потрібну інформацію, безпосередньо пов'язану з питанням надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій;

- забезпечити збереження переданого йому в оренду майна, а після завершення терміну дії договору а після його розірвання в установленому законодавством порядку повернути його замовнику в стані, зазначеному в акті приймання-передачі, з урахуванням амортизаційного зносу (за наявності);

- відшкодувати замовнику вартість пошкодженого, зруйнованого чи знищеного майна, переданого йому в користування відповідно до акта приймання-передачі (за наявності);

- вести облік виконання робіт з обслуговування та ремонту житлового фонду і прибудинкових територій, а також фінансову та бухгалтерську документацію.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець має право:

1) розробляти і подавати на затвердження розрахунки щодо рівня цін/тарифів на житлово-комунальні послуги першої і другої групи в порядку, встановленому законодавством;

2) пропонувати при укладенні договору ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги третьої групи;

3) брати участь у конкурсах на набуття права виконувати житлово-комунальні послуги на певній території відповідно до цього Закону;

4) вимагати від споживача дотримання вимог правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території, санітарно-гігієнічних і протипожежних правил та інших нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг;

5) вимагати від споживача своєчасного проведення робіт щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з вини споживача, або відшкодування вартості цих робіт;

6) отримувати компенсацію за надані відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлово-комунальних послуг і повертати їх у разі ненадання таких послуг чи пільг;

7) на відшкодування втрат у разі затвердження відповідним органом місцевого самоврядування цін/тарифів нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво;

8) доступу в приміщення, будинки і споруди для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань засобів обліку в порядку, визначеному законом і договором; та зобов'язаний:

1) забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів;

2) здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень;

3) підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором;

4) надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру цін/тарифів, норми споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо;

5) своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період;

6) розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості;

7) утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством;

8) сплачувати споживачу компенсацію за перевищення встановлених термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт у розмірі, визначеному договором або законодавством;

9) вести облік вимог (претензій) споживачів у зв'язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їх споживчих властивостей та перевищенням термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт;

10) своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) і доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Натомість, відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В свою чергу, ст. 27 Закону України «Про страхування» також зазначає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, закріплене в ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України нормативне застереження щодо можливості встановлення законом іншого розміру зворотної вимоги (регресу) до винної особи, ніж розмір виплаченого відшкодування, цілком узгоджується з положеннями ст. 993 Цивільного кодексу України, та ст. 27 Закону України «Про страхування»; якими право регресної вимоги страховика до відповідальної за завдані збитки особи обмежується дещо іншим розміром, а саме - фактичними витратами (затратами) страховика. До складу таких фактичних витрат можуть відноситися виплачені страхувальнику суми компенсації вартості проведених експертиз, пов'язаних з визначенням розміру страхового відшкодування.

Отже, виходячи з системного аналізу змісту ст. 993, ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до позивача в даному випадку перейшло виключно в межах фактичних витрат (31 425,00 грн. виплаченого страхового відшкодування) право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до п. 1.2 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов'язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень.

Зазначені обов'язки виконавця передбачені також і Правилами утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76.

Розділом 2 Правил визначено, що технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо.

Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків, яка включає в себе проведення планових та позапланових оглядів (п. 2.1 Правил).

Отже, складовою технічного обслуговування є, зокрема, планові огляди, які розподіляють на загальні та профілактичні.

П. 2.1.5 Правил передбачає, що періодичність проведення профілактичного обслуговування елементів жилих будинків та граничні строки невідкладної ліквідації виявлених несправностей елементів жилих будинків наведена відповідно у додатках 2 та 3 Правил.

Графіки профілактичного обслуговування елементів жилих будинків та їх результати записуються у відповідних журналах.

Відповідно до додатку 2 до п. 2.1.5 Правил, профілактичне обслуговування системи водопроводу, каналізації, гарячого водопостачання здійснюється кожні 3-6 місяців.

Докази наявності Журналу технічного огляду інженерних систем в будинку АДРЕСА_1, періодичність профілактичного огляду системи технічного обладнання відповідачем не надані, посилання на їх наявність в документальних поясненнях відсутня.

Акт готовності внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання в опалювальний сезон 2012-2013 роки від 12.07.2012 року підтверджує готовність об'єкта до опалювального періоду. При цьому, відповідно до Проекту Титульного списку капітального ремонту житлового фонду ПП "Жилтранс" на 2011 рік, 2012 рік будинок АДРЕСА_1 включено під капітальний ремонт опалення.

Відповідно до Акту обстеження квартири АДРЕСА_1 від 07.12.2012 року залиття квартири 9 сталося внаслідок розгерметизація трубопроводу центрального водяного опалення, розміщеного на горищі будівлі над квартирою АДРЕСА_1. Металеві труби центрального водяного опалювання зазнали корозії, експлуатуються з перевищенням нормативного строку.

Відповідно до п. 4.1 Договору №53 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 17.04.2008 року, Виконавець (відповідач по справі) зобов'язується забезпечити якісне утримання житлових будинків, своєчасно вживати заходів щодо уникнення та ліквідації аварійних ситуацій, пов'язаний із технічним станом житлових будинків та їх інженерного обладнання; відшкодовувати збитки, завдані майну, житловому приміщенні, та шкоду, заподіяну життю чи здоров'ю мешканців будинків внаслідок наявності недоліків у наданні послуг, у розмірі й порядку згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до Акта №1 про залиття, аварії, що трапилася на системі центрального опалення від 26.11.2012 року, складеного працівниками ПП "Жилтранс", причиною аварії є: несанкціоноване втручання в інженерні мережі теплопостачання будинку мешканців квартири АДРЕСА_1; понад нормативна експлуатація трубопроводів системи центрального опалення.

Апеляційна інстанція погоджується із висновком господарського суду, що згідно наданих Актів, причиною залиття слід вважати понаднормативну експлуатація трубопроводів системи центрального опалення, і що саме відповідач, в силу чинних нормативних актів, а також прийнятих на себе за договором №53 від 17.04.2008 року обов'язків, є відповідальною особою за спричинені в результаті аварії збитки.

Рішення господарського суду відповідає матеріалам справи, діючому законодавству. Підстави, передбачені ст. 104 Господарського процесуального кодексу України для зміни чи скасування рішення господарського суду, в доводах апеляційної скарги - відсутні; докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції скаржником не надано, а доводи апеляційної скарги зводяться до тлумачення норм матеріального права на свою користь.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України,

суд постановив:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Жилтранс" залишити без задоволення, рішення господарського суду Херсонської області від 08.07.2014 року у справі №923/666/14 - без змін.

Постанова в порядку ст. 105 Господарського Процесуального Кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст складено та підписано 17.09.2014 року.

Головуючий суддя Т.А. Величко

Суддя С.В. Таран

Суддя Ярош А.І.