Ухвала суду № 40512819, 17.09.2014, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

17 вересня 2014 року Справа № 915/684/14

м. Миколаїв

Кредитор: Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»,

вул. Лєскова, 9, м. Київ, 01011.

Адреса для листування: вул. Артилерійська, 19-А, м. Миколаїв, 54030.

Банкрут: Товариство з додатковою відповідальністю «Будівельна фірма «Житлобуд-Ніко», код ЄДРПОУ 19289428.

Юридична адреса: вул. Казарського, 2-в, м. Миколаїв, 54007.

Поштова адреса: вул. Казарського, 2-в, м. Миколаїв, 54007.

Ліквідатор: Репченко Юлія Анатоліївна (АДРЕСА_1).

Суддя Ткаченко О.В.

Представники:

Від кредитора: не з»явився.

Від банкрута: не з»явився.

Ліквідатор: не з»явився.

Суть справи: про визнання кредиторських вимог

19.06.2014р. кредитором подано до суду заяву про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 17 617 034,36 грн. заборгованості та 1218,00 грн. судового збору.

Ухвалою суду від 19.08.2014 року розгляд заяви кредитора було відкладено на 26.08.2014 року о 12:00.

Ухвалою суду від 26.08.2014 року розгляд заяви кредитора було відкладено на 04.09.2014 року об 11:00.

У судовому засіданні 04.09.2014 року представником кредитора було надано пояснення, згідно яких він просить включити 12 094 218,00 грн. до першої черги задоволення кредиторських вимог, з яких 12 093 000,00 грн. - як вимоги забезпечені іпотекою, а 5 522 816,36 грн. - до четвертої черги задоволення кредиторських вимог.

У відповідності до наданого ліквідатором відзиву він вважає, що до реєстру вимог кредиторів підлягають включенню окремо 17 615 816,36 грн. - як вимоги, забезпечені заставою, та 1218,00 грн. витрат зі сплати судового збору - до першої черги задоволення кредиторських вимог.

Ухвалою суду від 04.09.2014 року розгляд заяви кредитора було відкладено на 11.09.2014 року о 10:00.

У судовому засіданні 11.09.2014 року було оголошено перерву до 17.09.2014 року о 10:00.

Розглянувши заяву про визнання кредиторських вимог, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив.

Між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого за всіма правами та обов'язками є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - Кредитор, Банк), та Закритим акціонерним товариством Будівельною фірмою "Житлобуд - Ніко", правонаступником якого за всіма правами та обов'язками є Товариство з додатковою відповідальністю Будівельна фірма "Житлобуд - Ніко" (далі - Боржник, Позичальник), 06.12.2007 року укладено Кредитний договір № 010/01-02/07-094 (далі - Кредитний договір), на підставі якого Банк зобов'язався відкрити Позичальнику не відновлювальну кредитну лінію в сумі 15 000 000,00 грн., строком до 05.12.2008 року, зі сплатою 13,5 % річних, для фінансування витрат по будівництву двох житлових будинків.

Кредитні кошти було надано Позичальнику траншами, в період з 11.12.2007р. по 23.04.2008р.

Так, пунктом 3.4. Кредитного договору сторони встановили, що погашення основної суми кредиту буде здійснюватися згідно додатку № 1 до цього Кредитного Договору.

Відповідно до п.6.1. Кредитного договору Позичальник взяв на себе зобов'язання сплачувати проценти за користування кредитними коштами за цим Кредитним Договором щомісячно платіжним дорученням, (або Позичальник доручив Кредитору самостійно списувати кошти з поточного рахунку) на рахунок нарахованих доходів № 206812602 не пізніше 26-го робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні Кредиту.

Додатковим договором № 010/01-02/07-094/4 від 31.12.2009 р. до Кредитного договору розмір невідновлювальної кредитної лінії було зменшено до 13 694 600,00 грн.

Додатковими договорами № 010/01-02/07-094/1 від 13.07.2008 року, № 010/01-02/07-094/4 від 31.12.2009 року, № 010/01-02/07-094/5 від 30.06.2010 року та додатковими угодами № 010/01-02/07-094/6 від 31.03.2011року, № 010/01-02/07-094/7 від 04.05.2012 року до Кредитного договору відсоткова ставка за користування кредитом, кінцевий термін погашення кредиту, а також графік погашення заборгованості неодноразово змінювались.

Останній раз, додатковою угодою № 010/01-02/07-094/7 від 04.05.2012 року кінцевий термін погашення кредиту було встановлено 24.09.2012 р. Крім того, визначалось, що плата за користування Кредитом розраховується на основі процентної ставки в розмірі:

- з 10 грудня 2007 р. по 14 липня 2008 р. - 13,5 % річних;

- з 15 липня 2008 р. по 30 грудня 2009 р. - 18,0 % річних;

- з 31 грудня 2009 р. по 31 січня 2011 р. - 20,7 % річних;

- з 01 лютого 2011 р. по 03 травня 2012 р. - 16 % річних;

- з 03 травня 2012 р. - 16,2% річних,

Сторони встановили, що Позичальник погашає заборгованість за Кредитом у відповідності до Графіку (Додаток № 1 до зазначеної Додаткової угоди від 04.05.2012 р.)

Згідно п. 1.8 додаткової угоди № 010/01-02/07-094/6 від 31.03.2011 року до Кредитного договору, проценти за кредит Позичальник повинен був сплачувати щомісяця на рахунок нарахованих доходів Кредитора № 206812602 в МОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 326182, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту.

В зв'язку з тим, що ТОВ БФ «Житлобуд - Ніко» не виконувало умов кредитного договору, АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до Центрального районного суду м. Миколаєва про стягнення заборгованості з боржника та поручителя за кредитним договором № 010/01-02/07-094 від 06.12.2007 р. в сумі 15 893 562,61 грн.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 04.03.2014 р. у справі № 490/10749/13-ц позовні вимоги банку задоволено в повному обсязі, а саме стягнуто з ТОВ БФ «Житлобуд - Ніко» та ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором № 010/01-02/07-094 від 06.12.2007 р. в сумі 15 893 562,61 грн.

Судове рішення набрало законної сили 17.03.2014року.

В зв'язку з тим, що боржником (ТДВ БФ «Житлобуд - Ніко») з часу набрання рішення законної сили і до порушення справи про банкрутство, заборгованість за кредитним договором № 010/01-02/07-094 від 06.12.2007 р. не погашалась - сума заборгованості банкрута перед банком зросла.

Станом на 05.06.2014 року заборгованість Товариства з додатковою відповідальністю Будівельна фірма "Житлобуд - Ніко" перед АТ «Райффайзен Банк Аваль» становить 17 615 816,36 грн., з яких:

12 041 001,50 грн. - заборгованість за тілом кредиту;

3 500 401,38 грн. - заборгованість за відсотками.

Крім того, відповідно до ст.ст. 549, 611 Цивільного кодексу України, п.п.6.2, 10.2 Кредитного договору № 010/01-02/07-094 від 06.12.2007 р., за порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом передбачених п.п.1.1, 6.1 даного договору, Банкрут повинен був сплатити Банку пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.

У зв'язку з невиконанням ТДВ Будівельною фірмою "Житлобуд - Ніко" своїх зобов'язань по Кредитному договору, Банком на підставі вищезазначених положень договору станом на 05.06.2014 р. Боржнику була нарахована пеня в розмірі 2 074 413,48 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо за договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів за користування позикою.

Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань, які виникли з умов кредитного договору, між Банком та ТДВ Будівельною фірмою "Житлобуд - Ніко" укладено договір іпотеки р. № 1178 від 10.12.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4, предметом якого є майнові права на незакінчені будівництвом три нежитлових приміщення та 19 квартир по адресу: АДРЕСА_2, а також 28 квартир по адресу: АДРЕСА_3.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.11.2013 р. по справі № 915/1437/13, договір іпотеки № 1178 від 10.12.2007 р. визнано недійсним. Постановою Вищого господарського суду України від 17.02.2014 р., постанову Одеського апеляційного господарського суду залишено без змін.

У відповідності до постанови Верховного суду України від 02.09.2014р. постанова Вищого господарського суду України від 17.02.2014 р. про визнання договору іпотеки недійсним скасована, а справа передана на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Також, в забезпечення виконання зобов'язань, які виникли з умов кредитного договору, між Банком та ТДВ Будівельною фірмою "Житлобуд - Ніко" укладено договір іпотеки р. № 1179 від 10.12.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4, предметом якого є - виробнича база, загальною площею 3297,40 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_4.

Відповідно до п. 1.3 договору іпотеки - сторони встановили заставну вартість предмету іпотеки в сумі 4 846 000,00 (чотири мільйони вісімсот сорок шість тисяч грн.).

За приписами ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником (іпотекодателем) основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

У відповідності до п. 21 Листа Вищий господарський суд від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 «Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у визначенні господарським судом розміру вимог кредитора, що забезпечені майном боржника, до уваги має братися оцінка майна, погоджена сторонами у відповідному договорі застави (іпотеки).

Отже вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» є забезпеченими майном боржника на загальну суму 12 093 000,00 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або Господарським судом, вносяться до реєстру вимог кредиторів. Розпорядник майна (з особливостями ст. 95 - ліквідатор) зобов'язаний окремо внести до реєстру вимог кредиторів, які забезпеченні заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

З урахуванням викладеного кредиторські вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в загальній сумі 17 617 034,36 грн. визнаються судом та відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону про банкрутство в сумі 12 093 000,00 грн. підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів окремо, в сумі 1218,00 грн. витрат по сплаті судового збору - до першої черги задоволення кредиторських вимог, в сумі 3 448 402,88 грн. - до четвертої черги задоволення кредиторських вимог, в сумі 2 074 413,48 грн. - до шостої черги задоволення кредиторських вимог.

Керуючись ст. 86 ГПК України, ст.ст. 23, 24, 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в загальному розмірі 17 617 034,36 грн.

2. Зобов'язати ліквідатора відповідно до ч. 1 ст. ст. 45 Закону про банкрутство вимоги в сумі 12 093 000,00 грн. включити до реєстру вимог кредиторів окремо, в сумі 1218,00 грн. витрат по сплаті судового збору віднести до першої черги задоволення кредиторських вимог, в сумі 3 448 402,88 грн. - до четвертої черги задоволення кредиторських вимог, в сумі 2 074 413,48 грн. - до шостої черги задоволення кредиторських вимог.

3. Ухвалу направити на адресу кредитора, ліквідатора та банкрута.

Суддя О.В.Ткаченко