Вирок № 40508723, 16.09.2014, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

іменем України

Справа № 210/7284/13-к

Провадження № 1-кп/210/43/14

"16" вересня 2014 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу у складі:

головуючого судді Сільченко В. Є.

при секретарі Бендас І. І.

за участю прокурора Пізняка В. І.

за участю обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду матеріали кримінального провадження № 12013040710000981 за обвинуваченням:

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. НоволазарівкаКазанківського району Миколаївської області, українця, громадянина України, освіта середня, холостого, не працюючого, який мешкає за адресою АДРЕСА_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого 03.02.2014 року Дзержинським районним судом м.Кривого Рогу за ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком у 2 роки

у скоєнні злочину, передбаченогоч.2 ст.304 КК України ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 04.02.2013 року близько 20 години 30 хвилин, на дитячому майданчику, розташованому поблизу будинку АДРЕСА_2, зустрівся із раніше знайомими йому малолітніми ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8.

ОСОБА_2 під час спілкування з ОСОБА_3 дізнався, що його мати ОСОБА_7 працює в кафе «Шашлична», розташованому на території Оптового ринку по вул. Вокзальній в м. Кривому Розі та має ключ від вхідних дверей кафе.

Після чого, ОСОБА_2 будучи достовірно поіформованим про малолітній вік ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, умиснозабажав втягнути вище вказаних малолітніх осіб у злочину діяльність, з корисливих мотивів.

Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний намір, спрямований за заволодіння чужим майном та втягненням малолітніх в таку діяльність, ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 прийняти участь у вчиненні крадіжки майна з кафе «Шашлична», при цьому він запропонував ОСОБА_3 непомітно узяти у своєї матері ОСОБА_7 ключ від кафе «Шашлична», з метою подальшої крадіжки майна з кафе.

На дану пропозицію малолітні спочатку відмовилися, але ОСОБА_2, застосував психічний вплив на малолітніх, що виразився у погрозі заподіяння ним шкоди у вигляді спричинення тілесних ушкоджень, а також обіцянках поділитися з ними викраденим майном. Він запевнив їх, що про це ніхто не дізнається, а вони отримають гроші. Внаслідок застосування ОСОБА_2 психічного впливу, малолітні ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 погодилися прийняти участь у вчиненні крадіжки майна з кафе «Шашлична», тобто ОСОБА_2 схилив їх до вчинення злочину.

Отримавши згоду малолітніх на вчинення злочину, ОСОБА_2 розподілив ролі, згідно яких ОСОБА_3 повинен був непомітно узяти ключ від кафе «Шашлична» у своєї матері ОСОБА_7, ОСОБА_4 повинен був узяти із собою металевий лом, яким потрібно було зламати двері в середині кафе.

Після чого, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пішли до своїх помешкань, щоб узяти ключ від кафе «Шашлична», а також металевий лом.

В той же день, 04.02.2013 року близько 22 години 15 хвилин, зустрівшись на дитячому майданчику, розташованому поблизу будинку АДРЕСА_2, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 направилися до кафе «Шашлична», з метою вчинення крадіжки.

На шляху до кафе, ОСОБА_2 розподілив ролі між малолітніми, згідно яких, він разом з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проникнуть до кафе, а ОСОБА_6 буде знаходитися біля входу до будівлі кафе з метою повідомлення співучасників злочину про появу поблизу місця вчинення крадіжки сторонніх осіб або міліції.

Підійшовши до кафе «Шашлична», ОСОБА_3 ключем, який він раніше узяв із кишені дублянки своєї матері, відчинив вхідні двері кафе та разом з ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проникли до кафе.

В приміщенні ОСОБА_2 узяв у ОСОБА_4 металевий лом, який ОСОБА_4 раніше узяв у себе вдома, шляхом ривку зламав двері кабінету власника в приміщенні кафе. Весь цей час ОСОБА_6 знаходився на вулиці та здійснював нагляд за територією біля кафе, з метою попередження співучасників про появу людей та міліції.

Знаходячись в кабінеті, ОСОБА_2 почав ламати металевим ломом сейф, який знаходився в кабінеті.

Малолітній ОСОБА_6, не діждавшись, поки взламають сейф, тобто моменту закінчення злочину, вирішив піти додому, про що він повідомив інших співучасників, тобто добровільно відмовився від подальшої участі у вчиненні злочину.

Після чого, ОСОБА_2 металевим ломом зламав сейф, який знаходився в кабінеті, звідки він разом з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 таємно викрав належні ОСОБА_9 гроші в сумі 9500 гривен, а також картки поповнення рахунків операторів мобільного зв'язку «Лайф», «КиївСтар» на загальну суму 2000 гривен. ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, розподіливши поміж собою викрадене майно, з місця скоєного злочину зникли, спричинивши потерпілому ОСОБА_9 майновий збиток на загальну суму 11500 гривен.

Таким чином ОСОБА_2 втягнув малолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у злочинну діяльність.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2свою вину у скоєнні злочинів визнав у повному обсязі та показав, що він дійсно скоїв даний злочин при вказаних обставинах.

Він знав, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6 були малолітніми, проте умовив їх допомогти йому скоїти злочин - крадіжку. ОСОБА_3 взяв удома ключ від кафе, і вони за допомогою ключа проникли всередину. Там він зламав сейф та викрав грошові кошти та майно. У цей час ОСОБА_6 знаходився надворі - дивився, чи немає небезпеки, а інші малолітні були поруч з ним всередині кафе.

За вчинення крадіжки його вже було засуджено.

Вину визнає, розкаюється у вчиненому.

Суд, враховуючи, що обвинувачений визнав себе винним у повному обсязі щодо фактичних обставин вчинення злочину та вказані обставини ніким не оспорюються, а його свідчення в судовому засіданні дають достатні підстави не сумніватися у добровільності його позиції, на підставі ч.3 ст.349 КПК України вважає необхідним визнати недоцільним дослідження доказів, що маються у кримінальному провадженні, щодо обставин, які ніким не оспорюються (зокрема-щодо факту скоєння обвинуваченим даного злочину та його обставин), та обмежити обсяг доказів, що підлягають дослідженню, допитом обвинуваченого та дослідженням документів, що характеризують його особу.

При цьому судом, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України встановлено, що учасники судового процесу (зокрема-обвинувачений) правильно розуміють значення цих обставин та відсутні сумніви у добровільності їх позицій, а також роз'яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд також вважає, що вина обвинуваченого у скоєні даних злочинів доведена у повному обсязі, а його дії вірно кваліфікованіза ч. 2 ст. 304 КК України, за ознаками втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, вчиненого щодо малолітньої особи.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд, згідно ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання.

Так, суд враховує, що скоєний злочин є тяжким злочином, обвинувачений у скоєнні злочину розкаявся, добросовісно поводив себе під час досудового розслідування та в судовому засіданні, надаючи повні та всебічні свідчення у справі, чим сприяв розкриттю злочину, повністю визнав свою вину.

Збитки злочином не заподіяно.

Вказані обставини враховуються судом як такі, що пом'якшують покарання.

Суд також враховує ту обставину, що обвинувачений в ході судового розгляду перед останнім словом від суду зник, був оголошений у розшук.

Обставин, що обтяжують покарання, не виявлено.

ОСОБА_2 раніше судимий, на даний час не знаходиться на обліку в ОКЗ лікарів нарколога та психіатра; за місцем проживання характеризується нейтрально ( т.2 , а.с.108-115).

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне з урахуванням обставин справи та особи обвинуваченого призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі, вважаючи, що тільки таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Питання про призначення остаточного покарання за скоєння нового злочину до винесення останнього вироку у відношенні нього вирішується судом з урахуванням вимог ч.4 ст.70 КК України.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід, обраний у відношенні обвинуваченого - тримання під вартою - підлягає залишенню без змін.

Речові докази та судові витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369-371, 373-374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_2 винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.304 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України призначити остаточне покарання шляхом часткового приєднання до даного покарання, призначеного за вироком Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 03.02.2014 року та встановити остаточне покарання у вигляді 4 (чотирьох) років1 (одного) місяця позбавлення волі.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту взяття під варту - з 11.09.2014 року.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід, обраний у відношенні обвинуваченого - тримання під вартою до 10.11.2014 року - підлягає залишенню без змін.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду через Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу впродовж 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: В. Є. Сільченко