Постанова № 40507752, 15.09.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 вересня 2014 року 08:30 № 826/11044/14

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Саніна Б.В., за участю секретаря судового засідання Дмитрієвій В.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Айфуд»

до

Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про

визнання дій протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До судді Окружного адміністративного суду м. Києва Саніна Б.В. надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Айфуд» (надалі – Позивач/ТОВ «Айфуд») до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі – Відповідач/ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №87726522206 від 26.06.2014 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.07.2014 р. провадження у справі було відкрите та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання представник Позивача не з’явився, про час та місце був повідомлений належним чином в порядку, передбаченому положеннями ст.33 та ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України), між тим, подав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності.

В судове засідання представник Відповідача не з’явився, про час та місце був належним чином повідомлений в порядку, передбаченому положеннями ст.33 та ст.35 КАС України, про причини неявки до судового засідання інформації не подавав, клопотання про перенесення дати судового розгляду не надходило. Водночас, подав письмове заперечення, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи тим, що податкове повідомлення-рішення від 26.06.2014 р. №87726522206 прийняте податковим органом правомірно, оскільки Позивачем порушені вимоги Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.1994 р. №185/94-ВР (надалі – Закон №185/94).

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема “Іззетов проти України”, “Пискал проти України”, “Майстер проти України”, “Субот проти України”, “Крюков проти України”, “Крат проти України”, “Сокор проти України”, “Кобченко проти України”, “Шульга проти України”, “Лагун проти України”, “Буряк проти України”, “ТОВ “ФПК “ГРОСС” проти України”, “Гержик проти України” суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Згідно зі ст.122 КАС України справа розглядається в письмовому провадженні на підставі наявних в матеріалах справи документів.

Розглянувши наявні в матеріалах докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Айфуд» (код ЄДРОПУ 38983142) зареєстроване Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 19.11.2013 р., з 20.11.2013 р. взято на податковий облік та станом на дату проведення перевірки перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Основними видами діяльності Позивача згідно із виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ №796349 є виробництво хліба та хлібобулочних виробів, виробництво кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання.

Поряд із цим, у період з 03.06.2014 р. по 10.06.2014 р. на підставі направлення від 03.06.2014 р. №1147/26-55-22-06 та наказу від 03.06.2014 р. №1711, виданих ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, згідно із п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України Відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Айфуд» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом №18122013 від 23.12.2013 р. (надалі – Контракт №18122013) з компанією «Saltek Sal» (Ліван) відповідно до затвердженого плану перевірки, за результатами якої складений акт від 13.06.2014 р. №517/26-55-22-06/38983142 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Айфуд» (код ЄДРПОУ 38983142) з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом №18122013 від 23.12.2013 р. з компанією «Saltek Sal» (Ліван) згідно листа ПАТ «ОТП Банк» від 08.04.2014 р. №52-52-3-2/4165 (вх. ДПІ від 11.04.2014 р. №19653/10)» (надалі – Акт перевірки №517), в якому зазначено про виявлення наступних порушень вимог законодавства, зокрема:

ь ст.2 Закону №185/94, а саме: несвоєчасне надходження на територію України товару за Контрактом №18122013 з нерезидентом компанією «Saltek Sal» (Ліван) у сумі 40 000,00 дол. США (еквів. – 319 720,00 грн.);

ь п.1 ст.9 Декрету №15-93, а саме: невиконання резидентом вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, що тягне за собою накладення штрафу у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Згідно із зазначеним, на підставі Акту перевірки №517 ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві 26.06.2014 р. було прийняте податкове повідомлення-рішення №87726552206, яким нараховано суму грошового зобов’язання за платежем: пеня за порушення терміну розрахунків у сфері ЗЕД, розміром 39 341,98 грн.

Вважаючи, що Відповідачем були порушені права та охоронювані законом інтереси ТОВ «Айфуд» під час проведення перевірки та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, Позивач оскаржив його у судовому порядку.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності регламентується Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 р. №959-XII (надалі – Закон №959).

Відповідно до ст.4 Закону №959 до видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб'єкти цієї діяльності, належать, зокрема, експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили.

Згідно із ст.14 Закону №959 всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право:

ь самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам;

ь безпосередньо брати і надавати комерційні кредити за рахунок власних коштів у діючій на території України валюті та в іноземній валюті як у межах, так і за межами України, самостійно приймати рішення у зазначених питаннях;

ь вільно обирати банківсько-кредитні установи, які будуть вести їх валютні рахунки та розрахунки з іноземними суб'єктами господарської діяльності, користуватись їх послугами, з додержанням при цьому вимог чинних законів України.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.12.2013 р. між ТОВ «Айфуд» (Покупець) та компанією «Saltek Sal» (Ліван) (Продавець) був укладений Контракт №18122013 на купівлю хлібопекарського обладнання після перевірки та акцептування усіх технічних вимог щодо такого обладнання. Загальна вартість даного Контракту становить 40 000,00 дол. США, умови поставки CIF Київ до 15.03.2014 р.

При цьому, відповідно до п.1 загальних умов Контракту №18122013 100% передоплата має бути здійснена протягом 4-х місяців з дати підписання цього Контракту.

На виконання вимог укладеного Контракту №18122013 ТОВ «Айфуд» було перераховано компанії «Saltek Sal» кошти на суму 40 000,00 дол. США (еквівалент в національній валюті – 319 720,00 грн.), на підтвердження чого надане платіжне доручення в іноземній валюті №1 від 25.12.2013 р.

В той же час, порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті визначений Законом №185/94, в ст.2 якого встановлено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Таким чином, поставка товарів може бути відстрочена на строк 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу у випадку отримання висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Разом із тим, передбачено, що до компетенції Національного банку України належить право запроваджувати інші строки розрахунків.

Так, положеннями постанови правління Національного банку України від 14.11.2013 р. №453, прийнятої у зв'язку із втратою чинності Постанови №163, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.11.2013 р. за №1951/24483 (надалі – Постанова №453), також визначено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Отже, оскільки розрахунки за зовнішньоекономічним Контрактом №18122013 було здійснено 25.12.2013 р., тобто під час дії положень Постанови №453, тому строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів має здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Таким чином, граничний термін надходження товару на територію України за Контрактом №18122013 – 25.03.2014 р.

Проте, перевіркою проведення розрахунків у грошовій формі при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за Контрактом №18122013, що також підтверджується Позивачем, обладнання від компанії «Saltek Sal» надійшло з порушенням законодавчо встановлених строків, а саме: 25.04.2014 р., кількість днів прострочення – 31 день.

Поряд із цим, згідно із ст.4 Закону №185/94 порушення резидентами строків, передбачених ст.1 і ст.2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Таким чином, оскільки перевіркою було встановлено несвоєчасне надходження на територію України товару за Контрактом №18122013, Відповідачем була нарахована Позивачу пеня за порушення терміну розрахунків у сфері ЗЕД розміром 39 341,98 грн.

В той же час, суд приймає до уваги посилання Позивача на те, що на збільшення термінів поставки компанією «Saltek Sal» обладнання за Контрактом №18122013 вплинули обставини, які склалися в Україні, які підпадають під поняття форс-мажорних, у зв’язку із чим перебіг зазначених строків має зупинятись на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюватись з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Так, ч.6 та ч.7 ст.6 Закону №185/94 передбачено, що якщо перевищення строків, зазначених у ст.1 і ст.2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

Таким чином, офіційне підтвердження дії форс-мажорних обставин повинно бути легалізоване в консульській установі України в державі, де мали місце обставини непереборної сили, або засвідчене в посольстві відповідної держави в Україні та легалізоване в Міністерстві закордонних справ України.

Водночас, відповідно до п.2 укладеного між ТОВ «Айфуд» та компанією «Saltek Sal» Контракту №18122013, якщо будь-які обставини, які роблять повне або часткове виконання будь-якої з сторін своїх зобов’язань за Контрактом неможливим, а саме: пожежа, стихійне лихо, заборона на експорт або імпорт, постанови Уряду, накази Президента, або будь-які інші обставини, що не контролюються сторонами, термін, встановлений для виконання зобов’язань, буде продовжений на період, поки такі обставини та їх наслідки мають місце. Якщо вищезазначені обставини та їх наслідки продовжуються впродовж трьох місяців, кожна із сторін має право відмовитися від подальшого виконання своїх зобов’язань за цим Контрактом, та жодна зі сторін не має право висувати претензію щодо погашення можливих витрат. Сторона, що не може виконати свої зобов’язання за цим Контрактом повинна, принаймні, протягом 10 календарних днів проінформувати іншу сторону про початок та припинення тих обставин, які роблять виконання її зобов’язань неможливим, й даний факт має бути підтверджений уповноваженим органом.

При цьому, суд звертає увагу на положення ст.79 конвенції Організації Об’єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980 р., де зазначено про те, що сторона не несе відповідальності за невиконання будь-якого із своїх зобов'язань, якщо доведе, що воно було викликане перешкодою поза її контролем і що від неї нерозумно було очікувати прийняття до уваги цієї перешкоди під час укладення договору або уникнення чи подолання цієї перешкоди чи її наслідків. Звільнення від відповідальності, передбачене цією статтею, залишається лише на той період, протягом якого існує дана перешкода. Сторона, яка не виконує свого зобов'язання, повинна повідомити іншу сторону про перешкоду і про її вплив на її здатність здійснити виконання. Якщо це повідомлення не отримане іншою стороною протягом розумного строку після того, як про цю перешкоду стало чи повинно було стати відомо не виконуючій свого зобов'язання стороні, ця остання сторона несе відповідальність за збитки, які є результатом того, що таке повідомлення не було отримане.

Крім того, відповідно до ст.617 Цивільного кодекс України (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин/надалі – ЦК України) особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Дана норма встановлює дві основні підстави звільнення особи, яка порушила зобов'язання, від відповідальності. Такими обставинами є випадок та непереборна сила. Доведення наявності випадку або непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Під випадком розуміються будь-які діяння, не викликані чиїмось наміром або необережністю, тобто відсутність вини порушника. Випадковою можна визнати обставину, яку не можна передбачити та попередити при застосуванні обов'язкової для боржника обачності, хоча вона могла б бути передбачена та попереджена, якщо б боржник віднісся до свого зобов'язання з більшою обачністю, ніж та, до якої він був зобов'язаний або якщо на місці боржника була б інша особа. Такий підхід щодо суб'єктивної неможливості передбачити, а отже і попередити діяння, що викликало невиконання або неналежне виконання зобов'язання, дозволяє відмежувати випадок від непереборної сили (форс-мажор).

Непереборною силою визнається надзвичайна і непереборна за даних умов сила (стихія, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, вибух тощо), дію якої неможливо упередити застосуванням високопрофесійної практики персоналу юридичної особи або силами фізичної особи і яка є обставиною, що звільняє фізичну особу або посадових осіб юридичної особи від відповідальності за невиконання своїх обов'язків, передбачених податковим законодавством. По-друге, ознакою непереборної сили є її надзвичайність, що означає, що це не рядова, звичайна обставина, яка хоча і може спричинити певні труднощі для сторін, але не виходить за рамки буденності, а екстраординарна подія, яка не є звичайною.

На підтвердження виникнення обставин, які, на думку Позивача, можна назвати форс-мажорними обставинами, які унеможливлюють виконання компанією «Saltek Sal» своїх зобов’язань за Контрактом №18122013, Позивачем суду наданий лист нерезидента від 02.05.2014 р. №ПДВ:1487446-836, в якому повідомлено про неможливість Продавця доставити вчасно товар через відмову міжнародних перевізників здійснювати доставку на територію України у зв’язку із нестабільною політичною ситуацією в Україні та задля безпеки вантажу. Також, надано лист від перевізника від 20.03.2014 р., де зазначено, що міжнародна транспортна компанія тимчасово припиняє прийняття замовлень на транспортування товарів до України задля безпеки транспорту, команди і вантажу у зв’язку із нестабільною політичною ситуацією.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що на збільшення строків поставки обладнання за Контрактом №18122013 вплинула ситуація в Україні, що не залежала від сторін Контракту, а саме: революція, страйки, масові заворушення та громадські демонстрації.

Більше того, про встановлення факту наявності обставин, які унеможливлюють виконання компанією «Saltek Sal» своїх зобов’язань за Контрактом №18122013 також зазначено в листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.04.2014 р. №4122-09/295.

Крім того, суд акцентує увагу на тому, що відповідно до ч.2 ст.72 КАС України обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що на порушення ст.2 Закону №185/94 обладнання від компанії «Saltek Sal» поставлено несвоєчасно, що підтверджується Позивачем. При цьому, оскільки судом визнано, що на збільшення термінів поставки обладнання за Контрактом №18122013 вплинули загальновідомі обставини непереборної сили, які на той час склалися на території України, тому застосування до ТОВ «Айфуд» штрафних (фінансових) санкцій на підставі ст.2 Закону №185/94 є таким, що не відповідає вимогам законодавства, відповідно, податкове повідомлення-рішення №87726522206 від 26.06.2014 р. підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною1 ст.6 КАС України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, завданням адміністративного судочинства є захист саме порушених прав, свобод та інтересів фізичної особи.

Частиною 1 ст.11 КАС України, визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч.1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Позивача. Крім того, відповідно до ст.94 КАС України та Закону України «Про судовий збір», судовий збір підлягає відшкодуванню Позивачу в розмірі 255,78 грн., решту суми (1 571,22 грн.) слід стягнути із Відповідача.

Керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Айфуд» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 26.06.2014 р. №87726522206.

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Айфуд» понесені судові витрати в розмірі 255 (двісті п’ятдесят п’ять) грн. 78 коп. із видатків Державного бюджету України, направлених на асигнування Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

4. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути решту суми судового збору у розмірі в розмірі 1 571 (одна тисяча п’ятсот сімдесят одна) грн. 22 коп. на розрахунковий рахунок №31218206784007 у ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001 із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Контроль за виконанням даного пункту покласти на Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя Б. В. Санін