Ухвала суду № 40506274, 15.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15 вересня 2014 року м. Київ К/800/48016/14

Суддя Вищого адміністративного суду України Цуркан М.І., розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до державного реєстратора Запорізької міської ради Сергеєвої Тетяни Іванівни, Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліас-Сервіс», про скасування державної реєстрації змін до установчих документів,

у с т а н о в и в :

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року, у задоволенні позову про скасування державної реєстрації змін до установчих документів відмовлено.

Суди мотивували свої рішення тим, що Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області не дотримано процедури, передбаченої статтею 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» в разі відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням.

Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області звернулася з касаційною скаргою на зазначені рішення судів, в якій просить їх скасувати, а позов задовольнити.

У відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Згідно з частиною третьою статті 211 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

За змістом пункту 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга повинна бути обґрунтованою, тобто містити посилання на помилкове застосування судами норм матеріального права, які не підлягають застосуванню до спірних відносин; та/або неправильне застосування норм матеріального права, які хоч і підлягають застосуванню, проте неправильно витлумачені судами; та/або порушення судами норм процесуального права (та пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи, у випадку, якщо оскаржується судове рішення по суті).

Виходячи з викладеного, зазначена касаційна скарга не є обґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки повторюють доводи, належним чином досліджені та оцінені судами, та не дають підстав вважати, що суди при цьому неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

За обставин, коли у такій категорії спорів існує усталена судова практика Верховного Суду України (відповідна правова позиція висловлена в постанові № 21-281а12 від 16 жовтня 2012 року), а оскаржувані судові рішення їй не протирічать, підстав для перевірки матеріалів справи не вбачається.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.І. Цуркан