Ухвала суду № 40506050, 10.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" вересня 2014 р. м. Київ К/9991/41092/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула в письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.02.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2011 по справі №2а/2570/304/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Машпостачкомплект» до Державної податкової інспекції у місті Чернігові про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.02.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2011, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Машпостачкомплект» до Державної податкової інспекції у місті Чернігові про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 27.12.2010 №0006962320/1 та від 27.12.2010 №0006972320/1.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Державна податкова інспекція у місті Чернігові 07.07.2011 звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою 13.07.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.02.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2011, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог Державна податкова інспекція у місті Чернігові посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпунктів 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у місті Чернігові проведено позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Машпостачкомплект» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за серпень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у червні 2010 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпунктів 7.2.1 та 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що полягало у безпідставному включенні позивачем до складу податкового кредиту за червень 2010 року суму ПДВ в розмірі 3535,90грн. згідно з податковою накладною від 21.05.2010 №140, яка виписана постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю «Трилитан», тобто включення до складу податкового кредиту суми ПДВ в іншому періоді, ніж період здійснення господарської операції.

Вказане порушення за висновком податкового органу призвело до завищення позивачем податкового кредиту за червень 2010 року на суму 3535,90грн., що призвело до заниження позитивного значення на 912,00грн. та завищення суми бюджетного відшкодування у серпні 2010 року на суму 1222,00грн.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у місті Чернігові складено акт від 16.11.2010 №850/23/21393050 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 03.12.2010 №0006962320/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1368,00грн., у тому числі 912,00грн. за основним платежем та 456,00грн. штрафних (фінансових) санкцій; та від 03.12.2010 №0006972320/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування, заявлену у податковій декларації з ПДВ за серпень 2010 року на 1222,00грн.

За наслідками процедури адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення-рішення залишені без змін та Державною податковою інспекцією у місті Чернігові винесені податкові повідомлення рішення від 27.12.2010 №0006962320/1 та №0006972320/1.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

З аналізу зазначених норм вбачається, що право платника податку відобразити податковий кредит виникає тільки на підставі та за наявності податкової накладної , таким чином дані до податкової декларації можуть вноситись тільки у період отримання такої податкової накладної.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з Реєстром отриманих та виданих податкових накладних за червень 2010 року податкову накладну від 21.05.2010 №140 отримано Товариством з обмеженою відповідальністю «Машпостачкомплект» 14.06.2010.

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про необґрунтованість доводів Державної податкової інспекції у місті Чернігові, що у випадку несвоєчасного надання контрагентом податкової накладної позивач зобов'язаний був подати скаргу до податкового органу на такого контрагента, оскільки за змістом підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» подання скарги є правом, а не обов'язком платника податку.

Таким чином, зважаючи на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Машпостачкомплект» включено до складу податкового кредиту суми ПДВ, нараховані у зв'язку з придбанням та фактичним отриманням товарів, що підтверджено документально, на підставі дійсних та реально виконаних правочинів, укладених з юридичною особою, зареєстрованою платником ПДВ, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності порушень податкового законодавства з боку позивача.

Враховуючи викладене, висновок судів першої та апеляційної інстанцій щодо протиправності податкових повідомлень-рішень від 27.12.2010 №0006962320/1 та від 27.12.2010 №0006972320/1 є правильним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210, 222, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернігові залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.02.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2011 по справі №2а/2570/304/2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв