Ухвала суду № 40504423, 31.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

31 липня 2014 рокусправа № 804/2066/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2013р. у справі № 804/2066/13-а

за позовом Державного підприємства "Підприємство Дніпродзержинської колонії Управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області №34"

до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Підприємство Дніпродзержинської колонії Управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області №34" (далі по тексту-позивач) звернулось до суду з позовом про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - відповідач, податковий орган) від 15 січня 2013 року №0000061502, яким позивачу нараховано штрафні санкції в розмірі 34129грн. за затримку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 170645грн.

На обґрунтування позову зазначалось про те, що згідно з податковими деклараціями і платіжними дорученнями за жовтень і листопад 2010 року суми податкових зобов'язань були сплачені в строк, передбачений законодавством для сплати даного податку, що підтверджується платіжними дорученнями за зазначений період без затримки і порушень граничного строку сплати податкових зобов'язань, тому нарахування штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням є безпідставним.

Постановою суду першої інстанції від 27.02.2013 року позов задоволений; визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 15 січня 2013 року №0000061502, прийняте Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби. При цьому суд в своїй постанові зазначив, що спрямування податковим органом сплачених позивачем сум на погашення попередньої заборгованості законом не передбачено, тому відповідач діяв всупереч чинному законодавству.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволення позовних вимог. На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що постанову прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. На момент сплати позивачем сум податкових зобов'язань відповідно декларацій за жовтень-листопад 2010 року існувала недоїмка, тобто податковий борг, тому сплата сум по податковим деклараціям пішла на погашення податкового боргу минулих періодів. Таким чином, грошові зобов'язання з ПДВ за жовтень та листопад 2010р, задекларовані підприємством ДП «ДВК №34», були погашені протягом вересня - листопада 2012 p.p., тобто з порушенням строків сплати понад 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Таким чином, стверджує відповідач, на підставі п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України до позивача правомірно застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань, які нараховані в період дії Кодексу.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, податковим органом проведено камеральну перевірку Державного підприємства "Підприємство Дніпродзержинської колонії Управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області №34" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість. Результати перевірки оформлено актом від 25 грудня 2012 року №5358/453/15-230/08679712 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість», в якому зазначається про порушення позивачем граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість визначеного п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: про затримку на 692 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 170645грн. При цьому датою сплати податкових зобов'язань за жовтень і листопад 2010 року вважаться вересень, жовтень і листопад 2012 року.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з гл. 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з гл. 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з п. 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Як свідчать матеріали справи, позивачем за жовтень та листопад 2010 р. до податкового органу було самостійно надано податкові декларації з податку на додану вартість. Відповідно до платіжного доручення №131 від 29.11.2010 р. позивачем в графі «призначення платежу» вказано «перераховується податок на додану вартість за жовтень 2010 р.», а в платіжному дорученні №273 від 23.12.2010 р. позивачем в графі «призначення платежу» вказано «перераховується податок на додану вартість за листопад 2010 р.» (а.с.16). Проте, відповідач стверджує, що вказані сплати позивача за податок на додану вартість були самостійно зараховані відповідачем в рахунок погашення боргу позивача на підставі Наказу ДПА України від 13.11.2002 року №540, яким затверджено Податкове роз'яснення щодо черговості погашення та окремих питань стягнення сум податкового боргу пунктом 1 якого,зокрема, зазначено: «кошти, що надійшли на сплату зобов'язань з податку, збору (обов'язкового платежу), спрямовуються на погашення податкових зобов'язань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків та стосується як самостійно розрахованих платником податків податкових зобов'язань, так і податкових зобов'язань, розрахованих контролюючим органом.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо безпідставності самостійного зарахування податковим органом сплачених платником податку - позивачем сум у рахунок погашення податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування коштів до бюджету.

Суд дійшов вірного висновку, що позивачем вчасно сплачено податкові зобов'язання у повному обсязі, а тому прийняте Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області податкове повідомлення рішення від 15 січня 2013 року № 0000061502 не ґрунтується на законі і підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо недоведеності позиції податкового органу. Доказів правомірності спірного податкового повідомлення-рішення матеріали справи не містять. Отже, апеляційна скарга не спростовує висновки суду першої інстанції. Суд об'єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають значення для справи; висновки суду відповідають матеріалам справи та нормам матеріального права. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2013р. у справі № 804/2066/13-а залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2013р. у справі № 804/2066/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна