Ухвала суду № 40504353, 11.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 червня 2014 рокусправа № 804/1946/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2013р. у справі №804/1946/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-Сервіс"

до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-Сервіс" (далі по тексту - ТОВ "Спецбуд-Сервіс", позивач) звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (далі - відповідач, податковий орган) від 14 листопада 2012 року №0000242250, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 306393 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 76598грн.

На обґрунтування позову зазначалось про те, що висновки акту перевірки №146/22/5-33253299 від 26.10.2012 року з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "Дніпропетровський завод промислової оснастки" (ЄДРПОУ 32897053) за жовтень 2011 року, яки стали підставою для прийняття спірного податкового повідомленні-рішення, є безпідставними. Позивач вважає, що з огляду на статтю 204 Цивільного кодексу України правочини, укладені позивачем з ТОВ "Дніпропетровський завод промислової оснастки" (далі - ТОВ "ДЗПО"), дійсні, господарські операції реальні. Позивач стверджує про відсутність намірів, спрямованих на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання договорів.

Постановою суду першої інстанції від 26.02.2013 року позов задоволений; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 14 листопада 2012 року №0000242250, прийняте Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби. При цьому суд в своїй постанові зазначив, що відповідачем не доведено, на підставі якої саме статті Цивільного кодексу України правочини, вчинені між позивачем та його контрагентом є нікчемним.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, просить скасувати постанову суду, прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволення позовних вимог. На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що підставою для прийняття невірного судового рішення стало неповне з'ясування судом обставин справи та помилкове застосування норм матеріального права. Апелянт зазначає, що первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства, з дотриманням порядку, встановленого Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996- XIV (зі змінами та доповненнями). Проте з аналізу номенклатури та кількості перевезеного товару, вказаного в досліджених товарно-транспортних накладних, встановлено невідповідність даним видаткових накладних, саме: 1) кількість бетону марки М200 в товарно-транспортній накладній (далі - ТТН) значиться 280 куб м, а за видатковими накладними - відвантажено 285 т; 2) арматури 10 в ТТН значиться 11,4 т, тоді як за видатковими накладними - арматура 10-6,4 т, арматура 80- 5 т. Крім того, апелянт стверджує, що згідно з ТТН деякі транспортні засоби в день здійснювали по 14 рейсів, що, із врахуванням у часі загальної ваги отриманого товару та віддаленості контрагентів один від одного, свідчить про неможливість здійснення таких перевезень. З урахуванням зазначеного, апелянт вважає, що у суду не було підстав для визнання протиправним податкового повідомлення-рішення.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, податковим органом проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-Сервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "Дніпропетровський завод промислової оснастки" (ЄДРПОУ 32897053) за жовтень 2011року та при подальшому використанні отриманих товарів. За результатами перевірки 26.10.2012 року складений акт №146/22/5-33253299, в якому зазначається про безтоварність господарських операцій у взаємовідносинах між ТОВ "Спецбуд-Сервіс" та ТОВ "ДЗПО" за жовтень 2012 року, зазначається про завищення платником податків розміру податкового кредиту за жовтень 2011 року на суму 306392,66 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом 14.11.2012р. прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000242250, яким позивачу за порушення пунктів 198.1, 189.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено суму податкового зобов'язання, - збільшено податок на додану вартість на 306393 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 76598 грн.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

За нормами статей 627, 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Спірні правовідносини пов'язані з виконанням договору №ДГ-19, укладеного між позивачем та ТОВ "Дніпропетровський завод промислової оснастки" (ТОВ "ДЗПО) 01.04.2011 року, за умовами якого ТОВ "ДЗПО" (постачальник) зобов'язується здійснити поставку будівельних матеріалів, а ТОВ "Спецбуд-сервіс" (замовник) прийняти та сплатити за товар. При цьому, номенклатура, кількість, ціна товару та його загальна вартість визначається згідно з рахунками-фактурами. У відповідності до пунктів 6.1, 7.1 договору перелік товаросупровідних документів має включати технічний паспорт, видаткову накладну, сертифікат якості; товар поставляється власним автотранспортом постачальника на будівельні об'єкти замовника (позивача).

Як свідчать матеріали справи, та встановлено судом, ТОВ "ДЗПО" виписано видаткові та податкові накладні на виконання умов вищевказаного договору, а саме:

- видаткова накладна №РН-711 від 12.10.2011 року на товар - бордюр дорожній 1м. у кількості 996 шт., брусчатка кирпи, у кількості 1200 кв.м., сходи ЛС-11, у кількості 177 шт., балки фундаментні ФБР, у кількості 55шт., водосток ЛЛ 500, у кількості 620 шт., гран відсів, у кількості 310 тон, загальною вартістю 467603,64 грн. з ПДВ, податкова накладна №121004 від 12.10.2011року;

- видаткова накладна № РН-712 від 14.10.2011 року на товар - резервуар 75, у кількості 5шт., арматуру 10, у кількості 6,4 тон, арматуру 16, у кількості 2 т., загальною вартістю 464832 грн. 00 коп. з ПДВ, податкова накладна №141006 від 14.10.2011року;

- видаткова накладна №РН-713 від 18.10.2011 року на товар - двотавра 30, у кількості 35,4 тон, конструкцій з тепл.алюмінію, у кількості 82 кв.м., арматура 80, у кількості 5 тон, загальною вартістю 467598,72 грн. з ПДВ, податкова накладна №181005 від 18.10.2011року;

- видаткова накладна № РН-714 від 20.10.2011 року на товар бетон М-200, у кількості 285 куб м., арматура 20, у кількості 15 тон, арматура 12, у кількості 8,190 тон, на загальну 438321,60 грн. з ПДВ, податкова накладна №201005 від 20.10.2011року;

Перевезення будівельного матеріалу згідно з наданими документами здійснювалось частково з м.Дніпропетровськ до м.Павлоград, Дніпропетровської області, за місцезнаходженням позивача:

- автомобілем МАЗ державний номер АЕ 7556 АТ, причеп АЕ 1834 АА: ТТН №34 від 12.10.2011 року на бордюр дорожній у кількості 996 шт.; ТТН №45 від 14.10.2011 року на арматуру 10 у кількості: 6,4 т. арматуру 16 у кількості 2т, резервуар 75 у кількості 1 шт.; ТТН №64 від 18.10.2011 року на арматуру 10 у кількості: 5т., конструкцію з тепл. алюм. у кількості 82 кв.м., двотавра 30 у кількості 5,4т.;

- автомобілем МАЗ державний номер АЕ 2659 СР, причеп 01455 АЕ: ТТН №42 від 14.10.2011 року на резервуар 75 у кількості 2 шт.; ТТН №43 від 14.10.2011 року на резервуар 75 у кількості 2 шт.; ТТН №68 від 18.10.2011 року двотавра 30 у кількості 30 т.; ТТН №78 від 20.10.2011року на арматуру 20 у кількості 15т., арматуру 12 у кількості 8,2 т.;

Інша частина будівельного матеріалу перевезена в межах міста Дніпропетровська, місце вивантаження - м.Дніпропетровськ, Аеропорт, на виконання умов договору підряду №24/12-10 від 24.12.2010 року, згідно товарно-транспортних накладних (ф.1-ТН):

- автомобілем МАЗ державний номер АЕ 2659 СР, причеп 01455 АЕ: ТТН №28 від 12.10.2011 року на брусчатку "кирпич", у кількості 1200 кв.м.;

- автомобілем МАЗ державний номер АЕ 7556 АТ, причеп АЕ 1834 АА: ТТН №32 від 12.10.2011 року на водосток ЛЛ 500, у кількості 620 шт.; балка фунд. ФБР у кількості 55 шт.; сходи ЛС-11 у кількості 177 шт.;

- автомобілем DAF державний номер АЕ 6392 СА: ТТН №79 від 12.10.2011 року на гранвідсів, у кількості 32 т.; ТТН №78 від 12.10.2011року на гранвідсів у кількості 32 т.; ТТН №77 від 12.10.2011 року на гранвідсів у кількості 32 т.; №76 від 12.10.2011 року на гранвідсів у кількості 32 т.; ТТН №75 від 12.10.2011 року на гранвідсів у кількості 32 т.;

- автомобілем DAF державний номер АЕ 4007 ЕЕ: ТТН №60 від 12.10.2011 року на гранвідсів, у кількості 30 т.; ТТН №59 від 12.10.2011року на гранвідсів у кількості 30 т.; ТТН №58 від 12.10.2011 року на гранвідсів у кількості 30 т.; ТТН №57 від 12.10.2011 року на гранвідсів у кількості 30 т.; ТТН №56 від 12.10.2011 року на гранвідсів у кількості 30 т.;

- автомобілем РЕНО державний номер БЕ 1019 АН: ТТН №32 від 20.10.2011 року на бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №33 від 20.10.2011 року бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №34 від 20.10.2011 року бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №35 від 20.10.2011року на бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №36 від 20.10.2011року на бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №37 від 20.10.2011 року на бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №38 від 20.10.2011 року на бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №39 від 20.10.2011 року на бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №40 від 20.10.2011року на бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №41 від 20.10.2011 року на бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №42 від 20.10.2011 року на бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №43 від 20.10.2011року на бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №44 від 20.10.2011 року на бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №45 від 20.10.2011 року на бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №46 від 20.10.2011 року на бетон М200, у кількості 10 м.куб.;

- автомобілем РЕНО державний номер ВН 7586 ЕА: ТТН №44 від 20.10.2011 року на бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №45 від 20.10.2011 року на бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №46 від 20.10.2011 року на бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №47 від 20.10.2011 року на бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №48 від 20.10.2011 року на бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №49 від 20.10.2011 року на бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №50 від 20.10.2011 року на бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №51 від 20.10.2011 року на бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №52 від 20.10.2011 року на бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №53 від 20.10.2011 року на бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №54 від 20.10.2011 року на бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №55 від 20.10.2011 року на бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №56 від 20.10.2011 року на бетон М200, у кількості 10 м.куб.; ТТН №57 від 20.10.2011 року на бетон М200, у кількості 10 м.куб..

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо безпідставності доводів відповідача про віддаленість контрагентів. Позиція податкового органу спростовується наданими ТТН, згідно з якими автомобілі РЕНО державний номер ВН 7586 ЕА та РЕНО державний номер БЕ 1019 АН, здійснювали перевезення бетону марки М200, в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці (м. Дніпропетровськ).

Матеріали справи також спростовують доводи відповідача, пов'язані із застосуванням інформації з баз даних УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області щодо транспортних засобів, які брали участь у перевезеннях (аркуш 17 перевірки), оскільки ці документи не оформлені належним чином, а тому не можуть вважатися офіційними даними.

Крім того, податковим органом не проведено зустрічні звірки або перевірки, які б спростували або підтвердили достовірність інформації щодо права використання майном на підставі договорів оренди, найму, безоплатної передачі. Суд першої інстанції з посиланням на ч. 3 статті 2 Закону України "Про захист персональних даних" вірно визначився, що форма, в якій надано до суду вищезазначену інформацію (у вигляді роздруківок таблиць, без засвідчення) виключає можливість приймати до уваги такі докази як належні. Відповідачем не надано доказів наявності у нього правової підстави використання бази персональних даних, володільцем якої є УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області.

Розрахунки за отриману продукцію між позивачем та ТОВ "ДЗПО" підтверджено платіжними дорученнями: №777 від 05.10.2011 року на суму 22825 грн.; № 778 від 06.10.2011 року на суму 28045,30 грн.; №779 від 07.10.2011 року на суму 30655,30 грн.; №786 від 12.10.2011 року на суму 28731 грн.; №801 від 20.10.2011 року на суму 43 654,30 грн.; №803 від 21.10.2011 року на суму 36591,70 грн.; №805 від 24.10.2011 року на суму 29530 грн.; №799 від 25.10.2011 року на суму 53275,50 грн.; №825 від 26.10.2011 року на суму 54728 грн.; №854 від 01.11.2011 року на суму 48312 грн.; №858 від 02.11.2011року на суму 50173 грн.; №872 від 04.11.2011року на суму 53094 грн.; №885 від 07.11.2011 року на суму 52297 грн.; №948 від 29.11.2011року на суму 34575 грн.; №941 від 29.11.2011року на суму 84918 грн.; №958 від 30.11.2011року на суму 54 359 грн.; №969 від 01.12.2011року на суму 48 205 грн.; №983 від 06.12.2011 року на суму 49284 грн.; №1004 від 08.12.2011 року на суму 46327 грн.; №1028 від 15.12.2011 року на суму 28105,93 грн.; №1052 від 23.12.2011року на суму 54 321 грн.; №1058 від 27.12.2011 року на суму 208010 грн.; №1062 від 28.12.2011 року на суму 191990 грн.

При цьому, податковим органом не заперечується факт здійснення розрахунків.

Суду також надано докази наявності у підприємства матеріально технічної бази, власних виробничих потужностей та промислового майданчику для зберігання будівельних матеріалів у спірний період, а саме: згідно договору №26/01/2006-2 на оренду приміщення від 26.01.2006 року, послуги по оренді надає ТОВ "Альтера" на приміщення загальної площею 505,4 м2 (офісне приміщення - 59 м2, виробниче приміщення - 166,4 м2, складські приміщення - 280 м2) за адресою м. Павлоград, вул.К.Маркса,1а.

Крім того, позивач у спірному періоді користувався будівельним майданчиком за договором підряду №24/12-10 від 24.12.2010 року, укладеним між позивачем (підрядник) та ТОВ "Спецбудконструкція" (генпідрядник), за адресою: м. Дніпропетровськ, Аеропорт.

Перевіркою також встановлено і не заперечується сторонами у справі, що згідно штатного розкладу, затвердженого директором підприємства станом на 01.10.2011 року на підприємстві працювало 60 осіб, а саме: адмінперсоналу - 5 осіб, кошторисно-договірного відділу - 3 особи, виробничо-технічного відділу - 3 особи, будівельної ділянки - 6 осіб, відділу постачання - 5 осіб, проектно-конструкторського відділу 6 осіб, робочих (електрогазоварювальників, монтажників, бетонників, слюсарів, камінчиків, мулярів, монтажників, електромонтерів) - 32 особи.

На користь товарності господарських операцій спірного періоду свідчить подальше розпорядження позивачем отриманої від ТОВ "ДЗПО" продукції.

Так, між позивачем (підрядник) та ТОВ "Спецбудконструкція" (генпідрядник) був укладений договір №24/12-10 від 24.12.2010 року, відповідно до пункту 1.1 якого генпідрядник доручив позивачу виконати роботи на власний ризик, з власних матеріалів та власними силами з будівництва об'єкту: "Ангар для базового технічного обслуговування літаків В-737, Е-145 ВАТ "АК Дніпроавіа" м. Дніпропетровськ, Аеропорт. За змістом п. 2.1 договору, загальна вартість робіт складала 3565937,71 грн. з ПДВ.

На виконання умов договору підряду №24/12-10 від 24.12.2010 року позивач здійснив роботи власними силами та з власних матеріалів, про що свідчать: акт виконаних будівельних робіт за формою КБ2 за жовтень 2011 року та відповідна довідка про вартість виконаних робіт та витрати за жовтень 2011року на суму 3323673,82 грн.; акт виконаних будівельних робіт за формою КБ2 за жовтень 2011 року та відповідна довідка про вартість виконаних робіт та витрати за жовтень 2011 року на суму 849845,83 грн.

Наведені акти виконаних будівельних робіт за формою КБ2 містять відомості про використання позивачем будівельних матеріалів (витрат на будівництво), які за номенклатурою та родовими ознаками відповідають будівельним матеріалам отриманим від ТОВ "ДЗПО".

За вказаною господарською операцією, позивачем були виписані податкові накладні: №4 від 05.10.2011 року на загальну суму 321531,21 грн., в тому числі ПДВ 53588,53 грн.; № 5 від 06.10.2011 року на загальну суму 182664,64 грн. в тому числі ПДВ 30444,11 грн.; №6 від 07.10.2011 року на загальну суму 321681,02 грн. в тому числі ПДВ 53613,50 грн.; №13 від 24.10.2011 року на загальну суму 123984,55 грн. в тому числі ПДВ 20664,09 грн.; №14 від 24.10.2011 року на загальну суму 122679,30 грн. в тому числі ПДВ 20446,55 грн.; №15 від 24.10.2011 року на загальну суму 126111,81 грн. в тому числі ПДВ 21018,64 грн.; №16 від 24.10.2011 року на загальну суму 156423,43 грн. в тому числі ПДВ 26070,57 грн.; №17 від 26.10.2011 року на загальну суму 515176,39 грн. в тому числі ПДВ 85862,73 грн.; №18 від 27.10.2011 року на загальну суму 515176,39 грн. в тому числі ПДВ 85862,73 грн.; №19 від 31.10.2011 року на загальну суму 92334,13 грн. в тому числі ПДВ 15389,03 грн.; №20 від 31.10.2011 року на загальну суму 83017,20 грн. в тому числі ПДВ 13836,20 грн. та прийняті податкові зобов'язання з ПДВ на загальну суму 426796 грн. 68 коп.

Розрахунки за виконані будівельні роботи між ТОВ "Спецбудконструкція" та позивачем підтверджено платіжними документами, що містяться в матеріалах справи, на загальну суму 1435567,32 грн. з ПДВ.

Таким чином, судом встановлено факт передачі, отримання, використання та взаємних розрахунків за продукцію (роботи, послуги) за договорами, укладеними між позивачем і ТОВ "ДЗПО", а також між позивачем та ТОВ "Спецбудконструкція" на ту ж саму, що підтверджено наведеними вище первинними документами.

Досліджені судом докази підтверджують доводи позивача про наявність у нього матеріально-технічної бази для виконання зобов'язань у взаємовідносинах з ТОВ "ДЗПО" та подальшої можливості розпорядження отриманої від цього контрагента продукції.

Тобто, дії господарюючих суб'єктів за вищевказаними договорами були направлені на реальне настання юридичних наслідків.

Надаючи оцінку документам позивача, якими підтверджується реальність та товарність господарських операцій, суд першої інстанції застосував норми Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідно до частини 2 статті 9 якого первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та деталізовані приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, далі - Положення №88, згідно з п.2.4 якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд дійшов вірного висновку, що зазначені вище первинні документи відповідають вимогам вказаного Закону, зміст документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права. Тобто первинні документи позивача не мають дефектів форми або змісту, які в силу статі 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", статті 44 Податкового кодексу України, пункту 2.4 Положення №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, тому приймаються судом як належні та допустимі докази вчинення господарських операцій.

Колегія суддів також зазначає, що оцінка правочинів на предмет дійсності або нікчемності не впливає на права та обов'язки платника податку, оскільки як визначено ч.2 ст.1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкування однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом. Бальш того, недійсність або нікчемність угод не впливає на зобов'язання платника сплачувати податки до бюджету.

Колегія суддів також враховує, що під час розгляду справи відповідачем не надано до суду доказів відкриття кримінального провадження відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо недоведеності позиція податкового органу. Будь-яких інших доказів правомірності спірних податкових повідомлень-рішень матеріали справи не містять. Отже, апеляційна скарга не спростовує висновки суду першої інстанції. Суд об'єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають значення для вирішення спору; висновки суду відповідають матеріалам справи, а також нормам матеріального права. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2013р. у справі №804/1946/13-а залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2013р. у справі №804/1946/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна