Рішення № 40503926, 11.09.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження: 22-ц/790/6178/14 Справа: № 635/4967/14-ц Категорія: «сімейні правовідносини» Головуючий 1 інстанції: Полєхін А.Ю. Доповідач: Піддубний Р.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2014 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: судді Піддубного Р.М.,

суддів: Тичкової О.Ю., Бровченка І.О.,

при секретарі: Новокщоновій І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, на рішення Харківського районного суду Харківської області від 30 липня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

встановила:

У червні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначив, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 08 вересня 2000 року було розірвано шлюб між його батьком ОСОБА_4 та матір'ю ОСОБА_2. Посилаючись на те, що останнім часом він проживає разом з батьком, а з 1 вересня 2012 року навчається у Державному закладі освіти Центрі ПТО № 2 м. Харкова, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги, яку його мати має можливість надавати, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн. щомісяця, починаючи з дня подачі позовної заяви та до закінчення ним навчання.

Відповідачка ОСОБА_2 позов визнала частково, не заперечувала проти стягнення з неї на користь ОСОБА_3 аліментів на його утримання в розмірі 200 грн. щомісяця.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 30 липня 2014 позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на його утримання в розмірі 500 грн. щомісяця, починаючи з 11.06.2014 року на весь період навчання, тобто до 30 червня 2015 року. Допущено негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, посилаючисьна порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_3 задовольнити частково, стягнути на його користь з ОСОБА_2 аліменти у розмірі 200 грн. щомісяця до 30 червня 2015 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги.

Задовольняючи позов ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з продовженням навчання позивач потребує матеріальної допомоги, яку відповідачка ОСОБА_2 має можливість надавати у розмірі 500 грн. щомісяця.

Проте повністю погодитись з таким висновком не можна з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_2 є матір'ю позивача ОСОБА_3, який проживає разом з батьком та навчається на другому курсі денного відділення Державного закладу освіти - Центрі професійно-технічної освіти № 2 м. Харкова.

Статтею 180 СК України передбачений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Згідно зі ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Оскільки ОСОБА_3 досяг повноліття, але продовжує навчання на денному відділенні закладу професійно-технічної освіти, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач потребує матеріальної допомоги.

Проте вирішення питання про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, згідно з ч. 1 ст. 199 СК України поставлено в залежність від наявності у відповідача можливості надавати матеріальну допомогу дитині.

Як убачається із матеріалів справи, відповідачка ОСОБА_2 не працює, має на утриманні двох неповнолітніх дітей 1999-го та 2006-го років народження.

Належних доказів того, що ОСОБА_2 має будь-які джерела доходів, позивачем не надано.

Ухвалюючи рішення про стягнення з ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітнього сина у розмірі 500 грн. щомісяця, суд першої інстанції на зазначені положення закону уваги не звернув, не врахував, що відповідачка не працює, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, а тому дійшов помилкового висновку про можливість відповідачки надавати матеріальну допомогу своєму повнолітньому сину, який отримує стипендію за місцем навчання у розмірі 275 грн.

Разом з тим, з урахуванням доводів апеляційної скарги, з яких вбачається, що відповідачка позов визнала частково та не заперечувала проти стягнення з неї аліментів на утримання повнолітнього сина в розмірі 200 грн., колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_2 має реальну можливість надавати синові матеріальну допомогу у вказаному розмірі.

За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні, зі зменшенням розміру аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 до 200 грн. щомісяця.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, задовольнити частково.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 30 липня 2014 року змінити.

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Зменшити розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 до двохсот гривень щомісяця, доповнивши абзац другий резолютивної частини рішення після слів «до 30 червня 2015 року» словами «за умови продовження ним навчання в цей період».

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді