Ухвала суду № 40502800, 17.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1194/14 Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

17 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Старової Н.Е., Файдюка В.В.

за участю секретаря Ковтун І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Ніжинський механічний завод» до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Ніжинський механічний завод» (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовом до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції від 27.03.2013 року № 0002201530.

Чернігівський окружний адміністративний суд своєю постановою від 12 травня 2014 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду не підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Ніжинською ОДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування ПАТ «Ніжинський механічний завод», код 14312565, бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2013 року, за результатом якої складено акт від 13.03.2014 року № 1236/15-14312565. Цим актом встановлено порушення абз. (а) п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого відбулось завищення бюджетного відшкодування по ПАТ «Ніжинський механічний завод» у декларації за грудень 2013 року на суму 87 014,00 грн. Бюджетному відшкодуванню підлягає сума ПДВ, фактично сплачена постачальником товарів послуг - 64 360,00 грн.

На підставі акту перевірки Ніжинською ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення від 27.03.2014 року № 0002201530, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Як свідчать матеріали справи, між ПАТ «Ніжинський механічний завод» (покупцем) та ТОВ «Тулпресс-техно» (продавцем) укладено договір поставки товару від 06.11.2013 року № 713196.

Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

Реальність даного договору підтверджується податковою накладною № 34 від 15.11.2013 року на загальну суму 393 759,00 грн, в т.ч. ПДВ 65 626,50 грн.

Між ПАТ «Ніжинський механічний завод» (покупцем) та ПАТ «Носівське хлібоприймальне підприємство» (продавцем) укладено договір поставки № R-RC25 від 25.10.2013 року.

Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

Реальність даного договору підтверджують: додаткова угода № 1 від 23.12.2013 року, № 2 від 14.03.2014 року; податкові накладні: від 11.11.2013 року № 21 на загальну суму 160 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 26 666, 67 грн, від 20.11.2013 року № 57 на загальну суму 82 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 13 666,67 грн; платіжні доручення: від 11.11.2013 року № 270 на загальну суму 160 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 26 666, 67 грн, від 20.11.2013 року № 357 на загальну суму 82 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 13 666, 67 грн.

Також, між ПАТ «Ніжинський механічний завод» (покупцем) та ПАТ «Науково-виробниче підприємство «БІЛЬШОВИК» укладено договір поставки продукції № 13/054 від 28.11.2013 року.

Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

Реальність даного договору підтверджують: додаткова угода № 1 від 28.03.2014 року (а.с. 90), специфікація № 1 від 04.12.2013 року (а.с. 35), специфікація № 2 від 28.03.2014 року (а.с. 91), платіжне доручення № 437 від 28.11.2013 року на загальну суму 24 000, 00 грн, в т.ч. ПДВ 4 000,00 грн (а.с. 36), податкова накладна № 174 від 28.11.2013 на загальну суму 24000,00 грн, в т.ч. ПДВ 4000,00 грн (а.с. 37), видаткова накладна № 107 від 16.04.2014 року на загальну суму 34 650, 06 грн, в т.ч. ПДВ 5 775, 01 грн (а.с. 92), товарно-транспортна накладна від 16.04.2014 року (а.с. 93).

Також, позивачем суду надано податкові декларації з податку на додану вартість, розрахунки коригування сум податку на додану вартість до податкових декларацій з податку на додану вартість (Д1), розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), довідки про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2), розрахунки суми бюджетного відшкодування (Д3), заяви про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4), довідки (Д6) (а.с. 38-59), реєстр виданих та отриманих податкових накладних за листопад-грудень 2013 року (а.с. 60-70).

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Таким чином, встановлена фактична сплата ПДВ постачальнику товару - платнику податку на додану вартість та факт засвідчення платником податку - покупцем факту передоплати товарів податковою накладною.

З акту перевірки та доводів представника відповідача вбачається, що єдиною підставою для висновку відповідача про відмову у бюджетному відшкодуванні з податку на додану вартість ПАТ «Ніжинський механічний завод» є відсутність документів про фактичну поставку товарів.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що Податковий кодекс України не ставить наявність права на податковий кредит та права на бюджетне відшкодування платника податку в залежність від факту поставки товарів, оскільки від'ємне значення податку на додану вартість є коштами платника податку, які він сплатив продавцям (постачальникам) товарів (робіт, послуг) в ціні таких товарів (робіт, послуг).

Також слід зазначити, що податкові накладні, заповнені без порушень порядку їх заповнення та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені строки, що дає право на включення зазначених в ній сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту покупця: у тому податковому періоді, в якому відбулася перша з подій, визначених пунктом 198.2 статті 198 Кодексу.

А також, судом встановлено, що строк поставки товару по вищезазначеним договорам ще не сплинув, оскільки до закінчення договорів поставки позивачем було укладено додаткові угоди, які передбачають продовження строку поставки товару.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову частково, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 17.09.2014 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Старова Н.Е.