Постанова № 40501108, 30.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 липня 2014 рокусправа № 804/4231/14 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Баранник Н.П. Дадим Ю.М.

за участю секретаря: Троянова А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер-Буд»на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року у справі №804/4231/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер-Буд» до за участі третьої особи: про Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області Приватного підприємства «Дузер» визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Майстер-Буд»» (далі по тексту - Позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту - Відповідач), третя особа - Приватне підприємство «Дузер» (далі по тексту - третя особа), в якому просило:

- визнати протиправними дії Відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Відповідача та оформленої актом № 485/224/30627944 від 06.09.2013 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість ТОВ «Майстер-Буд» з питань господарських відносин з ТОВ «Діксі Буд», нова назва ПП «Дузер» за грудень 2012 року»;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 09.10.2013 року № 0004302203, прийняте Лівобережною об'єднаною Державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі №804/4231/14. (а.с.1)

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що проведення оскаржуваної перевірки є протиправним, її висновки є хибними, не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового та цивільного законодавства, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення, також, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки прийняте податковим органом без достатніх на те правових підстав.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року у справі №804/4231/14 в задоволенні адміністративного позову відмовлено. (суддя - Ляшко О.Б.) (а.с.114-122)

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Майстер-Буд», не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року у справі №804/4231/14 та задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Позивач зазначає, що якщо контрагент Позивача - ТОВ «Діксі Буд», нова назва ПП «Дузер», не виконало своїх зобов'язань щодо сплати податку на додану вартість до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для нього та така відповідальність не може бути покладена на позивача.

Третя особа по справі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову - приватне підприємство «Дузер» про дату, час і місце розгляду справи повідомлялось у встановленому порядку, свого представника для участі у її розгляді не направило.

За таких обставин, з урахуванням думок представників сторін, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представника третьої особи.

Представник Позивача, посилаючись на доводи, викладені в апеляційній скарзі, та на свої пояснення, надані в судовому засіданні, повністю підтримав вимоги апеляційної скарги.

Представник Відповідача просив суд в задоволенні скарги відмовити за її необгрунтованості та безпідставності, а рішення суду першої інстанції, як вмотивоване та законне - залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, об»єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає, що існують підстави для скасування судового рішення, а апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Визнання протиправними дій контролюючого органу щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки суб»єкта господарювання та скасування податкового повідомлення-рішення № №0004302203 від 09.10.2013р. - є предметом судового спору.

Сторони щодо встановлених судом фактичних обставин справи, заперечень не заявляли.

Суд розглядає справу в межах апеляційного оскарження.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем не підтверджено належними та достатніми доказами факт укладення угоди та надання послуг.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його помилковим, виходячи з наступного.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 05 серпня 2013 року Лівобережною об'єднаною Державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер буд», було направлено запит № 2825/10/224 «Про надання пояснень та їх документального підтвердження господарських взаємовідносин з Приватним підприємством «Дузер» за грудень 2012р., в якому Відповідач просив надати оригінали та (або) копії документів (завірені підписами посадових осіб, та печаткою підприємства).

20 серпня 2013р. листом № 59 останнє надало до податкового органу наявні у нього документи, що підтверджують господарські операції з ПП «Дузер» за грудень 2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, в період часу з 05 по 06 вересня 2013 року фахівцем Відповідача було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово- господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість ТОВ «Майстер-Буд» з питань господарських відносин з ТОВ «Діксі Буд» - нова назва ПП «Дузер», за грудень 2012 року, про що складено Акт № 485/224/30627944 від 06.09.2013 року.

З наданої суду ксерокопії вищезазначеного акту вбачається, що перевіркою встановлено нереальність здійснення господарських операцій ТОВ «Майстер-Буд» з постачальником ТОВ «Діксі Буд» - нова назва ПП «Дузер», за період грудень 2012 року.

Крім того, ТОВ «Майстер Буд» були порушені п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 та п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 152519,37 грн. за грудень 2012 року.

На підставі Акту перевірки № 485/224/30627944 від 06.09.2013 року Відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 09.10.2013 року № 0004302203, яким Позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 190 649,21 грн., в тому числі за основним платежем - 152 519,37 грн. та за штрафними санкціями - 38 129,84 грн.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по справі врегульовано Податковим Кодексом України.

Підпунктом 20.1.4 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контрольза дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з акту-перевірки, підставою для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Позивача по справі було отримання Відповідачем акту ДПІ у Бабушкінському районні м. Дніпропетровська №50/244/38113479 від 04.04.2013 «Про результати зустрічної звірки ТОВ «Діксі Буд» нова назва ПП «Дузер» (код ЄДРПОУ 38113479), щодо непідтвердження реальності здійснення господарських відносин з контрагентами за грудень 2012 року та повноти їх відображення в податковому обліку».

Судом першої інстанції встановлено, що оскаржувану перевірку, по даній адміністративній справі, було проведено Відповідачем на підставі наказу Лівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки від 05.09.2013 року № 280, та повідомлення від 05.09.2013 року № 42, які було направлено позивачу поштовим зв'язком.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині визнання порядку проведення оскаржуваної перевірки суд першої інстанції не звернув уваги на те, що Позивачем не оскаржувались підстави та порядок призначення позапланової невиїзної перевірки, а, згідно заявлених позовних вимог, були оскаржені дії Відповідача по проведенню зазначеної перевірки.

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних та позовних вимог в частині визнання протиправними дій Відповідача щодо проведення документальної позапланової перевірки, суд апеляційної інстанції керується положеннями Пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України, якими визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

У відповідності до вимог пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Виходячи із системного аналізу вищезазначених норм, колегія суддів приходить до висновку про те, що перевірка платника податків проводиться виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, а право на проведення такої перевірки надається лише за умови повідомлення платника податку про таку перевірку та вручення копії наказу про проведення перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, в акті-перевірки зазначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка Позивача розпочата 05 вересня 2013 року на 2 робочих дні, і Позивача проінформовано про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки письмовим повідомленням від 05 вересня 2013 року № 42, яке направлено поштовим зв'язком.

Тобто в період фактично розпочатої перевірки, а саме 05.09.2013р., Відповідач лише направив Позивачу повідомлення про зазначену перевірку.

Крім того, матеріали справи не містять доказів отримання Позивачем зазначеного повідомлення про початок вказаної перевірки та наказу про її проведення.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що дії Відповідача по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки Позивача є протиправними, а висновок суду першої інстанції з цього питання помилковим.

Задовольняючи вимоги апеляційної скарги та скасовуючи рішення суду першої інстанції, колегія суддів бере до уваги, що ТОВ «Майстер-Буд» є суб'єктом господарювання у сфері будівництва житлових і нежитлових будівель, інших будівельно-монтажних робіт, діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами, оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах, діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, що підтверджується довідкою статистики.

Судом встановлено, що 07 лютого 2012 року між ДП «Придніпровська залізниця» (Замовник) та ТОВ «Майстер-Буд» (Підрядник) було укладено договір № ПР/НКВ-1216/НЮ, відповідно до умов якого Підрядник зобов'язувався за завданням Замовника на свій ризик згідно проектно- кошторисної документації виконати та здати йому в установлений строк роботи: Модернізація інфраструктури приміського залізничного транспортного вузла у м. Сімферополь. «Будівництво критого пішохідного переходу з касовим павільйоном» за адресою: ст. Сімферополь, АР Крим, а Замовник зобов'язувався прийняти закінчені роботи та оплатити їх.

На виконання умов вищезазначеного договору між ТОВ «Майстер-Буд» та ТОВ «Діксі Буд», нова назва - ПП «Дузер», було укладено договір № ДСП 1712/01 від 17 вересня 2012 року на виконання комплексу робіт з пусконаладки та монтажу ескалаторів та ліфтів на об'єкті: Модернізація інфраструктури приміського залізничного транспортного вузла у м. Сімферополі. «Будівництво критого пішохідного переходу за адресою: м. Сімферопіль».

Відповідно до актів № 3600 та № 3601 за грудень 2012 року ТОВ «Діксі Буд» виконано робіт на суму 915116,22 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, за виконані роботи ТОВ «Майстер-Буд» перерахувало на рахунок ТОВ «Діксі Буд» грошові кошти згідно платіжних доручень № 1025 від 26.12.2012 року на суму 94554,29 грн., № 30 від 14.01.2013 року на суму 390000,00 грн. та № 56 від 17.01.2013 року на суму 430561,92 грн., разом на загальну суму 915116,22 грн., в т.ч. ПДВ - 152519,37 грн.

ТОВ «Діксі Буд» виписало ТОВ «Майстер-Буд» в грудні 2012 року податкові накладні, зокрема на суму 915116,22 грн., у тому числі податок на додану вартість - 152519,37 грн.

Крім того, виконання робіт підтверджується первинними документами встановленої форми, про які зазначено в Акті № 485/224/30627944 від 06.09.2013 року.

Матеріали справи, також, містять акт № 9/12 за грудень 2012 року підписаний замовником - ДП «Придніпровська залізниця», підрядником - ТОВ «Майстер-Буд» та ТОВ «Діксі Буд».

Колегія суддів вважає, що вказані первинні документи мають усі необхідні реквізити та відомості і в повній мірі відображають зміст господарських операцій.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

· придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

· придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, господарські операції для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став висновок, викладений в Акті перевірки, згідно з яким встановлено не реальність здійснення господарських відносин ТОВ «Майстер-Буд», а саме, встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ "Майстер-Буд» операцій по ланцюгу з постачальниками ТОВ «Діксі Буд» за період грудень 2012 року.

В основу такого висновку покладено акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області № 50/244/38113479 від 04.04.13 року про результати зустрічної звірки ТОВ «Діксі Буд» нова назва ПП «Дузер» (код ЄДРПОУ 38113479) щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з контрагентами за грудень 2012 року та повноти їх відображення в податковому обліку.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту здійснюється відповідно до статті 198 Податкового кодексу України.

Згідно п.198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Виходячи з вимог пп. «а» п.198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг.

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що необхідними та достатніми підставами для включення ТОВ «Майстер-Буд» до складу податкового кредиту відповідної суми податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання у господарській діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку із таким придбанням.

У відповідності до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до статей 46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на їх контрагентів.

Якщо контрагенти ТОВ «Майстер-Буд» в подальшому не дотримувалися у своїй діяльності законодавчих норм це не тягне відповідальності та не створює негативні наслідки для ТОВ «Майстер-Буд». Зазначені обставини не є підставою для нарахування ТОВ «Майстер-Буд» додаткових платежів у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених сум до валових витрат та податкового кредиту і має всі необхідні для цього документальні підтвердження.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину.

Загальні вимоги чинності правочину передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, у разі порушення яких настають правові наслідки, передбачені параграфом 2 глави 16 Кодексу.

Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів бере до уваги ту обставину, що при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Зі змісту ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частина 1 статті 71 цього Кодексу встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення правочину між позивачем та контрагентами з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а саме, рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження відсутності реального характеру здійснених позивачем господарських операцій.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи не повно та одностороннє дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, однак застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини. Зроблені судом першої інстанції висновки не в повній мірі відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються належними письмовими доказами і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 27 вересня 2011р. необхідно скасувати, а позовні вимоги - задовольнити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.160,195,196,198,202,205,207 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер - Буд» - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014р. у справі №804\4231\14 - скасувати.

Позов - задовольнити.

Визнати протиправними дії Лівобережною об'єднаною Державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер - Буд» та оформленої актом № 485/224/30627944 від 06.09.2013 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість ТОВ «Майстер-Буд» з питань господарських відносин з ТОВ «Діксі Буд», нова назва ПП «Дузер», за грудень 2012 року»

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 09.10.2013 року № 0004302203, прийняте Лівобережною об'єднаною Державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 04 серпня 2014р.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: Ю.М. Дадим