Ухвала суду № 40501052, 13.08.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

13 серпня 2014 рокусправа № 804/1132/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Туркіної Л.П. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря: Троянова А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року у справі №804/1132/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Волгоградський металургійний завод «Красний Октябрь»-Україна» до про Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Волгоградський металургійний завод «Красний Октябрь»-Україна» (далі по тексту - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 30 серпня 2013 року №0003002203. (а.с.3-9)

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2014 року відкрито провадження у справі №804/1132/14. (а.с.1)

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що висновки позапланової документальної невиїзної перевірки з питання правильності відображення у податковому обліку проведених експортних операцій за березень 2013 року, які відображені в акті №183/224/38200042 від 29.07.2014 року, є хибними, не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового законодавства, а прийняте на їх підставі оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року у справі №804/1132/14 адміністративний позов задоволено. (суддя - Ляшко О.Б.) (а.с.118-121)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що відповідач не довів правомірність прийнятого рішення.

Відповідач - Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року у справі №804/1132/14 та відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що підприємством не додержано вимоги пункту 198.3 статті Податкового кодексу України, згідно з яким податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку.

13 серпня 2014 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх.42639/14 надійшли заперечення позивача на апеляційну скаргу, в яких він, посилаючись на дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить залишити без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року у справі №804/1132/14.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року у справі №804/1132/14 та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року у справі №804/1132/14.

У судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін по справі, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на такі підстави.

Відповідно до матеріалів справи, в період з 16 липня 2013 року по 22 липня 2013 року посадовою особою відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Волгоградський металургійний завод «Красний Октябрь»-Україна» з питання правильності відображення у податковому обліку проведених експортних операцій за період березень 2013 року, результати якої оформлено актом №183/224/38200042 від 29 липня 2013 року.

Висновками зазначеного акту встановлено порушення позивачем пп.14.1.179, пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.188.1 ст.188, п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Торговий дім «Волгоградський металургійний завод «Красний Октябрь» занижено податок на додану вартість у лютому 2013 року у розмірі 185084 грн. внаслідок придбання товарів за економічно недоцільними угодами, які реалізовано на експорт.

30 серпня 2013 року на підставі акту перевірки №183/224/38200042 від 29 липня 2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «р» від 30 серпня 2013 року № 0003002203, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 231355,00 грн., з яких: за основним платежем 185084,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 46271,00 грн.

Відповідно до матеріалів справи, спірна сума податкового кредиту в розмірі 185084 грн. сформована позивачем у зв'язку із придбанням товару у ТОВ «Дієг Авіастар» згідно договору №01/05 від 30.05.2012 року.

Згідно даного договору ТОВ «Дієг Авіастар» (Продавець) зобов'язується поставити і передати у власність ТОВ «Торговий дім «Волгоградський металургійний завод «Красний Октябрь»-Україна» (Покупцю) пруткову литу заготівку (товар).

На підтвердження правомірності формування позивачем податкового кредиту за операціями з придбання вказаної продукції останнім надано:

- договір купівлі-продажу №01/05 від 30.05.2012 року;

- накладну ВН №000003 від 20.02.2013 року та податкову накладну №2 від 20.02.2013 року з реалізації товару пруткова лита заготівка з титанового сплаву діаметром 480+-20х1295-1500мм у кількості 7975 кг на загальну суму 1110502,8 грн., у тому числі ПДВ 185083,80 грн.;

- платіжне доручення від 04.04.213 року №550 в сумі 1589527,18 грн., що свідчить про те, що розрахунок між суб'єктами господарювання за товар проводився у безготівковій формі з розрахункового рахунку ТОВ «Торговий дім «Волгоградський металургійний завод «Красний Октябрь»-Україна».

В подальшому отриманий позивачем товар був реалізований ЗАТ «ТД ВМЗ «Красний Октябрь» (Росія, м. Волгоград, пр. Леніна, 110).

Взаємовідносини між позивачем та контрагентом - ЗАТ «ТД ВМЗ «Красний Октябрь» здійснювались на підставі контракту поставки №100712-01/12 від 10.07.2012 року. Згідно умов контракту Продавець (ТОВ «Торговий дім «Волгоградський металургійний завод «Красний Октябрь»-Україна», Україна) зобов'язаний поставити і передати у власність Покупцю (ЗАТ «ТД ВМЗ "Красний Октябрь», Росія) товар згідно Специфікацій, котрі являються додатками до цього договору.

Відповідно до специфікації №2 від 20.02.2013 року до контракту поставки №100712-01/12 від 10.07.2012 року Продавець зобов'язується виконати поставку титанової заготівки у кількості 7975 тонн, якою зазначено, що поставка товару здійснюється на умовах DDU м.Волгоград, Росія (інвойс №002-02 від 20.02.2013 року). Термін поставки лютий-березень 2013 року.

Факт здійснення позивачем в березні 2013 р. на підставі вказаного контракту операції з експорту товару на загальну суму 3505650,50 російських рублів, що станом на момент отримання коштів (26.02.2013 року) складає 923738,91 грн. (враховуючи офіційний курс валют Національного банку України) підтверджується:

- вантажно-митною декларацією №110100000-2013 від 13.03.2013 року по реалізації товару пруткова лита заготівка з титанового сплаву діаметром 480+-20х1295-1500мм у кількості 7975 кг на загальну суму 911258,80 грн.;

- CMR №242524 від 28.02.2013 року, відповідно до якої транспортування товару здійснювалось за допомогою автоперевізника ТОВ "Ostwind Transport", м. Дніпропетровськ, відправником є ТОВ "Торговий дім "Волгоградський металургійний завод "Красний Октябрь"-Україна" (вул. Винокурова,2, м. Дніпропетровськ, Україна, 49000), одержувачем ЗАТ "ТД ВМЗ "Красний Октябрь" (Росія, м. Волгоград, пр. Леніна, 110, 400007), місцем і датою навантаження визначено м. Дніпропетровськ, Україна 28.02.2013 року, а місцем розвантаження - м. Волгоград, Росія;

- платіжним дорученням від 26.02.2013 року №0408004 на суму 3505650,50 російських рубля, яким засвідчується оплата за поставлений товар.

Згідно пп.14.1.179 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПКУ).

У відповідності до п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Приписами п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пп.195.1.1 п.195 ст.195 Податкового кодексу України, операції з вивезення товарів за межі митної території України оподатковуються за нульовою ставкою. Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.

Відповідно до п.188.1. ст.188 Податкового кодексу України (в редакцій, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Аналіз наведених законодавчих положень не дає підстави для висновку, що законодавець зобов'язує платника податку, який здійснює операції з вивезення товарів за межі митної території України, враховувати при визначені вартості таких товарів податок на додану вартість, сплачений ним при придбанні такого товару, а інакше він позбавляється права на віднесення відповідних сум податку до податкового кредиту. Більш того, положеннями п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України чітко зауважено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг (а операції з вивезення товарів за межі митної території України є такими, що оподатковуються за нульовою ставкою) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів, крім податку на додану вартість.

Згідно приписів пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарською діяльністю визнається діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що прибутковість кожної окремої операції не є обов'язковою ознакою господарської діяльності, яка може включати і окремі збиткові операції, здійснення яких викликано об'єктивними причинами. А, відтак, продаж позивачем експортної продукції за ціною, нижчою собівартості, не можна розглядати операцією поза межами господарської діяльності позивача.

З огляду на викладене, враховуючи, що спірна сума податкового кредиту сформована позивачем у зв'язку із придбанням товарів, виходячи з договірної вартості товарів, з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку та підтверджена податковими накладними, оформленими з дотриманням вимог ст.201 Податкового кодексу України, зауваження до яких у відповідача також відсутні, правові підстави для твердження про завищення позивачем в лютому 2013 року податкового кредиту в розмірі 185084 грн. відсутні.

Оскільки відповідач при проведенні перевірки не навів та не надав жодного доказу в підтвердження своїх доводів, що містяться в акті перевірки, колегія суддів приходить до висновку про те, що господарська діяльність підприємства здійснювалась у відповідності до норм податкового, господарського та цивільного законодавства, правочини на підставі яких складено первинні документи та сформовано податковий кредит відповідних звітних періодів не містять ознак дефектності, та спрямовані на реальне настання правових наслідків та відповідного економічного ефекту, наявністю ділової цілі, що обумовлені ними.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 17 лютого 2014 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача не можуть бути підставою для скасування законної постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. ст.160, 195,196,198,200,205,206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року у справі №804/1132/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 14 серпня 2014 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: Д.В. Чепурнов