Ухвала суду № 40499806, 20.08.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Нор У.М.

Суддя-доповідач:Хаюк С.М.

УХВАЛА

іменем України

"20" серпня 2014 р. Справа № 817/379/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Хаюка С.М.

суддів: Бондарчука І.Ф.

Моніча Б.С.,

при секретарі Степанській А.В. ,

за участю представника позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі апеляційну скаргу Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "24" квітня 2014 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Івано-Долинський кар'єр" до Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення Костопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 29.11.2013 року №0000902200. Присуджено на користь Публічного акціонерного товариства "Івано-Долинський спецкар'єр" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1827,00 грн.

Не погоджуючись з даною постановою Костопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Рівненській області звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник товариства апеляційну скаргу не визнав.

Відповідач в засідання суду представника не направив, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення сторонам рекомендованою кореспонденцією судових повісток та копій ухвал суду.

Згідно з ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши справу в межах, визначених ст.195 КАС України, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що ПАТ "Івано-Долинський спецкар'єр" зареєстроване Костопільською районною державною адміністрацією Рівненської області 16.01.1992 року (а.с.28), зареєстроване платником податку на додану вартість згідно свідоцтва №100345882 від 28.07.2011 року (а.с.124).

11 листопада 2013 року за результатами документальної виїзної позапланової перевірки ПАТ "Івано-Долинський спецкар'єр" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку на додану вартість при проведенні фінансово-господарських операцій з ТОВ "Інтер-Технологія" за липень 2013 року, складено акт №284/22/05471862 (а.с.11-25), яким встановлено порушення п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за липень 2013 року на загальну суму 25000,00 грн.

29 листопада 2013 року на підставі вказаного акту Костопільською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Рівненській області винесено податкове повідомлення-рішення №0000902200 (а.с.9) про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 37500,00 грн., в тому числі за основним платежем на суму 25000,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 12500,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням - рішенням ПАТ "Івано-Долинський спецкар'єр" звернулося до Головного управління Міндоходів у Рівненській області зі скаргою. Рішенням від 03 лютого 2014 року №36/10/17-00-10-05-105/356 позивачу в задоволенні скарги відмовлено, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0000902200 від 29 листопада 2013 року залишено без змін (а.с.26-27).

Висновку про порушення ПАТ "Івано-Долинський спецкар'єр" приписів податкового законодавства орган державної податкової служби дійшов з урахуванням акту перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №1011/26-55-22-07/38652098 від 05 вересня 2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Інтер-Технологія", щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01 травня 2013 року по 31 липня 2013 року, яким встановлено відсутність реальної можливості вчинення господарських операцій між платниками податків та ТОВ "Інтер-Технологія", правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб (а.с.77-83).

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення і не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 29 листопада 2013 року №0000902200. Натомість ПАТ "Івано-Долинський спецкар'єр" належними та допустимими доказами підтвердило, що при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Інтер-Технологія" позивач діяв у відповідності до приписів податкового законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі ст.1 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

У відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення до податкового кредиту сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Судом встановлено, що на виконання умов договору купівлі - продажу №б/н від 25.07.2013 року ТОВ "Інтер-Технологія" реалізовано для ПАТ "Івано-Долинський спецкар'єр" товарно - матеріальні цінності, а саме дробарку смд-108 в комплекті, загальною вартістю 150000,00 грн., в тому числі ПДВ 25000,00 грн. - на підставі накладної №66 від 31.11.2013 року (а.с.38-39). Вказана накладна оплачена позивачем відповідно до платіжного доручення №2 від 30.07.2013 року (а.с.41). На господарську операцію з поставки дробарки смд-108 в комплекті, продавцем ТОВ "Інтер-Технологія" позивачу виписано податкову накладну №30/01 від 30.07.2013 року на суму 150000,00 грн., в тому числі ПДВ 25000,00 грн. (а.с.40). Реалізація товарно-матеріальних цінностей ТОВ "Інтер-Технологія" підтверджується наявним у позивача паспортом щокової дробарки смд-108 (а.с.92-96). Крім того, придбання товарно-матеріальних цінностей, а саме щокової дробарки смд-108 підтверджується висновком експерта ДП "Рівненський ЕТЦ" від 18.09.2013 року №25.05.56-08.11, з якого вбачається, що на замовлення ПАТ "Івано-Долинський спецкар'єр" проведено технічну експертизу щокової дробарки смд-108 (а.с.97-103).

Транспортування товару здійснювалося власним транспортом позивача, що підтверджується шляховим листом від 03.08.2013 року №2252, товарно-транспортною накладною серії 26В від 03.08.2013 року, посвідченнями про відрядження (а.с.46-52).

Придбане у ТОВ "Інтер-Технологія" введено в експлуатацію на підставі акту від 19.09.2013 року та в подальшому буде використане в господарській діяльності ПАТ "Івано-Долинський спецкар'єр" (а.с.43).

Так само, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вищеописані документи ПАТ "Івано-Долинський спецкар'єр" по взаємовідносинах з ТОВ "Інтер-Технологія" відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", розкривають зміст господарських операцій, підтверджують реальність руху активів позивача, а також є первинними документами в розумінні закону, які належить складати для даного виду господарських операцій, а відтак є належними та допустимими доказами відповідно до приписів статті 70 КАС України, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Згідно зі ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що в силу приписів статей 44 та 83 Податкового кодексу України посадові особи Костопільскої ОДПІ під час проведення перевірки були зобов'язані врахувати надані ПАТ "Івано-Долинський спецкар'єр" первинні документи, що підтверджують факт вчинення господарських операцій з ТОВ "Інтер-Технологія". У разі, якщо первинні документи, надані платником податків під час проведення перевірки, викликають сумніви у їх достовірності, акт документальної перевірки повинен містити посилання на докази, що доводять складання таких документів без реального здійснення господарських операцій. В дослідженому судом акті перевірки всі зазначені документи описані, при цьому належно підтверджені висновки, щодо складання бухгалтерських документів без реального здійснення господарських операцій - відсутні.

Правилами ведення бухгалтерського обліку не передбачено обов'язкового ведення і зберігання товарно-транспортних накладних на перевезення вантажів автомобільним транспортом для підтвердження правомірності формування податкового кредиту.

В листі №11569/6/99-99-22-01-03-15/1128 від 19.09.2013 року Міністерство доходів і зборів України зазначає, що підставами для формування податкового кредиту є наявність належним чином оформленої податкової накладної, митної декларації, заяви зі скаргою на постачальника, поданої відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, бухгалтерської довідки, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, або інших документів, передбачених пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України. Товарно - транспортна накладна не міститься в переліку документів, що визначають право на формування податкового кредиту.

Колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами по справі докази, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки постанову судом першої інстанції винесено відповідно до позовних вимог з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому її потрібно залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "24" квітня 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М.Хаюк

судді: І.Ф.Бондарчук

Б.С. Моніч

Повний текст cудового рішення виготовлено 26 серпня 2014 року

З оригіналом згідно: суддя _______ С.М.Хаюк

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу Публічне акціонерне товариство "Івано-Долинський кар'єр" с.Базальтове,Костопільський район, Рівненська область,35042

3- відповідачу Костопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул.С.Руданського,5,м.Костопіль,Рівненська область,35000

- ,