Постанова № 40499402, 10.09.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2014 р. Справа № 821/4507/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Жук С.І.,

- Кравченка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Акцепт" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Акцепт" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ "Торгова група "Акцепт" звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005752200 від 22 серпня 2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 574 747,50 грн. за порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що спірне податкове повідомлення-рішення є наслідком протиправної оцінки податковим органом господарських відносин з ТОВ "Аляска Трейд", у зв'язку з чим висновки податкової щодо неправомірного формування податкового кредиту є необґрунтованими.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що між позивачем та його контрагентом була відсутня реальність виконання угод, що стало підставою для нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 19 березня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ "Торгова група "Акцепт" ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п.2 ч.1 ст. 197 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Вирішуючи справу, судом першої інстанції встановлено, що у період з 09 серпня 2013 року по 13 серпня 2013 року відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ "Аляска Трейд" за період лютий 2013 року та їх відображенням у податковій звітності. За результатами перевірки складено акт №429/21-03-22-05/37744549 від 15 серпня 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення п.44.1 ст. 44, п.185.1 ст. 185, п.198.2 ст. 198, п.198.3 ст. 198, п.198.6 ст. 198 ПК України в результаті чого, занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 459 798 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0005752200 від 22 серпня 2013 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 574 747, 50 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 459 798 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 114 949, 50 грн.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми сплачені по взаємовідносинам з ТОВ "Аляска Трейд", у зв'язку з тим, що у договірних відносинах відсутній економічний зміст та отримано податкову вигоду у вигляді завищення податкового кредиту, а отже спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.

Колегія суддів не погоджується з цими висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ як документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому колегія суддів акцентує до увагу на тому, що правила податкового обліку не встановлюють конкретного переліку первинних документів, за допомогою яких повинні бути оформлені господарські операції, а також не передбачають будь-яких спеціальних вимог до форми або виду первинних документів, до їх оформлення та заповнення. До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавство висуває лише одну умову - вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результати робіт, послуг.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п.198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

За умови реального здійснення платником податку господарських операцій з придбання товару, що призвели до об'єктивної зміни складу його активів, здійснення таких операцій у межах господарської діяльності, за відсутністю з боку такого платника порушення вказаних вище норм законів при формуванні податкового кредиту останній не може бути позбавлений такого права.

Необґрунтована ж податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов для бюджетного відшкодування.

Доводи податкового органу про відсутність у контрагента позивача задекларованих основних засобів, матеріально-технічної бази, персоналу самі по собі не є доказом безтоварності господарських операцій за участю цих постачальників, а є оцінкою контрагента, за дії та поведінку яких апелянт не може нести відповідальність, що помилково не було встановлено судом першої інстанції.

В акті перевірки податковий орган дійшов до висновку, з яким погодився суд першої інстанції при вирішенні справи, що докази фактичного здійснення господарської операції по купівлі товару ТОВ "Торгова група "Акцепт" відсутні.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Торгова група "Акцепт" та ТОВ "Аляска Трейд" у лютому 2013 року укладено усний договір купівлі-продажу мороженого хеку в кількості 74 988 кг та мороженого блувайтінга в кількості 28 500 кг.

На виконання вищенаведеного договору були виписані видаткові накладні та податкові накладні, які відповідають вимогам, встановленим ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме містять усі необхідні реквізити та дозволяють достовірно встановити зміст та учасників спірних операцій. Оплата за поставлений товар підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Разом з цим, придбаний у ТОВ "Аляска Трейд" товар було передано на комісію ПП "Амат-М", відповідно до умов договору комісії на продаж продукції від 04 березня 2013 року №4/03-13, що підтверджується актом приймання-передачі від 05 березня 2013 року.

Відповідно до п.4.1 зазначеного договору комісії, місце передачі майна - склад комітента - ТОВ "Торгова група "Акцепт", який знаходиться за адресою в м. Херсоні по вул. 40 років Жовтня, 138, а транспортування здійснюється транспортом та за рахунок Комісіонера - ПП "Амат-М".

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки податкового органу та суду першої інстанції щодо відсутності доказів, які розкривають зміст та обсяг господарських операцій є помилковими.

Разом з цим, колегія суддів не приймає до уваги твердження податкового органу, що господарська операція із ТОВ "Аляска Трейд" є нікчемною та безтоварною, оскільки з урахуванням закріпленої в ст. 204 ЦК України презумпції правомірності правочину та вимог с т. 71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що ця операція в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цієї операцій з метою завищення податкового кредиту без фактичного отримання від ТОВ "Аляска Трейд" товару, але такі дії тягнуть за собою кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України для тих, хто їх вчиняє.

У даній справі ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області не посилається на факти вчинення посадовими особами апелянта таких дій, і не надає докази притягнення їх до відповідальності за такі дії.

Платник податків, який дотримався вимог закону щодо формування податкового кредиту не має повноважень і обов'язків здійснювати контроль за дотриманням контрагентом, який на час вчинення операцій був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебував на обліку в податковому органі як платник податків, вимог законодавства щодо створення підприємства, здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за порушення вимог законодавства контрагентом.

Разом з цим, доказів, які б підтвердили той факт, що позивач був обізнаний про обставини діяльності свого контрагента в матеріалах справи відсутні, а податковий орган в свою чергу не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливості з'ясувати всі обставини діяльності його контрагента на момент проведення з ними операцій.

Посилання податкового органу на акт ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Аляска Трейд" від 07 червня 2013 року №960/22.2.09/31956369 колегія суддів вважає безпідставними, оскільки висновки акта жодним чином не доводять факт порушення позивачем приписів податкового законодавства при отриманні товару у ТОВ "Аляска Трейд", оскільки можливі порушення контрагентом платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит з податку на додану вартість по операціям з таким контрагентом.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не спростовані надані ТОВ "Торгова група "Акцепт" докази, а саме первинні документи, що містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, обставин щодо надання послуг, формально поклавши в основу постанови про відмову в задоволенні позову обставини, на які посилався податковий орган в акті перевірки, щодо відсутності у підприємства-контрагента адміністративно-господарських можливостей для виконання господарських зобов'язань, що є загальним посиланням без конкретних обґрунтувань і само собою не свідчить про не вчинення таким контрагентом господарських операцій, адже підприємство не позбавлено права і можливостей залучати матеріально-технічні ресурси для здійснення господарської діяльності.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про недотримання апелянтом необхідних умов реалізації права на формування податкового кредиту та про наявність у податкового органу підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення є помилковими.

На підставі вищевикладеного колегія суддів, керуючись п.3, п.4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ТОВ "Торгова група "Акцепт" задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.3 ч.1 ст. 198, п.3, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Акцепт" задовольнити, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 березня 2014 року скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Акцепт" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0005752200 від 22 серпня 2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 574 747,50 грн..

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуюча суддя: Лук'янчук О.В.

Суддя: Жук С.І.

Суддя: Кравченко К.В.