Ухвала суду № 40499322, 10.09.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2014 р. Справа № 876/6704/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,

за участі секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.,

представників відповідача Непран О.А., Зуба А.Г.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 червня 2014 року по справі №809/1806/14 за поданням Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Автоливмаш" про зупинення видаткових операцій, -

ВСТАНОВИВ:

10.06.2014 року Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області звернулася до суду з поданням в порядку ст. 183-3 КАС України, яким просила прийняти постанову про зупинення видаткових операцій на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Автоливмаш".

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 червня 2014 року провадження в адміністративній справі за поданням Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Автоливмаш" про зупинення видаткових операцій - закрито.

Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права, неповністю досліджені обставини справи, просить зазначену ухвалу скасувати та прийняти нову, якою подання задовольнити повністю.

В апеляційній скарзі покликається на те, що відповідно до пункту 89.4 статті 89 Податкового кодексу встановлено, що у разі, якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Податковому керуючому товариство відмовило у здійсненні опису майна у податкову заставу та не надано жодних документів, необхідних для такого опису. У зв'язку з чим податковий орган звернувся в суд з поданням про зупинення видаткових операцій на рахунках товариства.

В судовому засіданні представники відповідача надали пояснення та заперечили проти доводів апеляційної скарги.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно ч.4 ст. 196 КАС України.

Судова колегія перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що виконуюча обов'язки начальника ДПІ у м. Івано-Франківську 01.04.2014 року відповідно до статті 89 Податкового кодексу України прийняла рішення про опис майна у податкову заставу Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Автоливмаш", яке було скероване на адресу товариства (а.с.9).

Податковий орган звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Автоливмаш" з листами від 17.08.2013 року та від 20.03.2014 року про зобов'язання надати перелік ліквідного майна для опису податкової застави. Однак, відповідач такого переліку не надав (а.с.10-12).

У зв'язку з вказаним, податковим керуючим здійснено виїзд на фактичну адресу боржника для здійснення опису майна, у чому йому було відмовлено, про що о 16:00 год. 06.06.2014 року ним складений відповідний акт (а.с.8).

Пунктом 89.4 статті 89 Податкового Кодексу встановлено, що у разі, якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків.

Згідно з ч. 4 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання в разі, якщо, зокрема, із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. Зокрема, платником податків оскаржено до суду рішення про застосування адміністративного арешту (пункт 94.11 статті 94 Податкового кодексу України); оскаржено податкове повідомлення-рішення, яке покладено в основу податкового боргу, що стягується шляхом внесення подання, тощо. При цьому незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати наявність податкового боргу, у зв'язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.

Судом встановлено, що відповідно до постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду задоволено позов Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про стягнення з ТзОВ «МЗ «Автоливмаш» податкового боргу в сумі 321796,32 грн. (а.с.15).

Відповідно до ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2014 року в справі №5558/14 судом відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства на вказану постанову суду першої інстанції (а.с.35-37).

Отже, податковий борг ТзОВ «МЗ «Автоливмаш» з податку на додану вартість в сумі 321796,32 грн. є не узгодженим.

Наявність спору про право в окремих випадках може бути виявлена також і після відкриття провадження у справі за відповідним поданням. У такому разі необхідно закривати провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

При цьому слід мати на увазі, що закриття провадження у справі за поданням податкового органу не позбавляє заявника права звернутися до суду з відповідною вимогою у загальному порядку позовного провадження.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність спору про право та необхідність закриття провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, оскільки вказані вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, виніс ухвалу у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись статтями ст. 160, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області - залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 червня 2014 року по справі №809/1806/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді Л.П. Іщук

Т.В. Онишкевич