Ухвала суду № 40499256, 11.09.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2014 року Справа № 12719/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Глушка І.В. Гудима Л.Я.

за участю секретаря судового засідання - Баранкевич А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.07.2013р. у справі № 807/1433/13-а за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 11.12.2012 року, -

В С Т А Н О В И В:

13 травня 2013 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області у якому просив визнати неправомірними та скасувати рішення № 1014 Ф від 11.12.2012 року.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.07.2013 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано неправомірним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області №1014 Ф від 11.12.2012 року.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області оскаржило її в апеляційному порядку та просить постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.07.2013 року скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апелянт свої вимоги мотивує тим, що правовідносини, що склалися між сторонами по справі з 01 січня 2011 року регулюються Законом України від 08.07.2010 року № 2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-УІ). Виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та стягнення цього внеску. Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону №2464-УІ дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 4 Закону №2464-УІ платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У відповідності до ч.2, 7 ст. 9 Закону №2464-УІ обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

11 грудня 2012 року начальником управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Гунгредер В.В. за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування було застосовано до фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 штраф у розмірі 2302,08 грн. та нараховано пеню у розмірі 1263,73 грн. за період з 21.02.2011 року до 20.09.2012 року. Нарахування штрафних (фінансових) санкцій та пені Пенсійним органом було здійснено на підставі облікових даних картки особового рахунку позивача.

Фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 Про наявну заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з вимогою щодо її погашення було повідомлено направленими вимогами про сплату боргу від 05 квітня 2011 року, 05 травня 2011 року, 03 червня 2011 року, 05 липня 2011 року, 04 листопада 2011 року, 05 грудня 2011 року, 04 січня 2012 року, 03 лютого 2012 року, 03 березня 2012 року, 04 травня 2012 року, 05 червня 2012 року, 03 липня 2012 року, 03 серпня 2012 року, 04 вересня 2012 року. Наявність заборгованості також не заперечується позивачем.

24.12.2012 року Фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зі скаргою у якій зазначив, що не погоджуючись з винесеним рішенням №1014 Ф про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску.

За результатами розгляду скарги на рішення №1014 Ф від 11.12.2012 року головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області рішенням про результати розгляду скарги №1427/07 від 07.02.13 р. у її задоволенні було відмовлено, а оскаржуване рішення Пенсійного органу залишено без змін.

Рішенням Пенсійного фонду України про результати розгляду скарги №10296/09-10 від 22.04.2013 року рішення управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі №1014 Ф від 11.12.2012 року також залишено без змін.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 4 зазначеного законодавчого акту, платниками єдиного внеску є роботодавці, в тому числі, фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

П. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» покладає на платника єдиного внеску обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Ст. 9 вищезазначеного нормативно-правового акту встановлює порядок обчислення і сплати єдиного внеску. Так, ч. 8 ст. 9 передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до територіального органу Пенсійного фонду (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.

Згідно з положеннями ч. 2, 3 ст. 25 зазначеного законодавчого акту у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску (ч. 14 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій органами Пенсійного фонду України, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року №21-5 (далі - Інструкція).

Розділом VII Інструкції визначається порядок застосування фінансових санкцій за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п. 7.1 Інструкції за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до платників, на яких згідно з Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 10. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період (пп. 7.2.2 п. 7.2 Інструкції зі змінами, внесеними постановою правління Пенсійного фонду України від 19.09.2011 р. №26-1, що набрала чинності 21 жовтня 2011 року).

Суд апеляційної інстанції погоджується з правовим аналізом суду першої інстанції, що правові відносин стосовно застосування органами Пенсійного фонду штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиного внеску, суд дійшов висновку, що про застосування фінансових санкцій та нарахування пені приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період, що дорівнює одному місяцю, незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період. Беручи до уваги ту обставину, що позивачем погашалася заборгованість по єдиному внеску, хоча й несвоєчасно (про що свідчать дані картки особового рахунку позивача, копії якої наявні в матеріалах справи), суд вважає, що рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені управлінням Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі повинні були прийматися за фактом погашення заборгованості, тобто після фактичної сплати страхувальником боргу за кожен базовий звітний період окремо.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, на підставі правильно встановлених обставин справи та визначених їм правовідносин, прийшов до обґрунтованих і законних висновків. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.07.2013р. у справі № 807/1433/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: В.Я. Макарик

Судді: І.В. Глушко

Л.Я. Гудим

Повний текст ухвали складений 16 вересня 2014 року.