Ухвала суду № 40499103, 11.09.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 вересня 2014 рокусправа № 804/2950/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.

за участю:

представника відповідача: Мадалиць В.В.

представника позивача: Самойленка В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2014 року у справі №804/2950/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «МНПК «ВЕСТА» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

21.02.2014 року Публічне акціонерне товариство «МНПК «ВЕСТА» звернулось до суду із позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «Р» №0005411502 від 26.09.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства на 5 288 472грн. 50коп. (4 892 473 грн. - основний платіж, 396 000 грн. 50 коп. - штрафна (фінансова) санкція).

В обґрунтування своїх вимог посилалося на безпідставність висновків перевіряючих осіб щодо неправомірності віднесення підприємством до складу валових витрат витрати на оплату праці працівників, оскільки право на віднесення таких витрат до складу валових витрат не залежить від ефективності господарської діяльності. Достатньою підставою для віднесення витрат на оплату праці працівників до складу валових витрат є перебування фізичних осіб, яким нарахована заробітна плата, у трудових відносинах з підприємством. Крім того, у письмових поясненнях (а.с.105-106) позивач посилається на безпідставність доводів податкового органу про невизнання податкової декларації за 2010 рік податковою звітністю, оскільки повідомлення про відмову у прийнятті декларації підприємство не отримувало, а про ці обставини стало відомо лише з Акту перевірки. Тому, на думку позивача, ДПІ порушило норми ПК України, у зв'язку з чим податкова декларація за 2010 рік вважається поданою в день її прийняття.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2014 року адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми "Р" №0005411502 від 26.09.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства на

5 288 472 грн. 50 коп. (4 892 473 грн. - основний платіж, 396 000 грн. 50 коп. - штрафна (фінансова) санкція).

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в Акті перевірки та які на думку ДПІ, свідчать про те, що працівники ПАТ «МНПК «ВЕСТА» виконували свої функції на різних робочих місцях в межах корпорації «ВЕСТА», а не безпосередньо на ПАТ «МНПК «ВЕСТА» та перевіркою не встановлено їх причетності до видів діяльності ПАТ «МНПК «ВЕСТА». З цих підстав, підприємство безпідставно віднесло до складу валових витрат витрати на оплату праці даним працівникам. Крім того, податкову декларацію за 2010 рік не визнано як податкову звітність, про що позивача було повідомлено листом від 15.02.2011 року. Таким чином, ДПІ вважає, що висновки Акту перевірки є обґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення - законним, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 07.08.2013р. по 28.08.2013р. повноважними особами ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «МНПК «ВЕСТА» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.05.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.05.2013р., за результатами якої складено Акт №789/22-1/32988187 від 04.09.2013р. (а.с.5-37) (далі по тексту - Акт перевірки). Перевірку було проведено вперше.

В Акті перевірки зроблено висновки про порушення ПАТ «МНПК «ВЕСТА»:

1. ст.114 Цивільного кодексу України, ст.5 Закону України від 19.03.96 р. №93/96-ВР «Про режим іноземного інвестування в Україні» 99,98 % статутного капіталу вартістю 150 303 000 грн. сформовано корпоративними правами, вартість яких не підтверджено у відповідності до вимог законодавства, що призвело до випуску (емісії) цінних паперів - 31 864 700 штук простих іменованих акцій, номінальна вартість яких фактично складає 0,0006грн., та які не є акціями в розумінні ст.115 Цивільного кодексу України, ст.6 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» від 23.02.06 р. №3480-IV.

Діяльність учасників та посадових осіб ТОВ «ВЕСТА-ХОЛДИНГ» (ЗАТ «ВЕСТА-ХОЛДИНГ», ПАТ «МНПК «ВЕСТА») по створенню товариства та фактично здійсненій діяльності, було направлено на штучне («фіктивне») формування статутного капіталу товариства з подальшою реєстрацією випуску (емісії) цінних паперів, не з метою здійснення господарської діяльності та отримання прибутку, а з метою формування вигоди третім особам при купівлі-продажу акцій ЗАТ «ВЕСТА-ХОЛДИНГ» (ПАТ «МНПК «ВЕСТА») під час їх обігу.

2. п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94 - ВР (із змінами та доповненнями), п.п.14.1.27, п.п.14.1.231 п.14.1 ст.14, п.п.138.10.2 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 5 499 670 грн., у тому числі за перший квартал 2010 року у розмірі 109 599 грн., за другий квартал 2010 року у розмірі 530 401 грн., за третій квартал 2010 року у розмірі 659 392 грн., за четвертий квартал 2010 року у розмірі 861 040 грн., за перший квартал 2011 року у розмірі 537 320 грн., за другий квартал 2011 року у розмірі 745 458 грн., за третій квартал 2011 року у розмірі 1 311 002 грн., за четвертий квартал 2011 року у розмірі 715 375 грн., за другий квартал 2012 року у розмірі 745 458 грн.

3. абзацу «б» п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України від 21.12.2000 року №2181-III»Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зі змінами та доповненнями, п.16.4 ст.16 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94 - ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями, внаслідок не визнання податкової декларації з податку на прибуток за 2010 рік податковою звітністю.

4. п.п. «б» п.176.2 ст.172 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) та Порядку №1020, а саме подання податкового розрахунку ф. №1 ДФ за 3-4 кв.2012 року з недостовірними відомостями про доходи, які були нараховані (сплачені) на користь платника податків.

На підставі висновків Акту перевірки №789/22-1/32988187 від 04.09.2013р., ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.09.2013 року №0005411502, яким ПАТ «МНПК «ВЕСТА» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств, створених за участю ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТОРІВ на 5 288 473,50грн., в тому числі за основним платежем - 4 892 473грн., та штрафні (фінансові) санкції - 396 000,50грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач належним чином та в повному обсязі не довів правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення №0005411502 від 26.09.2013 року, а висновки Акту перевірки не знайшли свого документального підтвердження в ході судового розгляду.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

З огляду на Акт перевірки, на висновках якого ґрунтується оскаржуване податкове-повідомлення рішення, висновків про порушення ПАТ «МНПК «ВЕСТА» вимог податкового законодавства, податковий орган дійшов з огляду на наступне.

По-перше, декларацію з податку на прибуток ПАТ «МНПК «ВЕСТА» за 2010 рік ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська не визнано податковою звітністю.

З цих підстав, на стор. 9 Акту перевірки, податковий орган зазначив про заниження підприємством показників у рядку 01.1 Декларації «Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)» за четвертий квартал 2010 року у розмірі 3 601грн. На стор.12 Акту перевірки, податковий орган зазначив про заниження підприємством показників у рядку 01.4 Декларації «Прибуток від операцій з цінними паперами, фондовими та товарними деривативами» за четвертий квартал 2010 року у розмірі 3 484 640грн.

По-друге, за результатами перевірки встановлено, що ПАТ «МНПК «ВЕСТА» у періоді, що перевірявся, у рядку 04.3 Декларації «Витрати на оплату праці» відображало суми нарахованої заробітної плати працівникам, які значаться у штатному розкладі підприємства. Відповідно до відомостей нарахування заробітної плати чисельність працівників, яким нараховувалась заробітна плата, складає: станом на 31.12.2010 року - 200 осіб; станом на 31.12.2011р. - 228 осіб; станом на 31.12.2012р. - 224 особи; станом на 31.05.2013р. - 213 осіб. Враховуючи, що до валових витрат можуть бути віднесені витрати лише які були понесені у зв'язку з господарською діяльністю підприємства, а у періоді, який перевірявся, відповідальними за фінансово-господарську діяльність ПАТ «МНПК «ВЕСТА» були директор та головний бухгалтер підприємства (оскільки їх підписи значаться в документах, пов'язаних з фінансово-господарською діяльністю підприємства), ПАТ «МНПК «ВЕСТА» мало право відображати лише їх заробітну плату в рядку 04.3 Декларації «Витрати на оплату праці», та відповідно, лише їх суми страхових внесків у рядку 04.4 Декларації «Сума страхового збору (внесків) до фонду державного загальнообов'язкового страхування».

З цих підстав, а також враховуючи невизнання декларації з податку на прибуток за 2010 рік податковою звітністю, податковий орган дійшов висновку про завищення суб'єктом господарювання валових витрат на загальну суму 19 683 925грн. (віднесені витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату).

Вказані порушення призвели до заниження ПАТ «МНПК «ВЕСТА» сум податку на додану вартість в загальному розмірі 5 499 670грн.

Таким чином, позиція ДПІ ґрунтується на двох обставинах: неправомірне віднесення до складу валових витрат суми витрат на оплату праці та нарахувань на заробітну плату всім працівникам, праця яких не використовується у господарській діяльності підприємства, крім керівника та головного бухгалтера; та невизнання декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік податковою звітністю.

Будь-яких інших обставин, з якими б ДПІ пов'язувала порушення ПАТ «МНПК «ВЕСТА» вимог податкового законодавства, Акт перевірки №789/22-1/32988187 від 04.09.2013р. не містить.

Відповідно до ч.1 ст.138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Отже, предмет доказування обумовлений предметом спору, який передано на вирішення суду.

Предметом доказування у цій справі є обставини, що підтверджують або спростовують факт обізнаності підприємства про невизнання декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік податковою звітністю, а також вирішення питання щодо наявності у ПАТ «МНПК «ВЕСТА» на віднесення до складу валових витрат витрати на оплату праці працівників, які працюють в межах корпорації «ВЕСТА», а не безпосередньо в ПАТ «МНПК «ВЕСТА», а також нарахувань на заробітну плату цим працівникам.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» на порушення якого посилається відповідач, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Згідно пп. 138.1.1. п. 138.1, п. 138.2 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

При цьому, відповідно до пп.138.10.2 п.138.10 ст.138 ПК України, до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством.

Статтею 142 ПК України визначені особливості визначення складу витрат на виплати фізичним особам згідно з трудовими договорами та договорами цивільно-правового характеру. Відповідно до п.142.1 наведеної статті, до складу витрат платника податку включаються витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, послуг, витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін, (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розділу IV цього Кодексу).

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат на оплату праці працівників та нарахувань на заробітну плату до складу валових витрат. До таких підстав віднесено - перебування працівників у трудових відносинах з платником податку (основна підстава), виконання ними робіт, спрямованих на обслуговування та управління підприємством.

При цьому, суд першої інстанції вірно зазначив, що ані Податковий кодекс України, ані інші закони не обмежують право платника податків на віднесення до складу валових витрат витрати на оплату праці в залежності від ефективності, доцільності, чи будь-якого іншого критерію використання залучених підприємством трудових ресурсів у власній діяльності.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Частиною 1 ст. 42 ГК України передбачено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Частиною 3 ст. 64 ГК України передбачено, що підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Наявність у штаті підприємства посада водіїв не залежить від наявності на балансі ПАТ «МНПК «ВЕСТА» транспортних засобів, як і не означає, що ці особи не мають відношення до господарської діяльності підприємства. Це ж стосується і посад департаменту охорони, управління безпеки, управління технології та якості, головного лікаря медкомплексу та інших посад.

Як вбачається з матеріалів справи, видами діяльності ПАТ «МНПК «ВЕСТА» є:

64.20 діяльність холдингових компаній;

27.20 виробництво батарей та акумуляторів;

32.14 ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування:;

46.90 неспеціалізована оптова торгівля;

72.19 дослідження й експериментальні розробки у сфері технічних наук;

72.20 дослідження й експериментальні розробки у сфері суспільних і гуманітарних наук.

В своїй діяльності були використані наступні приміщення:

Відповідно договору про сумісне використання б/н від 14.09.2010 року, укладеному між ПАТ «МНПК «ВЕСТА» далі «Товариство» та TOB «Трансмаг» ( код ЄДРПОУ - 30325166) - далі «Трансмаг», які при спільному згадуванні іменуються «Сторони» домовились про наступне:

«Трансмаг» не заперечує проти розташування у його адміністративному будинку, який розташовано за адресок Дніпропетровськ, вул. Пісаржевського, буд.5, виконавчого органу «Товариства» та використання «Товариством» вказаної адреси як юридичної.

«Трансмаг» безоплатно надає «Товариству» право на розміщення виконавчого органу «Товариства» за зазначеною вище адресою.

Як вбачається з Акту перевірки згідно документів, наданих до перевірки, основним видом діяльності ПАТ «МНПК «ВЕСТА» у перевіреному періоді була торгівля цінними паперами (простими іменними акціями).

У 2010 році було реалізовано акцій по трьом договорам купівлі - продажу цінних паперів (укладено три акта приймання-передачі ЦП).

У 2011 році було придбано акції по двом договорам купівлі-продажу цінних паперів (укладено три акта приймання передачі ЦП) та реалізовано акції по чотирьом договорам купівлі-продажу цінних паперів ( укладено чотири акта приймання-передачі ЦП).

У 2012 році було придбано акції по двом договорам купівлі-продажу цінних паперів (укладено два акти приймання-передачі ЦН) та реалізовано акції по шести договорам купівлі-продажу цінних паперів (укладено шість актів приймання-передачі ЦП).

Посилання податкового органу на те, що лише суми заробітної плати директора та головного бухгалтера підприємства могли бути відображені ПАТ «МНПК «ВЕСТА» у складі валових витрат, оскільки їх підписи значаться в документах, пов'язаних з фінансово-господарською діяльністю підприємства є безпідставними, оскільки відсутність підписів усіх працівників в документах не свідчить про те, що ці працівники не мають відношення до господарської діяльності ПАТ «МНПК «ВЕСТА», а те, що вказані особи працюють в корпорації «ВЕСТА» не перешкоджає виконанню своїх службових обов'язків тими самими працівниками на ПАТ «МНПК «ВЕСТА». Окрім того діючим законодавством не заборонено одним і тим самим особам працювати на різних підприємствах.

Враховуючи підтверджену перевіркою наявність у ПАТ «МНПК «ВЕСТА» прибутку від діяльності у період, що перевірявся, висновок податкового органу про відсутність економічного ефекту у діяльності підприємства, як ознаки діяльності господарської, і, як наслідок, висновок про відсутність права у на формування витрат, пов'язаних з такою діяльністю, суд першої інстанції вірно визнав безпідставним. Окрім того, оцінка ефективності діяльності платника перебуває поза межами компетенції органів податкової служби, а відтак обґрунтованість витрат платника, які зменшують у цілях оподаткування отримані ним доходи не може оцінюватися з точки розу їх доцільності та раціональності для досягнення економічного результату.

Щодо посилань податкового органу на невизнання декларації з податку на прибуток за 2010 рік податковою звітністю, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін ПАТ «МНПК «ВЕСТА» у лютому 2011 року поштою була направлена декларація з податку на прибуток підприємства за 2010 рік до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Згідно пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації с її невід'ємною частиною.

Відповідно до пункту 48.1 статті 48 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (в редакції, що діяла на момент подання декларації) податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Пунктом 49.8 статті 49 Кодексу встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 49.15 статті 49 Кодексу податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку та заповнена з порушенням норм пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, вважається неподаною.

Згідно пункту 49.11 статті 49 Кодексу у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Отже, вказаними нормами матеріального права визначено як обов'язок податкового органу щодо прийняття податкової звітності так і підстави для невизнання податковим органом декларації, а також обов'язок податкового органу надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Разом з тим, всупереч наведеній нормі, контролюючий орган не надав платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації, а наявність листа від 15.02.2011 №7011/10/28-222 не можна визнати безпосередньо обізнаністю платника податків про нього, оскільки відомостей щодо направлення його на адресу ПАТ «МНПК «ВЕСТА» та, відповідно, отримання, відповідачем не надано.

Як зазначає позивач, про невизнання декларації з податку на прибуток за 2010 рік податковою звітністю, йому стало відомо з Акту перевірки, і такі доводи позивача не спростовані.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються. В апеляційній скарзі ДПІ посилається лише на висновки, які наведено в Акті перевірки, натомість, вказаним підставам для визначення спірних податкових зобов'язань, судом першої інстанції, як зазначено вище, надано належну правову оцінку.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2014 року у справі №804/2950/14 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

(Ухвалу у повному обсязі складено 12.09.2014 р.).

Головуючий: О.В. Мартиненко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко