Ухвала суду № 40498248, 28.08.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/2074/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Комар П.А.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Ватаманюка Р.В., Мельник-Томенко Ж.М.

при секретарі: Копійчук О.В.

за участю представників сторін:

представника позивача - Костенко О.А.

представника відповідача (апелянта) - Охрімовського Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Леванд" до Вінницької об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Леванд" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №0012021503 від 07.05.2014 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 09.07.2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09.07.2014 року з підстав її невідповідності вимогам процесуального та матеріального права.

Представник відповідача (апелянта) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив колегію суддів їх задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 30.01.2014 року ТОВ "ЛЕВАНД" подано податкову декларацію платника єдиного податку-юридичної особи за ІV квартал 2013 року, у якій визначило суму єдиного податку, що підлягає сплаті за податковий (звітний) квартал.

20.02.2014 року позивачем подано уточнюючу декларацію платника єдиного податку-юридичної особи за ІV квартал 2013 року, якою зменшило грошові зобов'язання у зв'язку з виправленням помилки на суму 12589,00 грн.

Таким чином, самостійно задекларовані грошові зобов'язання ТОВ "ЛЕВАНД" зі сплати єдиного податку за ІV квартал 2013 року становили 20328,34 грн. і були повністю сплачені (виконані) 20.02.2014 року.

17.04.2014р. Вінницькою ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності з єдиного податку-юридичної особи ТОВ "ЛЕВАНД" за ІV квартал 2013 року, за результатами якої складено акт № 31/15/38394588 від 17.04.2014 року. Зокрема, податковий орган прийшов до висновку, що позивачем порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з єдиного податку з юридичних осіб протягом строків, передбачених п. 295.3 ст. 295 ПК України. Так, на думку відповідача, граничним терміном сплати єдиного податку було 19 лютого 2014 року, тоді як датою сплати позивачем податкових зобов'язань є 20 лютого 2014 року. Відтак, тривалість затримки сплати узгодженого грошового зобов'язання становить 1 день і має наслідком відповідальність, встановлену п. 126.1 ст. 126 ПК України.

На підставі акту перевірки, 07.05.2014р. Вінницькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0012021503, яким до позивача застосовано штраф за платежем "єдиний податок з юридичних осіб" у розмірі 10 % від суми несвоєчасно сплачених грошових зобов'язань, а саме в розмірі 1258,90 грн.

Позивач, не погоджуючись із прийнятим податковим органом рішенням, звернувся до суду з позовом про його скасування.

В свою чергу, суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, прийшов до висновку, що орган владних повноважень, яким є Вінницька об"єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Вінницькій області, діяв не у відповідності до вимог Податкового кодексу України. Зокрема, суд першої інстанції вважає, що відповідачем не доведено факт порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, з огляду на наступне.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів враховує, що суд першої інстанції в повній мірі дослідив всі обставини справи та здійснив аналіз правових норм, що регулюють спірне питання.

В силу вимог п. 54.1 ст. 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, згідно з п. 295.3 ст. 295 ПК України платники єдиного податку третьої-шостої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Пунктом 296.3 статті 296 ПК України визначено, що платники єдиного податку третьої-шостої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Відповідно до пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно з абз. 1 п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (в тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, уточнюючий розрахунок до податкової декларації подається платником податків в разі самостійного виявлення помилки, яка може або впливати, або не впливати на визначення кінцевих показників податкових зобов'язань платника податків.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем самостійно виявлено помилку, допущену при розрахунку, яка полягала в тому, що у податковій декларації платника єдиного податку-юридичної особи за ІV квартал 2013 року від 30.01.2014 року було невірно визначено суму податку до сплати за податковий (звітній) квартал в розмірі 32917,34 грн., хоча така сума становила 20328,34 грн.

20.02.2014 року, на підставі ст. 50 ПК України ТОВ "ЛЕВАНД" подало уточнюючу декларацію платника єдиного податку-юридичної особи за ІV квартал 2013 року, в якій зменшило суму задекларованого податку на 12589,00 грн. При цьому єдиний податок, що підлягав сплаті за ІV квартал 2013 року позивачем було сплачено в належному розмірі ще 31.01.2014 року.

Отже, вірним є висновок суду першої інстанції, що зменшивши раніше задекларовану суму єдиного податку на суму 12589,00 грн. згідно з уточнюючою декларацією від 20.02.2014 року, позивач повністю виконав свої грошові зобов'язання зі сплати цього податку за вищевказаний податковий (звітній) період 20 лютого 2014 року.

Також, колегія суддів враховує наступне.

Відповідач вважає, що останнім днем для сплати єдиного податку для позивача було 20 лютого 2014 року, тобто 10-ий календарний день після граничного строку подання податкової декларації за ІV квартал 2013 року, яким слід вважати 09 лютого 2014 року, а тому, затримка сплати узгодженого грошового зобов'язання становить 1 день. Отже, на підставі ст. 126 ПК України до позивача підлягають застосуванню штрафні санкції у розмірі 1258,90 грн., що становить 10 % погашеної суми податкового боргу.

Згідно з п. 49.20 ст. 49 ПК України, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Встановлено, що останнім днем для подачі декларації платника єдиного податку-юридичної особи за ІV квартал 2013 року було 09 лютого 2014 року (40 календарних днів від 01.01.2014 року). При цьому, цей день є вихідним (неділя), а тому, як вірно зазначено судом першої інстанції, з урахуванням положень п. 49.20 ст. 49 ПК України останній день строку подання вищезазначеної податкової декларації переносився на операційний (банківський) день, що настає за вихідним, тобто на 10 лютого 2014 року.

Таким чином, згідно з п. 295.3 ст. 295 ПК України останнім днем сплати позивачем узгоджених податкових зобов'язань є 20.02.2014 року.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України притягнення до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу відбувається у випадку, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач сплатив узгоджену суму грошових зобов'язань з єдиного податку за ІV квартал 2013 року ще 31.01.2014 року та не допустив порушення термінів їх сплати, визначених згідно з пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п. 295.3 ст. 295 ПК України, а тому, правових підстав для притягнення його до відповідальності за п. 126.1 ст. 126 ПК України немає.

За результатом апеляційного розгляду, колегія суддів вважає вірним висновки суду першої інстанції, що відповідачем не доведено факт порушення позивачем вимог податкового законодавства, і, як наслідок, наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області №0012021503 від 07.05.2014 року.

Враховуючи зазначене, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини даної справи, правильно визначив правове регулювання спірних правовідносин та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування рішення суду першої інстанції спростовується матеріалами адміністративної справи та законодавчим регулюванням спірних правовідносин.

Згідно з ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09 липня 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 04 вересня 2014 року.

Головуючий Сторчак В. Ю.

Судді Ватаманюк Р.В.

Мельник-Томенко Ж. М.