Ухвала суду № 40496460, 04.02.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 лютого 2014 року

справа № 1170/2а-3523/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - не з’явився

відповідача: - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного від 23 листопада 2012 року

у справі № 1170/2а-3523/12

за позовом Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

до приватного підприємства «Ельміра-2000»

про накладення арешту арешту на кошти та інші цінності платника, що знаходяться в банку,-

ВСТАНОВИЛА:

24.10.2012 Олександрійська об’єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби звернулася до суду з позовом до приватного підприємства «Ельміра-2000», в якому просила накласти арешт на кошти та інші цінності приватного підприємства «Ельміра-2000», що знаходяться в банку АБ «Укргазбанк» та Філії ПАТ «Промінвестбанк» м. Кіровоград для забезпечення податкового боргу 1360 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до довідки про заборгованість та розрахунку податкового боргу з податку прибуток, розрахунку податкового боргу по комунальному податку, розрахунку з єдиного податку, відповідач має податковий борг в сумі 1360,00 грн. Станом на 22.10.2012 року податковий борг відповідачем не погашений.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.11.2012 в задоволені адміністративного позову відмовлено, з тих підстав що, обставини для застосування адміністративного арешту у позивача відсутні. Позивачем не надано доказів прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податку в день подачі позову до суду.

Не погодившись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Апеляційна скарга фактично мотивована доводами, викладеними в адміністративному позові.

Представники сторін до судового засідання не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідач – приватне підприємство «Ельміра-2000» зареєстровано як юридична особа 18.04.2000 Олександрійським міськвиконкомом, перебуває на обліку в Олександрійській об’єднаній податковій інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби з 25.04.2000 (а.с. 6-8).

За результатами проведеної позивачем невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності (акт від 15.11.2010 № 540/1510/30932682) податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 15.11.2010: №0004081510/0, №0004071510/0, №0004061510/0, направлені на адресу ПП «Ельміра-2000».

16.12.2010 поштовий конверт з означеними податковими повідомлення-рішеннями повернувся до податкового органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Станом на 22.10.2012 визначені суми в податкових повідомленнях-рішеннях є узгодженими, у встановлений строк не сплачені, внаслідок чого за відповідачем рахується податковий борг у загальному розмірі 1 360 грн., в т.ч. по податку на прибуток - 510 грн., по податку на додану вартість - 510 грн., єдиному податку - 340 грн. (а.с. 10-16).

Як зазначає позивач, ним здійснювались заходи, що погашення вказаного податкового боргу, встановлено, що у відповідача відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, разом з тим відповідач має поточні рахунки згідно довідки пор відкриті поточні (розрахункові) рахунки, що дає право для застосування арешту коштів на розрахункових рахунках підприємства.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

За визначенням, наведеним у п.14.1.175 ст.14 ПК України, податковим боргом вважається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.41.5 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Так, згідно п.49.1 ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягне за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п.120.1 ст.120 ПК України).

Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.58.3 ст.58 ПК України податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Згідно п.95.1 ст.95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

При цьому, підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право органів державної податкової служби України звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Таким чином, право звертатись до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податку виникає у податкового органу в разі одночасної наявності двох умов: наявність у платника податків податкового боргу, відсутність майна для його погашення.

Щодо відсутності у відповідача майна, яке підлягає передачі у податкову заставу, судом встановлено, що з метою виявлення та подальшої реалізації рухомого та нерухомого майна боржника направлено запити, на які отримано відповіді (а. с.17-20):

- від відділу Держкомзему у місті Олександрія від 30.03.2011 №721, згідно якої земельні ділянки на праві приватної власності,користування та оренди на території міста Олександрія не зареєстровані;

- від Олександрійського міжміського бюро технічної інвентаризації від 04.04.2011 № 201, згідно якої нерухомість не зареєстрована.

- від Інспекції Державного технічного нагляду Кіровоградської ОДА в Олександрійському районі від 07.04.2011 № 972, згідно якої відсутня інформація про реєстрацію тракторів, самохідних сільськогосподарських машин;

- від Олександрійського РЕВ ДАІ при УМВС України в Кіровоградській області від 12.04.2011, згідно за підприємством транспортні засоби не зареєстровані.

Довідкою про відкриті розрахункові рахунки в установах банків станом на 22.10.2012 підтверджено наявність у підприємства банківських рахунків: № 26000152830 АБ «Укргазбанк», МФО 320478; №26004301338416 Філія ПАТ ПІБ м. Кіровоград, МФО 323301.

Проте, отримання позивачем відповідної інформації від зазначених вище органів не є свідченням відсутності у підприємства іншого майна, зокрема, майна, яке або право на яке згідно з нормами діючого законодавства не підлягає державній реєстрації, і на яке може бути звернено стягнення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем інші заходи щодо виявлення майна відповідача не здійснювались.

Наведені довідки не є безперечним свідченням відсутності у товариства майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, зокрема, іншого майна, право власності на яке відповідно до вимог діючого законодавства не підлягає державній реєстрації.

Главою 9 Податкового кодексу України врегульовані питання щодо погашення податкового боргу платників податків.

Згідно п.87.9 ст.87 Податкового Кодексу України в разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у передбачених законом випадках.

Також з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу відповідно до ст.88 та ст.89 Податкового кодексу України. При цьому на податковий орган покладаються певні обов'язки задля забезпечення погашення податкового боргу, а саме: складання акту опису майна, реєстрування податкової застави у відповідному державному реєстрі тощо.

Поряд з цим, нормами ст.91 Податкового кодексу України визначено, що керівник органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби.

Як вбачається з матеріалів справи, дії, які вчинив податковий орган перед звернення з даним позовом до суду, полягають лише у є направленні запитів до відповідних органів, в яких могло бути зареєстровано рухоме та нерухоме майно відповідача.

Рішення про опис майна у податкову заставу, акт опису майна відповідача, або докази на підтвердження інших заходів, які мали бути проведені податковим органом з метою забезпечення погашення податкового боргу відповідача, в матеріалах справи відсутні.

Крім того, з положень п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 ПК України вбачається, що арешт накладається на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, в зв’язку з чим правомірним є висновок суду першої інстанції про необхідність надання податковим органом суду доказів наявності у платника податків коштів та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку.

При цьому, звернення податкового органу до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, є зверненням щодо арешту майна, яке належить платнику податків.

Положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.71 КАС України).

Позивачем не надано доказів застосування в повній мірі всіх заходів, які були б направлені на забезпечення погашення податкового боргу, який виник у відповідача, у зв’язку з чим позивачем фактично не надано суду підстав для задоволення позовних вимог у даній справі.

Отже, позивач звернувся до суду в порушення вимог ст.20 ПК України з огляду на недоведеність наявності обов'язкових підстав для накладення арешту.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції повно з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, підстави для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, відсутні.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2012 року у справі № 1170/2а-3523/12 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко