Ухвала суду № 40496135, 05.02.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 лютого 2013 рокусправа № 2а-0870/2558/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

за участю представників:

позивача: - Мажара О. О. (дов. від 04.01.2013 р.)

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «НВО «Перспектива»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31 травня 2011 року

у справі № 2а-0870/2558/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НВО «Перспектива»

до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки та визнання перевірки неправомірною та висновків перевірки протиправними,-

встановила:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НВО «Перспектива» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, в якому просило:

визнати нечинним та скасувати наказ керівника ДПІ в Орджонікідзвському районі м. Запоріжжя від 17.03.2011 № 742 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача за період січень 2011 року»;

визнати незаконними та протиправними дії відповідача з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача за період січень 2011 року;

визнати неправомірною документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог податкового законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість за період січень 2011 року, здійснену відповідачем, висновки якої оформлені актом перевірки від 18.03.2011 № 67/23-253/36358380;

визнати нечинним та скасувати акт перевірки відповідача від 18.03.2011 № 67/23-253/36358380;

визнати нечинним та скасувати висновки ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, викладені в акті перевірки від 18.03.2011 № 67/23-253/36358380.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказ про проведення перевірки не містить жодних підстав для її проведення та не був вручений разом із повідомленням про її проведення до початку проведення перевірки. Позивач зазначає, що запит про надання інформації та необхідних документів направлений відповідачем вже після проведення перевірки. Крім того, перевірку розпочато раніше строку, встановленого наказом про її проведення, а висновки акту перевірки не відповідають дійсності та зроблені відповідачем без дослідження будь-яких документів позивача, в тому числі, документів бухгалтерської звітності (первинних документів).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 31.05.2011 адміністративний позов задоволено частково. Визнано нечинним та скасовано наказ керівника відповідача від 17.03.2011 №742 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача за період січень 2011 року»; визнано незаконними та протиправними дії відповідача з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача за період січень 2011 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу (а.с.141), в якій, посилаючись на необґрунтованість постанови суду першої інстанції, просить скасувати постанову суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання неправомірной документальної позапланової невиїзної перевірки позивача за січень 2011 року, визнання нечинним та скасування акту перевірки та визнання нечинним та скасування висновків акта від 18.03.2011 №67/23-253/36358380 документальної позапланової невиїзної перевірки позивача за період січень 2011 року; визнання правочинів, що укладені позивачем, такими, що укладені з порушенням ч.1 ст.203 ЦК України, що їх зміст суперечить інтересам держави і суспільства, суперечить і моральним засадам суспільства, що ці правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України), що товар по вказаних операціях не був переданий, що угоди поставки є нікчемними, а тому є недійсними в силу закону. В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Апеляційна скарга фактично мотивована доводами, викладеними в адміністративному позові.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 17.03.2011 начальником Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя прийнято наказ №742 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НВО «Перспектива»» з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість за період січень 2010 року на підставі п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України. Дата початку перевірки, яка зазначена в наказі, - 18.03.2011.

Цього ж дня, разом із вищезазначеним наказом, відповідачем направлено на адресу позивача повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки №3794/10/23-212, в якому зазначено, що датою початку проведення перевірки є 18.03.2011.

Також, 17.03.2011 позивачу направлено запрошення на підписання акту перевірки на 18 березня 2011 року о 16 год. 00 хв.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, фактично документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань достовірності вчинення правочинів та дотримання вимог податкового законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість за період січень 2011 року проведено у період з 17.03.2011 по 18.03.2011.

За результатами перевірки складений акт №67/23-253/36358380 від 18.03.2011.

21.03.2011 відповідачем направлено на адресу позивача для ознайомлення акт перевірки та лист про надання інформації та її документального підтвердження №4020/10/23-212/1038 від 21 березня 2011 року.

Як зазначено в акті перевірки, податковим органом встановлено, що відповідно до даних звітності позивача з податку на додану вартість, системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту позивач здійснює операції з фінансово - грошовими потоками відповідно до правочинів, які укладені в порушення ч.1 ст.203 ЦК України, їх зміст суперечить, зокрема, інтересам держави і суспільства, суперечить і моральним засадам суспільства. Зазначені правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (ч.5 ст.203 ЦК України). Недодержання в момент вчинення правочину сторонами цієї вимоги є підставою недійсності правочину. Товар по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.662, ст.655 та ст.656 ЦК України. Також вказано, що перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює реальних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю

Колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, погоджується з судом першої інстанції, про часткове задоволення позову.

Щодо дотримання відповідачем умов та порядку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Згідно п.п.75.1.2. п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Пунктом 79.1 статті 79 ПК України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно п.п.2.3 п.2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 за № 34/18772, вступна частина акта (довідки) документальної перевірки повинна містити такі дані: підстави для проведення перевірки відповідно до Кодексу та інших законодавчих актів.

Як вбачається з матеріалів справи, ані наказ, ані акт перевірки не містять законодавчо встановлених підстав для проведення перевірки.

Відсутність посилання відповідача на положення статті 78 ПК України суперечить вищенаведеним приписам чинного законодавства, адже саме цією статтею визначається перелік обставин для проведення документальної позапланової перевірки.

Посилання податкового органу у наказі на проведення перевірки на пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України свідчить лише про право контролюючих органів проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків, проте вказана норма не містить жодної з підстав проведення перевірки.

Крім того, з наведених норм вбачається, що передувати прийняттю керівником органу ДПС наказу про проведення перевірки повинен бути, зокрема, запит про витребування документів, у разі ненадання яких призначається позапланова перевірка.

Підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України визначено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Отже законодавчо встановлені умови для проведення документальної позапланової перевірки позивача в даному випадку відсутні.

Відповідно до пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Таким чином, позивач має бути обізнаний, що стосовно нього за наявності відповідних обставин у певний час та у певному місці здійснюватиметься документальна невиїзна перевірка.

Як підтверджено матеріалами справи, наказ про проведення перевірки, повідомлення про її проведення та запрошення на підписання акту перевірки направлені позивачу 17.03.2011 - тобто в день фактичного початку проведення перевірки, а письмовий запит про надання інформації та її документального підтвердження направлений лише 21.03.2011 - тобто вже після проведення перевірки, що не може свідчити про повідомлення позивача в установленому порядку, оскільки відповідач не надав можливості позивачу своєчасно дізнатись про дату та місце проведення перевірки.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав у податкового органу на призначення та проведення позапланової невиїзної перевірки та протиправність дій відповідача щодо проведення позапланової невиїзної перевірки позивача.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у визнанні нечинним та скасування акту перевірки та висновків відповідача, викладених в акті перевірки, зважаючи на наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Враховуючи положення законодавства, під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Відповідно до ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

Відповідно до п. 3 розділу І наведеного вище Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За правилами п.6 розділу IV Порядку у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) документальної перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки), які у випадку їх подання, є невід'ємною частиною (додатком) до акта (довідки) перевірки.

За результатами розгляду заперечень складається висновок довільної форми, у якому зазначаються наведені в акті (довідці) перевірки висновки, факти та дані, відносно яких надано заперечення платником податків, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції органу державної податкової служби стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підводиться підсумок щодо обґрунтованості заперечень.

Зазначений висновок є складовою частиною (додатком) матеріалів перевірки, залишається в органі державної податкової служби та враховується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби при їх розгляді і прийнятті податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Права та обов'язки для суб'єкта господарювання, перевірку якого проведено, породжує саме рішення, прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акту, а не акт перевірки.

Контролюючий орган, його посадова особа не позбавлені права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень у разі виникнення спору щодо прийнятих на підставі такого акту рішень. Оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту, дій податкового органу, що здійснюються за таким актом перевірки, та впливають на права та законні інтереси платника податків.

За таких обставин колегія судів вважає, що законодавством не передбачено можливості для оскарження в судовому порядку акту перевірки та викладення в такому акті відповідних висновків податкового органу.

Вчиняючи дії по викладенню висновків в акті перевірки від 18.03.2011, відповідач діяв у межах повноважень, наданих органам ДПС чинним законодавством.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Передбачені статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення відсутні, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «НВО «Перспектива» залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31 травня 2011 року у справі № 2а-0870/2558/11 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко