ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
1/241
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(в порядку письмового провадження)
м. Київ
28 серпня 2014 року 10:00 № 826/10781/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Філіпс-Україна"
до
Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві
про
визнання протиправними дій, рішення та постанови,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Філіпс-Україна” (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві (далі – відповідач) з наступними позовними вимогами:
- визнання протиправними дій відповідача, пов’язаних з проведенням позапланової перевірки характеристик продукції позивача за направленням від 25.02.2014 № 000131;
- визнання протиправними і нечинними рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 27.05.2014 № 000052 та постанови про накладення штрафних санкцій від 24.03.2014 № 000041.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/10781/14.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2014 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні.
В судовому засіданні 19.08.2014 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, хоча був повідомлений про дату, час та місце судового засідання по справі.
Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи положення ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 19.08.2014 суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 05.03.2014 р. по 19.03.2014 р. на підставі згоди Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів від 28.01.2014 р.№ 434-2-7/6 та наказу № 111 від 25.02.2014 р., направлення від 25.02.2014 р. № 000131, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 № 2735-VI (з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування)), Інспекцією була проведена позапланова перевірка з питань відповідності продукції, а саме: лампи електричного розжарювання (торгова марка: Philips, модель: свічка матова В35 40W Е14), що вводиться в обіг ТОВ “Філіпс-Україна” (м. Київ, вул. Грінченко, 4), вимогам Технічних регламентів, дія яких розповсюджується на зазначену продукцію, Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Правилам застосування національного знаку відповідності, затверджених постановою КМУ від 29.11.2001 № 1599, за результатами якої складено акт № 000062 від 19.03.2014 р. перевірки характеристик продукції.
Згідно з висновками акту перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання , затвердженого постановою КМУ від 29.10.2009 № 1149, Технічного регламенту етикетування ламп побутового використання стосовно ефективності споживання електроенергії, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2008 № 1144, Правил застосування національного знаку відповідності, а саме: не надано повного складу технічної документації, яка дає змогу встановити відповідність продукції встановленим законодавством вимогам, а саме: загальну конструкторські та виробничі креслення, електричні схеми та схеми вузлів; описи та пояснення, необхідні для розуміння зазначених креслень та схем і функціонування електрообладнання; результати виконаних проектних розрахунків, проведених перевірок тощо, у зв’язку з чим відповідач дійшов висновку, що продукція не відповідає встановленим вимогам.
Крім того, перевіркою встановлено, що етикетка на маркуванні продукції (встановленого зразка друкована інформація (листок), яка містить відомості про основні показники ефективності споживання електроенергії та споживчі характеристики лампи), яка була об’єктом перевірки не відповідає додатку 1 Технічного регламенту етикетування ламп побутового використання стосовно ефективності споживання електроенергії, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2008 № 1144, а саме: нанесена з порушенням вищезазначених вимог.
За введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам передбачена відповідальність, згідно п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
Крім того, в акті перевірки зазначено, що актом перевірки характеристик продукції від 27.02.2014 № 000049, вже було зафіксовано факт введення в обіг ТОВ “Філіпс-Україна” продукції, що не відповідає встановленим вимогам, що свідчить про повторність вчинення того самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф.
Поряд із цим, на підставі акту перевірки № 000062 від 19.03.2014 Інспекцією з питань захисту прав споживачів у м. Києві винесено постанову № 000041 від 24.03.2014 про накладення штрафних санкцій на ТОВ “Філіпс-Україна” в розмірі 3 000 н.м.д.г. у сумі 51 000,00 грн., згідно п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі: за введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Крім цього, 27.05.2014 Інспекцією з питань захисту прав споживачів у м. Києві було прийняте рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 27.05.2014 № 000052, на підставі акту перевірки № 000062 від 19.03.2014, а саме: ТОВ “Філіпс-Україна” обмежити надання лампи електричного розжарювання (торгова марка: Philips, модель: свічка матова В35 40W Е14) на ринку, шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами та тимчасово заборонити надання продукції на ринку, у відповідності із ч. 5 ст. 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
Проте, вважаючи дії Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві щодо проведення позапланової перевірки протиправними, а оскаржувану постанову № 000041 від 24.03.2014 про накладення штрафних санкцій та рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 27.05.2014 № 000052 протиправними та нечинними, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступних міркувань.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) є Закон України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05.04.2007 року № 877-V (надалі – Закон № 877).
Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону № 877, орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).
Приписами Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого указом Президента України № 465/2011 від 13.04.2011 року, визначено, що Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (надалі – Держспоживінспекція України) є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.
При цьому, відповідно до п. 7 вищевказаного Положення, а також п. 1 Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 206 від 09.11.2011 року (надалі – Положення № 206), Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження через територіальні інспекції.
Положенням № 206 зафіксовано основні завдання Держспоживінспекції України, до яких віднесено здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, рекламу в цій сфері та державний ринковий нагляд. При цьому, в п. 6 Положення № 206 передбачено, що Інспекції Держспоживінспекції України мають право перевіряти суб'єктів господарювання у сфері торгівлі і послуг.
Разом з тим, згідно ч. 3 ст. 4 Закону № 877, державний нагляд (контроль) здійснюється у формі планових та позапланових заходів.
Підставами для здійснення позапланових заходів, зокрема, є звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення (ч. 1 ст. 6 Закону № 877).
Як було зазначено вище, в якості підстави для проведення перевірки позивача зазначено згоду Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів від 28.01.2014 р. № 434-2-7/6, наказ № 111 від 25.02.2014 р. та направлення від 25.02.2014 р. № 000131.
Таким чином, твердження позивача про безпідставність та протиправність проведеної перевірки, не підтверджені жодним належним доказом, у зв’язку з чим, суд приходить до висновку про необґрунтованість позивачем позовної вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача, пов’язаних з проведенням позапланової перевірки характеристик продукції позивача за направленням від 25.02.2014 № 000131, оскільки Інспекцією під час перевірки було дотримано вимоги чинного законодавства.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправними і нечинними рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 27.05.2014 № 000052 та постанови про накладення штрафних санкцій від 24.03.2014 № 000041 суд зазначає наступне.
Нормативно-правовим актом, який регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів, є Закон «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023.
У ч.1 ст.6 Закону № 1023 встановлено, що продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.
Поряд із цим, згідно із п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі: за введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Разом із тим, з огляду на зміст оскаржуваної постанови про накладення штрафних санкцій від 24.03.2014 № 000041 та рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 27.05.2014 № 000052 судом встановлено, що підставою для їх винесення на думку відповідача стало порушення ТОВ “Філіпс-Україна” вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою КМУ від 29.10.2009 № 1149, Технічного регламенту етикетування ламп побутового використання стосовно ефективності споживання електроенергії, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2008 № 1144, Правил застосування національного знаку відповідності, а саме: не надано повного складу технічної документації, яка дає змогу встановити відповідність лампи електричного розжарювання (торгова марка: Philips, модель: свічка матова В35 40W Е14) встановленим законодавством вимогам, а саме: загальну конструкторські та виробничі креслення, електричні схеми та схеми вузлів; описи та пояснення, необхідні для розуміння зазначених креслень та схем і функціонування електрообладнання; результати виконаних проектних розрахунків, проведених перевірок тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів", споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.
Згідно з частиною другою статті 13 Закону України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» відповідність введених в обіг в Україні продукції, процесів та послуг технічним регламентам є обов'язковою.
Відповідно до п. 1 Технічного регламенту № 1144, цей Технічний регламент визначає загальні вимоги до етикетування ламп побутового використання (далі - лампа) стосовно ефективності споживання електроенергії, проведення процедури оцінки відповідності ламп таким вимогам.
П. 12 Технічного регламенту № 1144 визначено, що технічна документація повинна бути достатньою для оцінки точності інформації, зазначеної на етикетці, стосуватися всіх стадій проектування і виготовлення лампи та давати можливість оцінити її відповідність вимогам цього Технічного регламенту. Документація складається державною або за погодженням з призначеним органом іншою мовою.
У технічній документації повинні зазначатися: 1) повне найменування та адреса виробника; 2) марка походження, яка може мати форму торговельної марки, марки виробника або його уповноваженого представника чи постачальника; 3) загальний опис лампи, достатній для її однозначної ідентифікації; 4) інформація (у разі потреби рисунки) про основні конструктивні особливості типу, зокрема про ті елементи, що істотно впливають на енергоспоживання; 5) підтвердження відповідності гармонізованим стандартам (протоколи випробувань); 6) інструкція з експлуатації (у разі наявності); 7) висновок призначеного органу в разі застосування процедури, наведеної в пункті 14 або 15 цього Технічного регламенту.
На підтвердження протиправності тверджень відповідача щодо порушення ТОВ “Філіпс-Україна” чинного законодавства України позивач надав суду докази, які спростовують зафіксовані в акті перевірки від 27.02.2014 № 000049 порушення щодо не надання повного складу технічної документації, яка дає змогу встановити відповідність продукції встановленим законодавством вимогам, а саме: загальну конструкторські та виробничі креслення, електричні схеми та схеми вузлів; описи та пояснення, необхідні для розуміння зазначених креслень та схем і функціонування електрообладнання; результати виконаних проектних розрахунків, проведених перевірок.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що загальні конструкторські та виробничі креслення, електричні схеми та схеми вузлів; описи та пояснення, необхідні для розуміння зазначених креслень та схем і функціонування електрообладнання; результати виконаних проектних розрахунків, проведених перевірок, наявні в додатках до декларація про відповідність вимогам Технічного регламенту етикетування ламп побутового використання стосовно ефективності споживання електроенергії (Т. 1, арк. 45-248).
Крім цього, я вбачається з акту перевірки, відповідачем досліджувалися вищевказані акти до декларації, які є невід’ємною частиною декларації, проте, дана інформація була залишена перевіряючим поза увагою.
Крім іншого, згідно п. 9 Технічного регламенту № 1144, етикетка має бути надрукована або прикріплена на зовнішньому боці індивідуальної упаковки лампи. Ніщо не повинно закривати або зменшувати її видимість. Вимоги до етикетки визначені в додатку 1.
Проте, відповідачем так і не було надано суду нормативного обґрунтування порушень ТОВ “Філіпс-Україна”, які проявилися у недодержанні вимог до етикетки, оскільки, додаток № 1 Технічного регламенту № 1144 містить ряд вимог до етикетки, а тому відповідач повинен був би вказати, що саме не дотримано позивачем.
Таким чином, суд погоджується з твердженнями позивача про невизначеність порушення товариства щодо недотримання вимог до етикетки, у зв’язку з чим приходить до висновку про безпідставність обвинувачення, оскільки не вказано, що саме порушив позивач.
Згідно положень ч.1, 3 ст. 29 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" встановлено, що у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами. У разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що неналежне застосовано Національний знак відповідності, не нанесено Національний знак відповідності, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, не складено декларацію про відповідність, якщо її складання передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, декларацію про відповідність складено з порушенням встановлених вимог або органу ринкового нагляду не надано чи надано технічну документацію на відповідну продукцію не в обсязі, передбаченому технічним регламентом, орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.
Враховуючи вищевикладене, судом було встановлено, що контролюючий орган дійшов хибного висновку щодо наявності порушень у ТОВ “Філіпс-Україна” та протиправно застосував до позивача відповідальність за правопорушення шляхом прийняття постанови про накладення штрафних санкцій від 24.03.2014 № 000041 та рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 27.05.2014 № 000052.
Відповідно до п. 16 Технічного регламенту № 1144, виробник або його уповноважений представник чи постачальник зобов'язаний вжити всіх необхідних заходів для гарантування розміщення на ринку ламп, що відповідають технічній документації і цьому Технічному регламенту та повинен подати призначеному органу заявку, копії декларації про відповідність та технічної документації.
Таким чином, ТОВ “Філіпс-Україна” діяло в межах правового поля, що підтверджується наданими доказами, з яких вбачається, що позивач вживав всіх необхідних заходів для гарантування розміщення на ринку ламп, що відповідають технічній документації і Технічному регламенту № 1144 (Т. 1, арк. 45-248).
Враховуючи викладене, та обставину відсутності порушень, викладених у акті перевірки від 19.03.2014 № 000062, суд вважає оскаржувані постанову про накладення штрафних санкцій від 24.03.2014 № 000041 та рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 27.05.2014 № 000052 протиправними правомірними, а відтак такими, що підлягають скасуванню.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, а, відтак, такими, що не підлягають частковому задоволенню.
Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю “Філіпс-Україна” задовольнити частково.
2. Визнати протиправними і скасувати рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 27.05.2014 № 000052 та постанову про накладення штрафних санкцій від 24.03.2014 № 000041, прийнятих Інспекцією з питань захисту прав споживачів у м. Києві.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Філіпс-Україна” (код ЄДРПОУ 33744042) понесені судові витрати в розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві грн. 70 коп.).
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Н.В. Клочкова
Судове рішення № 40496065, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 28.08.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/10781/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: