Постанова № 40495831, 28.08.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 11/250

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 серпня 2014 року 15:47 № 826/11718/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Легейді Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Філіпс-Україна" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови від 08.07.2014 № 000075,

за участі представників сторін:

представника позивача Рибака О.М.;

представника відповідача Левенець В.О.,

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 28 серпня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Філіпс-Україна" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві (далі - відповідач) про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафних санкцій від 08.07.2014р., № 000075.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/11718/14.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2014 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні.

В судовому засіданні 28.08.2014 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, заперечував проти задоволення позову та просив відмовити у його задоволенні.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 02.07.2014 р. по 03.07.2014 р. на підставі наказу № 375 від 24.06.2014 р. та направлення від 24.06.2014 р. № 000371, відповідно до ст. 34 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 № 2735-VI Інспекцією була проведена позапланова виїзна перевірка стану виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 20.05.2014 № 000022, яким позивача було зобов'язано до 30.06.2014 обмежити надання продукції на ринку, шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами, тимчасово заборонити надання продукції на ринку та повідомити Інспекцію в термін до 01.07.2014.

В акті перевірки від 03.07.2014 № 000007 зазначено, що рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 20.05.2014 № 000022 товариством не виконано.

Однак, позивач в змісті зауважень акту перевірки від 03.07.2014 № 000007 зазначив, що рішення від 20.05.2014 є незаконним, порушено строк його прийняття та перевірки виконання.

Поряд із цим, на підставі акту перевірки від 03.07.2014 № 000007 Інспекцією з питань захисту прав споживачів у м. Києві винесено постанову № 000075 від 08.07.2014 про накладення штрафних санкцій на ТОВ "Філіпс-Україна" в розмірі 3 000 н.м.д.г. у сумі 51 000,00 грн., згідно п. 2 ч. 4 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених у статті 29 цього Закону, - у розмірі від тисячі п'ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі від трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів).

Проте, вважаючи постанову № 000075 від 08.07.2014 про накладення штрафних санкцій протиправною та винесеною з порушенням норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) є Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (надалі - Закон № 877).

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону № 877, орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Приписами Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого указом Президента України № 465/2011 від 13.04.2011 року, визначено, що Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (надалі - Держспоживінспекція України) є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

При цьому, відповідно до п. 7 вищевказаного Положення, а також п. 1 Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 206 від 09.11.2011 року (надалі - Положення № 206), Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження через територіальні інспекції.

Положенням № 206 зафіксовано основні завдання Держспоживінспекції України, до яких віднесено здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, рекламу в цій сфері та державний ринковий нагляд. При цьому, в п. 6 Положення № 206 передбачено, що Інспекції Держспоживінспекції України мають право перевіряти суб'єктів господарювання у сфері торгівлі і послуг.

Разом з тим, згідно ч. 3 ст. 4 Закону № 877, державний нагляд (контроль) здійснюється у формі планових та позапланових заходів.

Підставами для здійснення позапланових заходів, зокрема, є перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю) (п. 3 ч. 1 ст. 6 Закону № 877).

Як було зазначено вище, в якості підстави для проведення перевірки позивача було перевірка стану виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 20.05.2014 № 000022, яким позивача було зобов'язано до 30.06.2014 обмежити надання продукції на ринку, шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами, тимчасово заборонити надання продукції на ринку.

Однак, як стверджує позивач, товариство не мало змоги виконати у встановлений строк відповідне рішення Інспекції від 20.05.2014, оскільки, відповідач надав його позивачеві лише 24.06.2014, таким чином, зменшивши строк на виконання з 28 днів до 3 робочих днів, що суттєво обмежило права позивача.

Крім цього, позивач стверджує, що рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 20.05.2014 № 000022 було прийнято з порушенням норм чинного законодавства, оскільки, згідно, ч. 9 ст. 7 Закону України № 877, розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) є обов'язковим для виконання письмового рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) або його заступником. Крім іншого, розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається суб'єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю).

Позиція позивача ґрунтується на тому, що рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 20.05.2014 № 000022 та, в подальшому, постанова № 000075 від 08.07.2014 про накладення штрафних санкцій були прийняті із порушенням норм чинного законодавства, так як рішення від 20.05.2014 № 000022 було прийняте на підставі акту перевірки від 30.12.2013 № 000226, проводити, яку відповідач не мав права, оскільки рішення від 20.05.2014 № 000022 було прийнято та надано позивачеві для виконання з порушенням строків.

Таким чином, Інспекція у відповідності до ч. 9 ст. 7 Закону України № 877 мала право прийняти рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 20.05.2014 № 000022 протягом п'яти робочих днів з дня складання акту, тобто з 30.12.2013.

Однак, в супереч нормам Закону України № 877, відповідачем було прийнято рішення від 20.05.2014 № 000022 після спливу 5-ти місяців з дня складання акту від 30.12.2013.

Таким чином, 30.12.2013 було складено акт за результатами перевірки характеристик продукції.

Проте, лише 20.05.2014 всупереч ч. 9 ст. 7 Закону України № 877 було прийнято відповідачем рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 20.05.2014 № 000022 та надано 40-денний строк для усунення порушень.

Однак, дане рішення позивач отримав, всупереч ст. 7 Закону України № 877 лише 24.06.2014.

Відтак, відповідач позбавив позивача можливості самостійно усунути виявлені порушення у даний строк, оскільки направив розпорядження із затримкою на 34 дні.

Після цього, повторно прибувши до позивача склав аналогічний акт та виніс постанову № 000075 від 08.07.2014.

Отже, враховуючи, що рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 20.05.2014 № 000022 було винесено та надано позивачеві з порушенням законодавства, то оскаржувана постанова № 000075 від 08.07.2014 про накладення штрафних санкцій також є протиправною, оскільки Інспекція не мала права проводити перевірку, оформлену актом від 03.07.2014 № 000007, та накладати на товариство штрафні санкції, передбачені п. 2 ч. 4 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених у статті 29 цього Закону, - у розмірі від тисячі п'ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі від трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів).

Оскільки, відповідач не надав суду доказів правомірності винесення рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 20.05.2014 № 000022 та своєчасності його вручення позивачеві, суд дійшов висновку, що постанова № 000075 від 08.07.2014 про накладення штрафних санкцій на ТОВ "Філіпс-Україна" в розмірі 3 000 н.м.д.г. у сумі 51 000,00 грн., згідно п. 2 ч. 4 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» є протиправною, оскільки, прийнята на підставі перевірки, оформленої актом позапланової перевірки від 03.07.2014 № 000007 щодо виконання товариством рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 20.05.2014 № 000022.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність винесення постанови № 000075 від 08.07.2014 про накладення штрафних санкцій на ТОВ "Філіпс-Україна" в розмірі 3 000 н.м.д.г. у сумі 51 000,00 грн., згідно п. 2 ч. 4 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

При цьому, судом задля вжиття належних заходів із метою встановлення фактичних обставин справи ухвалою суду від 12.08.2014 про закінчення підготовчого провадження у даній справі та призначення її до судового розгляду було запропоновано відповідачу надати письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження .

Дана ухвала суду отримана представником Інспекції 14.08.2014, підтвердженням чого є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 01014 0880740 0 (Т. 1, арк. 26).

Однак, відповідач не надав суду жодного доказу на підтвердження правомірності винесеної постанови № 000075 від 08.07.2014, а тому суд вирішував дану справу на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а, відтак, такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Філіпс-Україна" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві про накладення штрафних санкцій від 08.07.2014р. № 000075.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Філіпс-Україна" (код ЄДРПОУ 33744042) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві грн. 70 коп.).

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова