Постанова № 40495368, 03.09.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 вересня 2014 р. № 820/13936/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Севастьяненко К.О., розглянувши у приміщенні суду в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області щодо здійснення обміну посвідки на постійне проживання в Україні, серія НОМЕР_2, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку із досягненням ним 45-річного віку;

- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області здійснити обмін ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, його посвідки на постійне проживання в Україні, серія НОМЕР_2, у зв'язку із досягненням ним 45-річного віку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04.07.2014 року звернувся з письмовою заявою до ГУ ДМС України в Харківській області, в якій на підставі п. 3 ст. 14 Постанови Кабінету Міністрів України № 251 від 28.03.2012 року просив здійснити обмін бланку посвідки на постійне проживання в Україні, у зв'язку із досягненням ним 45-річного віку. Проте позивачем була отримана відповідь ГУ ДМС України в Харківській області, в якій зазначалось про неможливість обміну бланку посвідки на постійне проживання, у зв'язку із вилученням СУ ГУМВС України в Харківській області його особової справи, що, на думку позивача, згідно вимог діючого законодавства України, не є підставою, для такої відмови та є порушенням її законних прав, свобод та інтересів.

Позивач в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, представник позивача до суду надав заяву у якій просив слухати справу без його участі в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, письмових заперечень проти позову до суду не надав, причин неприбуття суду не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд вважає, що перешкод для розгляду справи немає, а саме: відсутня потреба заслухати свідка чи експерта; особи, які беруть участь у справі, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а тому справу слід розглянути за наявними в ній матеріалами в порядку письмового провадження з огляду на ч. 6 ст. 128 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що, позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є громадянином Вєтнаму, НОМЕР_1, виданий 27.09.2007 року (а.с. 9-11). Згідно форми - А позивач постійно проживає, за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 12).

Як вбачається з матеріалів справи, 07.09.2001 року на підставі рішення від 07.09.2001 року позивачу було видано посвідку на постійне проживання серії ХР № 06101, строк дії - безстроково, в якій міститься штамп місця реєстрації (а.с. 8).

Судом встановлено, що 04 липня 2014 року ОСОБА_1 в особі свого представника звернувся до ГУ ДМС України в Харківський області з письмовою заявою щодо обміну бланку посвідки на постійне проживання в Україні, у зв'язку з досягненням ним 45-річного віку, надавши відповідні документи, а саме: оригінал заяви ОСОБА_1 про обмін посвідки на постійне місце проживання; оригінал квитанції про сплату державного мита у розмірі 85,00 грн.; копія посвідки на постійне місце проживання ОСОБА_1; оригінал нотаріально посвідченого перекладу паспорта громадянина Соціалістичної Республіки Вєтнам ОСОБА_1 для виїзду за кордон; чотири фотографії ОСОБА_1; оригінал довідки Управління інформаційно-аналітичного забезпечення ГУМВС України в Харківській області про відсутність факту притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, про відсутність судимості та перебування у розшуку; картки реєстрації ОСОБА_1 (а.с. 6-13).

Листом від 10.07.2014 року № 04/12200 відповідач повідомив про неможливість на даний час вирішення питання по суті, у зв'язку з тим, що його особиста справа про залишення на постійне проживання в Україні була вилучена на підставі постанови СУ ГУМВС в Харківській області (а.с.14).

Указом Президента України від 06.04.2011 р., № 405/2011 "Питання Державної міграційної служби України" (далі по тексту - Указ № 405/2011) було затверджено Положення про Державну міграційну службу України.

У п.п. 8 п. 4 Указу № 405/2011 визначено, що ДМС України відповідно до покладених на неї завдань здійснює оформлення і видачу іноземцям та особам без громадянства запрошень для в'їзду в Україну, документів для тимчасового перебування або постійного проживання в Україні, а також виїзду за її межі, студентських квитків студентам із числа іноземців та осіб без громадянства, вилучає ці документи та проставляє в документах, що посвідчують особу іноземців та осіб без громадянства, відмітки про заборону в'їзду в Україну в передбачених законодавством випадках.

Відповідно до Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 р. № 251 (надалі по тексту - Порядок), визначається механізм оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання іноземцям та особам без громадянства, які іммігрували в Україну на постійне проживання або прибули в Україну на тимчасове проживання.

Строк дії посвідки на постійне проживання не обмежується. Посвідка на постійне проживання підлягає обміну в разі досягнення особою 25 - і 45 - річного віку згідно п. 9 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України.

Для обміну посвідки на постійне проживання в разі досягнення іноземцем та особою без громадянства 25- і 45-річного віку подаються документи, зазначені у підпунктах 1 - 4 і 6 пункту 15 цього Порядку (п. 16 Порядку).

Пунктом 15 Порядку встановлено перелік документів для оформлення та обміну посвідки на постійне проживання в разі досягнення іноземцями та особою без громадянства 25- і 45-річного віку, а саме: 1) заява, зразок якої встановлюється МВС; 2) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред'явлення повертається), та його копія; 3) посвідка, що підлягає обміну; 4) квитанція про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати; 5) дві фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра (на матовому папері).

Як вбачається з наданої ГУ ДМС України в Харківській області відповіді, позивачем були надані до заяви усі документи, необхідні для обміну бланку посвідки, а відмовлено йому було з інших підстав.

Пунктом 11 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання встановлено, що за результатами розгляду заяви протягом семи днів (для оформлення посвідки на постійне проживання) або не більш як 15 днів (для оформлення посвідки на тимчасове проживання) з дня подання всіх визначених цим Порядком документів приймається рішення про видачу або відмову у видачі посвідки, яке затверджується Головою ДМС, а у разі його відсутності - заступником Голови ДМС чи начальником територіального органу або підрозділу ДМС чи його заступником. У заяві робиться відмітка про прийняте рішення або зазначаються причини відмови у видачі посвідки.

Пунктом 17 вищезазначеного Порядку передбачено, що рішення про відмову у видачі посвідки іноземцеві та особі без громадянства приймається в разі:

1) необхідності забезпечення національної безпеки або охорони громадського порядку;

2) необхідності охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні;

3) коли паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі;

4) подання завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів;

5) коли виявлено факти невиконання ними рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов'язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов'язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в'їзду в Україну (для осіб, що отримують посвідку на тимчасове проживання);

6) інших випадках, передбачених законами.

Отже, суд звертає увагу на те, що, відповідач, Головне управління Державної міграційної служби в Харківській області, в своїй відповіді позивачу від 10.07.2014 р. року жодної з вищезазначених підстав не зазначив.

Таким чином, ГУ ДМС України в Харківській області, посилаючись на вилучення слідчим управлінням особової справи позивача про залишення на постійне проживання в Україні безпідставно відмовило в здійсненні обміну бланку посвідки на постійне проживання в Україні позивача, чим порушило його права, свободи та законні інтереси, а тому суд приходить до висновку, що з боку відповідача була допущена протиправна бездіяльність щодо нездійснення обміну посвідки громадянину Вєтнаму ОСОБА_1. Враховуючи викладене, суд вважає, що для відновлення прав позивача необхідне зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби в Харківській області здійснити обмін посвідки громадянці Вєтнаму ОСОБА_1.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, письмових заперечень проти поданого адміністративного позову до суду не надав.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

Таким чином, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та правомірними, а отже адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 128, 160, 161, 162, 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області щодо здійснення обміну посвідки на постійне проживання в Україні, серія НОМЕР_2, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку із досягненням ним 45-річного віку.

Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області здійснити обмін ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, його посвідки на постійне проживання в Україні, серія НОМЕР_2, у зв'язку із досягненням ним 45-річного віку.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення тексту постанови відповідно до вимог статті 160 КАС України - з дня отримання копії повного тексту постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя К.О. Севастьяненко