Постанова № 40495367, 04.09.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

04 вересня 2014 р. справа № 820/12439/14

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом

Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, - В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області з адміністративним позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного податку у сумі 114,70 грн. в рахунок погашення його податкового боргу на користь місцевого бюджету.

04.07.2014 року суддею Харківського окружного адміністративного суду по справі №820/12439/14 було винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі на підставі ст.183-2 КАС України.

10.07.2014 року відповідач отримав ухвалу про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач у відповідності до ст.183-2 КАСУ жодних заперечень або заяв не надав.

Згідно з положеннями ч.6 ст.71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Частиною 4 ст.183-2 КАС України встановлено, що за результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

З матеріалів справи вбачається, що згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ФОП ОСОБА_1 зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця Зміївською районною державною адміністрацією Харківської області 14.05.2007 року.

З наявних матеріалів справи вбачається, що відповідач перебуває на обліку в ДПІ у Зміївському районі.

Суд зазначає, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України.

Відповідно до положень п.291.3 ст.291 Податкового кодексу України, юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з п.299.1 ст.299 Податкового кодексу України, реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

На підставі вказаних норм, відповідач звернувся до ДПІ у Зміївському районі з заявою про застосування спрощеної системи оподаткування. З матеріалів справи вбачається, що відповідач 05.09.2012 року отримав свідоцтво платника єдиного податку.

Згідно з положеннями п.293.2 ст.293 Податкового кодексу України, фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з вимогами п.295.1 ст.29 Податкового кодексу України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

В порушення вказаних приписів податкового законодавства України, ФОП ОСОБА_1 не сплатив в законодавчо встановлені терміни єдиний податок, внаслідок чого утворилась сума заборгованості за вересень 2013 року.

ДПІ у Зміївському районі було проведено камеральну перевірку та складено акт №439/17/НОМЕР_1 від 27.03.2014 року щодо своєчасності сплати податків ФОП ОСОБА_1, за наслідками якої було прийнято податкове повідомлення - рішення №0004871700 від 09.04.2014 року, відповідно до якого застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 114,70 грн.

Вказане податкове повідомлення - рішення було направлено на адресу відповідача та отримано останнім 12.04.2014 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

З наявних матеріалів справи, судом не встановлено факту оскарження нарахованих податковим органом сум податкових зобов'язань.

Таким чином, загальна сума заборгованості ФОП ОСОБА_1 складає 114,70 грн., що підтверджується розрахунком суми позову та копією облікової картки.

Суд наголошує, що відповідно до ч.1 ст.138 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту їх сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту, тощо.

При цьому, питання правомірності нарахування податкового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій не може бути предметом доказування у межах даного позову, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень, якими визначена сума боргу, не є предметом позову у даній справі, а отже суд у межах розгляду даної справи не здійснює їх правовий аналіз.

Вказаний висновок узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 08.10.2012 року по справі №К-24814/10.

Відповідно до п.п.20.1.32, п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Статтею 59 Податкового кодексу України врегульовано питання щодо податкової вимоги, а саме у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання приписів ст.59 Податкового кодексу України, керівником ДПІ у Зміївському районі було винесено податкову вимогу №25-17 від 22.10.2013 року, яка була направлена на адресу відповідача та отримана ним 29.10.2013 року, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Пунктом 59.5 ст.59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з п.95.1 та 95.3 ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, положень чинного законодавства України та матеріалів справи, через відсутність доказів погашення відповідачем зазначеної суми податкового боргу та відсутність доказів оскарження відповідачем суми заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованості до бюджету по сплаті єдиного податку в сумі 114,70 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Частиною 1 статті 256 КАС України встановлено, що негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 71, 94, 160-162, 183-2, 186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 114.70 грн. (сто чотирнадцять гривень) 70 коп. на користь місцевого бюджету (бюджетний рахунок одержувача №31513970700229, одержувач УДКСУ у Зміївському районі Харківської області, код 37754227, банк одержувача ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 85101).

Підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Суддя Біленський О.О.