Постанова № 40493038, 15.08.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2014 р. Справа № 804/8582/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпродзержинського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Дніпродзержинський міський центр зайнятості звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 1214,00 грн. (з врахуванням уточнення позовних вимог).

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_1 з 31.01.2013 року по 17.06.2013 року перебував на обліку в Дніпродзержинському міському центрі зайнятості, наказом від 07.02.2013 року відповідачу надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю. Проте, на період виплат по безробіттю, відповідач виконував роботи(надавав послуги) з 01.03.2013 року до 30.04.2013 року за цивільно - правовим договором з Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрлісекспорт». У зв'язку з чим не мав права на виплату йому допомоги з безробіття у період з 01.03.2013 року по 30.04.2013 року в сумі 1764,00. ОСОБА_1 частково сплатив заборгованість у сумі 550,00 грн. Станом на дату розгляду адміністративного позову заборгованість ОСОБА_1 складає 1214,00 грн. На підставі вищевикладеного, просить суд стягнути з відповідача заборгованість.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, 14.08.2014 року до суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, відповідно до вимог ст.33 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31 січня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпродзержинського міського центру зайнятості із заявою про надання йому статусу безробітнього. Дніпродзержинським міським центром зайнятості Наказом від 07.02.2013 року № НТ130207 було встановлено відповідачу статус безробітнього з 31.01.2013 року.

Відповідно до наказу від 07.02.2013 року № НТ130207 ОСОБА_1 призначена допомога по безробіттю з 07.02.2013 року по 01.02.2014 року.

Згідно наказом від 17.06.2013 року № НТ130617 припинено виплату допомоги по безробіттю з 17.06.2013 року у зв'язку з працевлаштуванням безробітного.

Наказом від 17.06.2013 року № НТ130617 припинено реєстрацію безробітних, зокрема ОСОБА_1, у зв'язку з працевлаштуванням за наймом на умовах трудового договору.

Згідно даних Дніпродзержинського міського центру зайнятості, за період з 01.03.2013 року по 30.04.2014 року ОСОБА_1 було нараховано та виплачено допомогу по безробіттю у розмірі 1764,00 грн.

08 листопада 2013 року Дніпродзержинським міським центром зайнятості було проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, внаслідок чого складено акт № 277, яким встановлено, що ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах з ТОВ «Укрлісекспорт» відповідно до цивільно - правового договору від 01.03.2013 року в період з 01.03.2013 року по 30.04.2014 року. На момент перебування на обліку в Дніпродзержинському міському центрі зайнятості ОСОБА_1 одночасно перебував в трудових відносинах з ТОВ «Укрлісекспорт».

14.01.2014 року позивачем було прийнято наказ № 16 про стягнення заборгованості у розмірі 1764 грн. з ОСОБА_1

14.01.2014 року відповідачем отриманий лист Дніпродзержинського міського центру зайнятості про відшкодування коштів у сумі 1764,00 грн.

Станом на 31.07.2014 року, враховуючи часткову сплату у розмірі 550грн., заборгованість ОСОБА_1 складає 1214,00 грн.

Неповернення коштів відповідачем у добровільному порядку стало причиною звернення позивача до суду для їх стягнення у судовому порядку.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходив з наступного.

Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000р. N 1533-III, Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012р. N 5067-VI.

Статтею 1 Закону України від 02.03.2000 №1533-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі - Закон №1533-ІІІ) визначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно до п.п.25 п.4 Положення про Державну службу зайнятості України, затвердженого указом Президента України від 16 січня 2013 року №19/2013, Державна служба зайнятості України виконує функції виконавчої дирекції Фонду, забезпечує організацію діяльності правління Фонду.

Частиною 1 ст.22 Закону №1533-ІІІ передбачено, що право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Стаття 31 Закону №1533-III містить вичерпний перелік обставин, за яких виплати з безробіття мають бути припинені. Зокрема, виплата допомоги з безробіття припиняється у разі приховання відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу або здійснення іншої діяльності за винагороду за період одержання допомоги з безробіття.

Підпункт 1 п.5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 №307, встановлено, що виплата допомоги з безробіття припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Частиною 1 ст.4 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 №5067-VI передбачено, що до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Отже не можуть бути безробітними особи, що отримують дохід на умовах, визначених законодавством.

Відповідно до ч.2 ст.36 Закону №1533-III застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з ч.3 ст.36 Закону №1533-III сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Абз.5 ч.1 ст.34 Закону №1533-III встановлено право Фонду стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 31.01.2013 року був зареєстрований в Дніпродзержинському міському центрі зайнятості та отримав статус безробітного. За період з 01.03.2013 року по 30.04.2013 року ОСОБА_1, перебуваючи в трудових відносинах з ТОВ «Укрлісекспорт», було нараховано та виплачено допомогу по безробіттю у розмірі 1764,00 грн. В зв'язку з частковою сплатою ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 550,00грн., його заборгованість перед Дніпродзержинським міським центром зайнятості складає 1214,00грн.

Отже, перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з ТОВ «Укрлісекспорт» відповідно до цивільно - правового договору в період з 01.03.2013 року по 30.04.2013 року виключає можливість отримання ним допомоги по безробіттю за вказаний період.

Таким чином, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Дніпродзержинського міського центру зайнятості обґрунтований, підтверджений належними доказами та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпродзержинського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Дніпродзержинського міського центру зайнятості кошти у сумі 1214,00 грн. (р/р 37179002003017, ЄДРПОУ 20299857, ГУДКСУ в Дніпропетровській області, МФО 805012).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська