Постанова № 40492759, 24.06.2014, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2014 року Справа № 803/974/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Дмитрука В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області Герасимюк Ю.В., реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області про визнання незаконними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області Герасимюк Ю.В., реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області (РС Луцького МУЮ) про визнання незаконними та скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень № 8264892 від 23 листопада 2013 року, рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 8257647 від 23 листопада 2013 року; зобов'язання відповідачів здійснити реєстрацію права власності ОСОБА_1 на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,0806 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на 1/2 частину земельної ділянки, загальною площею 0,0526 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами.

14 листопада 2014 року ОСОБА_1 звернулась у встановленому порядку до державного реєстратора прав на нерухоме майно РС Луцького МУЮ із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно - 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 0710100000:22:172:0022, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 0710100000:22:172:0021 що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Рішеннями державного реєстратора прав на нерухоме майно РС Луцького МУЮ Герасимюк Ю.В. від 23 листопада 2013 року № 8264892, № 8257647 позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності на вказані об'єкти нерухомості у зв'язку із тим, що подані документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Позивач вважав протиправними рішення від 23 листопада 2013 року №8264892, №8257647 керуючись тим, що ним дотримано порядок звернення до державного реєстратора прав на нерухоме майно РС Луцького МУЮ із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та надано усі необхідні документи, встановлені статтею 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (Закон N 1952-IV від 01 липня 2004 року). Вказані земельні ділянки, які є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 вересня 2011 року у справі № 2-94/11 виділено із майна ОСОБА_1

У зв'язку із наведеним позивач просив скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 8264892, № 8257647 від 23 листопада 2013 року та зобов'язати відповідачів здійснити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно - 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,0806 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на 1/2 частину земельної ділянки, загальною площею 0,0526 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до письмових пояснень по суті позовних вимог від 19 червня 2014 року відповідач вказав, що правовстановлюючим документом права власності на земельні ділянки по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 для ОСОБА_1 є рішення суду від 20 вересня 2011 року у справі № 2-94/11, резолютивна частина якого, між тим, не містить чіткого визначення права власності за позивачем на вказані об'єкти, а оскільки до повноважень державного реєстратора не належить надання правової оцінки судовим рішенням, тому оскаржувані рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень є законними.

Позивач 24.03.2014р. подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідачі у судове засідання не прибули, в заяві від 19 червня 2014 року просили розгляд справи здійснювати за відсутності представника РС Луцького МУЮ.

Враховуючи подані заяви, суд здійснював розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному об'ємі з наступних підстав.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При вирішенні спору судом рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 8264892, № 8257647 від 23 листопада 2013 року, прийняті державним реєстратором РС Луцького МУЮ як суб'єктом владних повноважень, перевірялись на відповідність вимогам частини 3 статті 2 КАС України.

Згідно із частиною 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірності прийнятих рішень, а тому вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Так, судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 вересня 2011 року у справі № 2-94/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя задоволено частково, зокрема, виділено ОСОБА_1 із майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя 1/2 частину земельної ділянки, загальною площею 0,0526 га (право власності зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 2864), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, 1/2 частину земельної ділянки, загальною площею 0,0807 га (право власності зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 4611), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Зазначеним судовим рішення в цивільній справі № 2-94/11, яке набрало законної сили, на підставі довідки Головного управління Держкомзему у Волинській області № 01-03-14/920 від 18 березня 2011 року, встановлено, що земельна ділянка, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2, загальною площею 0,0526 га та земельна ділянка, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 0,0807 га, є об'єктами права спільної сумісної власності подружжя, право власності на які зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 2864 та за № 4611 відповідно.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, обставини щодо наявності права власності у ОСОБА_1 на 1/2 частину земельної ділянки, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2, загальною площею 0,0526 га та 1/2 частину земельної ділянки, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 0,0807 га, встановлені судовим рішення в цивільній справі № 2-94/11 і в даній адміністративній справі не підлягають доказуванню.

14 листопада 2014 року ОСОБА_1 звернулась до державного реєстратора прав на нерухоме майно РС Луцького МУЮ із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно - 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 0710100000:22:172:0022, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 0710100000:22:172:0021 що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Рішеннями державного реєстратора прав на нерухоме майно РС Луцького МУЮ Герасимюк Ю.В. від 23 листопада 2013 року № 8264892, № 8257647 на підставі статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пунктів 16, 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 703 від 22 червня 2011 року (Порядок № 703) позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності на вказані об'єкти нерухомості у зв'язку із тим, що подані документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав; нерухоме майно - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 4 цього ж Закону право власності на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Згідно із частинами першою, другою статті 15 цього ж Закону державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження. Орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав. Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Документи, що подаються для проведення державної реєстрації прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, повинні відповідати вимогам, що встановлені законом, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до вимог частини другої статті 9 вказаного Закону, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 01 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про право набувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до пунктів 10, 12 Порядку № 703 заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.

Під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону.

Оскаржувані рішення про відмову у проведенні державної реєстрації прав та їх обтяжень прийняті з покликанням на статтю 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідно до якої у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Процедура відповідності поданих документів вимогам закону визначена у статтях 16, 17, 19 вказаного закону. Зокрема, відповідно до пункту 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили. Вказані норми не містять вимог щодо форми, змісту судового рішення та не зобов'язують державного реєстратора надавати правову оцінку судовому рішенню.

Відповідно до частин першої, другої статті 14 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Також суд звертає увагу на те, що Наказом Міністерства юстиції України № 3601/5 від 26 грудня 2011 року (з наступними змінами та доповненнями) затверджено форму рішень державного реєстратора прав на нерухоме майно та вимог до їх оформлення, згідно із яким рішення повинно містити підстави для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень відповідно до статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" із зазначенням вичерпного переліку обставин, які стали передумовою для їх застосування.

В оскаржуваних рішеннях про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень не вказано конкретних, чітких обставин, які стали передумовою для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, що позбавило позивача можливості їх унесення.

При постановленні рішення суд, відповідно до статті 162 КАС України, може визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і скасувати його.

Оскільки позивачем оскаржуються рішення суб'єкта владних повноважень, та враховуючи що відповідачем жодним чином не доведено порушення ОСОБА_1 норм чинного законодавства, а доводи позивача знайшли своє підтвердження, тому суд вважає, що рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 23 листопада 2013 року № 8264892, № 8257647 є протиправними, а позовні вимоги позивача про їх скасу вання підлягають до задоволення.

Встановивши, що РС Луцького МУЮ порушено процедуру державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, суд вважає, що визначений державний орган слід зобов'язати до проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та чинного Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України слід присудити на користь позивача всі здійснені ним і документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2, 69-72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області № 8257647 від 23 листопада 2013 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у державній реєстрації права власності на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,0526 га, кадастровий номер 0710100000:22:172:0021, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області № 8264892 від 23 листопада 2013 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у державній реєстрації права власності на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,0806 га, кадастровий номер 0710100000:22:172:0022, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов'язати Реєстраційну службу Луцького міського управління юстиції Волинської області здійснити державну реєстрацію прав та їх обтяжень ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, податковий номер НОМЕР_1) на нерухоме майно: 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,0526 га, кадастровий номер 0710100000:22:172:0021, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,0806 га, кадастровий номер 0710100000:22:172:0022, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, податковий номер НОМЕР_1) 73 грн. 08 коп. (сімдесят три гривні 08 копійок) витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Дмитрук