Рішення № 40491913, 09.09.2014, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2014 р. Справа №917/1769/13

за позовом Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, вул.Зигіна, 1, м.Полтава, 36000

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 42 476,00 грн.

Cуддя Погрібна С.В.

Представники:

від позивача: Бахмет Г.С. довіреність № 02/6170 від 08.10.2013р.

від відповідача: ОСОБА_1 НОМЕР_1 вид. 08.07.1996р.

ОСОБА_3 (адвокат) ордер ПТ №046687 від 09.09.2014р.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, додано до справи та повідомлено про строк виготовлення повного тексту рішення згідно ст.85 ГПК України.

Суть справи: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 24 423,70 грн., з яких 21 238,00 грн. штрафу та 21 238,00 грн. нарахованої пені за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" відповідно до Рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №02/65-рш у справі №02-01-50/37-2013 від 14.06.2013 року.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 10.10.2013р. було зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням господарського суду Полтавської області по справі № 917/1757/13 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсними рішень №02/64-рш від 14.06.2013р. та №02/65-рш від 14.06.2013р.

17.06.2014р. від представника позивача надійшло клопотання (вхід. №7773 від 17.06.2014р.) про поновлення провадження у справі №917/1769/13.

Відповідно до даного клопотання позивач повідомив суд, що рішення господарського суду від 22.10.2013р. по справі №917/1757/13 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсними рішень №02/64-рш від 14.06.2013р. та №02/65-рш від 14.06.2013р. постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.02.2014р. було скасовано.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.06.2014р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.02.2014р. залишено без змін.

Ухвалою від 23.06.2014р. провадження у справі №917/1769/13 було поновлено.

Позивачем 10.07.2014р. через канцелярію суду було подано клопотання про збільшення суми позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 42 476,00грн., з яких 21 238,00 грн. штрафу згідно рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №02/65-рш у справі №02-01-50/37-2013 від 14.06.2014 року та 21 238,00 грн. пені за прострочення сплати штрафу (а.с.65).

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, збільшити розмір позовних вимог.

Судом встановлено, що вищенаведені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, а тому суд приймає вказані заяви позивача про збільшення позовних вимог до розгляду.

Пунктом 3.10 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №18 під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Подальший розгляд справи проводиться з урахуванням позовних вимог, викладених у заяві про збільшення розміру позовних вимог від 10.07.2014р., а саме стягнення з відповідача з відповідача 42 476,00грн., з яких 21 238,00 грн. штрафу згідно рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №02/65-рш у справі №02-01-50/37-2013 від 14.06.2014 року та 21 238,00 грн. пені за прострочення сплати штрафу

Представник позивача в судовому засіданні просить задовольнити позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 10.07.2014р., посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами.

Відповідач в судовому засіданні та у наданому через канцелярію суду запереченні на позовну заяву (вхід. № 11631 від 09.09.2014р.), проти задоволення позову заперечує, посилаючись на необгрунтованість та завищення сум штрафу та пені, які позивач просить суд стягнути.

Крім того, в своїх запереченнях відповідач просить суд:

- зменшити суму штрафів накладених на ФО-П ОСОБА_1 рішенням адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення антимонопольного комітету України за №02/65 від 14.06.2013р. на 90%;

- зменшити розмір нарахованої пені на 90% ;

- розстрочити виплату пені та стягнутих штрафів за рішеннями адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення антимонопольного комітету України за №02/65 від 14.06.2013р. на 24 місяці.

В обґрунтування вказаного звернення відповідач посилається на скрутне фінансове становище, а також на хворобу чоловіка. Крім того, зазначає, що позивачем взагалі не було понесено збитків, а твердження позивача про завдання збитків державі не підтверджено належними доказами.

Представник позивача проти зменшення та розстрочки пені та штрафу заперечує.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши представників позивача та відповідача, суд встановив:

Рішенням адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного Комітету України №02/65-рш від 14.06.2013р. у справі № 02-01-50/37-2013 було визнано дії Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (відповідач по справі) порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендеру).

За вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, відповідно до ч.2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" на відповідача було накладено штраф у розмірі 21 238,00 грн. (пункт другий резолютивної частини Рішення, а.с. 6-26).

Як вбачається з матеріалів справи вказане Рішення було отримано відповідачем 20.06.2013р. Даний факт підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №3600010232870 (копія в матеріалах справи а.с.28).

Відповідно до ч.3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

За таких обставин, відповідач повинен був сплатити штраф до 20.08.2013 року включно.

Частиною 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до Відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, не погодившись з вказаним рішенням, звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення №02/64-рш від 14.06.2013р. та №02/65-рш від 14.06.2013р.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 22.10.2013 року у справі №917/1757/13 вищезазначене рішення №02/65-рш від 14.06.2013р. визнано недійсним.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.02.2014року вказане рішення господарського суду Полтавської області від 25.10.2013р. скасоване та прийнято нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с.51-60).

Постановою Вищого господарського суду України від 03.06.2014 року по справі №917/1757/13 Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.02.2014 року залишено без змін, касаційну скаргу ФО-П ОСОБА_1 залишено без задоволення (а.с.48-50).

Як зазначає позивач станом на 09.09.2014р. штраф відповідно до рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.06.2013р. №02/65-рш у справі №02-01-50/37-2013 відповідачем сплачено не було.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожен день прострочення сплати штрафу стягується пеня в розмірі 1,5% від суми штрафу.

В зв"язку з чим, відповідно до розрахунку (а.с.66) позивачем за період 05.02.2014р. по 18.05.2014р., з 04.06.2014р. по 10.07.2014р. було нараховано пеню в сумі 44 599,80 грн.

Однак, відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розмір пені не може перевищувати розмір штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Враховуючи положення ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" позивач просить суд стягнути 21 238,00 грн. пені.

Згідно ч. 5 ст. 56 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" нарахування пені зупиняється, зокрема, на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу.

А тому твердження відповідача в своїх запереченнях на позовну заяву, щодо безпідставного нарахування позивачем пені за вказаний період, судом не приймаються за наступного.

Згідно ч. 5 ст. 56 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" нарахування пені зупиняється, зокрема, на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу.

Даною нормою передбачені випадки зупинення нарахування пені, а не встановленого ч. 3 ст. 56 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" строку сплати штрафу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що період нарахування пені визначений позивачем вірно та не суперечить вимогам ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Клопотання відповідача про зменшення суми штрафу, пені 90 % та розстрочку виплати пені та штрафу задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як роз"яснено Постановою Пленуму Вищого господарського суду №15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" від 26.12.2011р., Закон України "Про захист економічної конкуренції" не містить норм, які надавали б господарському суду право зменшувати розмір (а відтак і суму) стягуваних штрафу та/або пені (у разі їх правомірного нарахування). Тому, зокрема, до відповідних правовідносин не може застосовуватись припис пункту 3 статті 83 ГПК, який передбачає право господарського суду у прийнятті рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню (пункт 20.1. Постанови).

Пунктом 7.2 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 передбачено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідач належним чином не надав жодних доказів, які б підтверджували неможливість виконання рішення.

Враховуючи вищевикладене господарський суд відмовляє відповідачу в зменшені суми штрафу, пені на 90 % та розстрочку виплат пені та штрафу за рішенням адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення антимонопольного комітету України №02/65 від 14.06.2013р.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч вимогам ст. ст. 33, 34 ГПУ України не було спростовано належними доказами доводи позивача, а тому позовні вимоги Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України підлягають задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір в сумі 1720,50 грн. відповідно до ч.3 ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача в доход бюджету.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. ст. ст. 22, 32-34, 43,44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 21 238,00 грн. штрафу та 21 238,00 грн. пені із зарахуванням зазначених сум на користь Держави на рахунок управління державної казначейської служби України у м. Полтаві (код за ЄДРГЮУ 38019510, р/р 31115106700002) за кодом бюджетної класифікації 21081100, символ звітності 106.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_2) в доход Державного бюджету України, отримувач коштів УДКСУ у м. Полтава (м. Полтава), 22030001, код отримувача (код ЄДРПОУ) 38019510, рахунок отримувача 31214206783002, банк отримувача ГУДКСУ у Полтавській області, код банку отримувача 831019, код класифікації доходів бюджету 22030001 - 1720,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 15.09.2014 р.

Суддя Погрібна С.В.