ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 вересня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/1659/14
Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Турецької І.О.
суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.
за участю секретаря - Скоріної Т.С.
представника апелянта - Очеретяного О.В.
представника позивача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Одеського державного університету внутрішніх справ на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Одеського державного університету внутрішніх справ про поновлення на навчання та на службі в органах внутрішніх справ,
за участю третіх осіб:
на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області;
на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - ректор Одеського державного університету внутрішніх справ генерал-майор міліції Волощук Анатолій Миколайович, -
В С Т А Н О В И В:
У березні 2014 року ОСОБА_3 (надалі - позивач) звернувся в суд із позовом до Одеського державного університету внутрішніх справ (надалі - відповідач) в якому просив:
- скасувати п.1 наказу № 299 від 23 жовтня 2012 року про відрахування з 3-ого курсу факультету підготовки фахівців міліції громадської безпеки з Одеського державного університету внутрішніх справ та звільнення з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни;
- поновити на навчання на 3-й курс факультету підготовки фахівців міліції громадської безпеки та поновити на службі в органах внутрішніх справ України.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 посилається на порушення відповідачем вимог ст.ст. 12, 20 Дисциплінарного Статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Верховною Радою України 22.02.2006 р.№3460 - IV (надалі - Дисциплінарний Статут).
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2014р. позов задоволено.
Суд скасував п.1 наказу № 299 від 23 жовтня 2012 року начальника Одеського державного університету внутрішніх справ щодо відрахування та звільнення з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни ОСОБА_3, курсанта 3-го курсу факультету підготовки фахівців міліції громадської безпеки з університету.
Також суд поновив курсанта ОСОБА_3 на 3-й курс факультету підготовки фахівців міліції громадської безпеки та на службі в органах внутрішніх справ України.
В апеляційній скарзі Одеського державного університету внутрішніх справ ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової - про відмову у задоволенні позову, з посиланням на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, не досліджено у повному обсязі матеріали справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Так, апелянтом зазначено, що позивач допустив грубе порушення Правил поведінки та професійної етики осіб рядового складу, крім того, визнав свою провину у повному обсязі, що в жодному випадку не може бути підставою для поновлення його в якості курсанта університету та в органах внутрішніх справ.
Також апелянтом зазначено про існування рішення суду, яке набрало законної сили, про стягнення з ОСОБА_3 витрат за період навчання, що підтверджує законність його звільнення з органів внутрішніх справ та відрахування з університету за порушення дисципліни.
У суді апеляційної інстанції представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник ОСОБА_3 проти апеляційної скарги заперечила, просила рішення суду залишити без змін.
З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.
Так, матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі наказу МВС України від 20 листопада 2009 року №488 та протоколу засідання приймальної комісії Одеського державного університету внутрішніх справ від 30 липня 2010 року, а також наказу Одеського державного університету внутрішніх справ від 16 серпня 2010 року №133/ос був зарахований курсантом 1-го курсу факультету підготовки фахівців міліції громадської безпеки з підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» і поставлений на всі види продовольчого та речового утримання, з виплатою грошового забезпечення, з 16 серпня 2010 року з присвоєнням спеціального звання «рядовий міліції» ГУМВС України в Одеській області (а.с.59).
17 серпня 2010 року між Одеським державним університетом внутрішніх справ в особі ректора Волощука А.М. (Виконавець) та Головним управлінням МВС України в Одеській області в особі Яцкова М.В. (Замовник) та позивачем (Особа) був укладений Договір про підготовку фахівця (а.с.55).
Предметом даного договору являлась підготовка за державним замовленням на денній формі навчання фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» за напрямом підготовки «Право».
Пунктом 3.1. зазначеного Договору передбачено його дострокове розірвання у зв'язку з порушенням особою дисципліни.
Наказом ректора Одеського державного університету внутрішніх справ від 23 жовтня 2012 року № 299, за грубе порушення службової дисципліни, яке виразилося у недотриманні Правил поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу та вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, а саме вживання в спілкуванні, слів ненормативної лексики та нанесення удару в обличчя працівнику міліції, рядового міліції - ОСОБА_3 курсанта 3-го курсу факультету підготовки фахівців міліції громадської безпеки відраховано з учбового закладу та звільнено з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни.
За порушення службової дисципліни яке виразилося у недотриманні Правил поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу, а саме вживання в спілкуванні з курсантом слів ненормативної лексики молодшому сержанту ОСОБА_6 курсанту 3-го курсу факультету підготовки фахівців кримінальної міліції оголошено сувору догану та попередження.
Зазначений наказ був винесений на підставі службового розслідування, із висновку якого слідує, що 16 жовтня 2012 року, приблизно о 10.00 годині, на території навчального корпусу університету (вул. Успенська,1) рядовий міліції ОСОБА_3, курсант 3-го курсу факультету підготовки фахівців міліції громадської безпеки, перебуваючи у форменому одязі працівника міліції, під час шикування у внутрішньому дворику 29 і 30 навчального взводу, підійшов до курсанта 3-го курсу факультету підготовки фахівців кримінальної міліції - в.о. командира 30 навчального взводу молодшого сержанта міліції ОСОБА_6, який також перебував у форменому одязі працівника міліції, щоб з'ясувати обставини нібито нетактовної поведінки з боку ОСОБА_6 до його дівчини, студентки 1-го курсу денної форми навчання навчально-наукового інституту фінансово-економічної безпеки і права ОСОБА_7, яка мала місце три тижні тому. За результатом з'ясування стосунків між курсантами відбувся конфлікт.
Відповідно до висновку службового розслідування, дану пригоду було розглянуто на засіданні Ради курсантського самоврядування 3-го курсу факультету підготовки фахівців міліції громадської безпеки, під час якого особовий склад курсу суворо засудив вчинок рядового міліції ОСОБА_3 і рішенням зборів Ради курсантського самоврядування 3-го курсу факультету підготовки фахівців міліції громадської безпеки було вирішено клопотати перед керівництвом університету про його відрахування з університету та звільнення з органів внутрішніх справ.
Рішенням зборів Ради курсантського самоврядування 3-го курсу факультету підготовки фахівців кримінальної міліції було вирішено клопотати перед керівництвом університету про притягнення курсанта ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності та оголосити йому сувору догану.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що відповідно до Дисциплінарного Статуту, звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ, як вид стягнення, є крайнім заходом дисциплінарного впливу, застосування якого має бути виправданим, вмотивованим та обґрунтованим.
На думку суду першої інстанції висновок службового розслідування, який наданий відповідачем, як доказ в обґрунтування своїх заперечень, не містить детального, послідовного опису подій, що відбувались між учасниками конфлікту, ним не встановлені причини конфлікту, ступінь вини кожного з його учасників.
Суд першої інстанції зауважив, що відповідач проігнорував його ухвалу про витребування доказів, зокрема: не надав матеріали службового розслідування, протоколи та рішення зборів Рад курсантського самоврядування 3-го курсу факультету підготовки фахівців міліції громадської безпеки та факультету підготовки фахівців кримінальної міліції.
Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що Одеським окружним судом постановлено законне та обґрунтоване рішення, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 9 Закону України від 20 грудня 1990 року N 565-XII «Про міліцію» на курсантів, слухачів, ад'юнктів, інших атестованих працівників, у тому числі й викладацького складу навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, поширюються права і обов'язки, гарантії правового і соціального захисту та відповідальність працівників міліції.
Враховуючи викладене, Пленум Вищого адміністративного суду, від 20 травня 2013, № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» у своєї Постанові зазначив, що навчаючись у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, особа проходить публічну службу в міліції і спори які виникають із цього питання є спорами адміністративної юрисдикції.
Крім Закону України «Про міліцію» спірні правовідносини також регулюються Законом України від 17 січня 2002 року №2984 - ІІІ «Про вищу освіту» (надалі - Закон №2984 - ІІІ), який діяв на момент виникнення спірних правовідносин та втратив чинність 06 вересня 2014 року.
Абзац 11 частини другої статті 32 даного Закону встановлював, що керівник вищого навчального закладу в межах наданих йому повноважень відраховує та поновлює на навчання осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі за погодженням з органами студентського самоврядування.
Стаття 38 Закону №2984 - ІІІ передбачала, що у вищих навчальних закладах та їх структурних підрозділах діє студентське самоврядування, яке є невід'ємною частиною громадського самоврядування відповідних навчальних закладів.
У студентському самоврядуванні беруть участь особи, які навчаються у вищому навчальному закладі. Усі особи, які навчаються у вищому навчальному закладі, мають рівне право на участь у студентському самоврядуванні.
Студентське самоврядування забезпечує захист прав та інтересів осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі, та їхню участь в управлінні вищим навчальним закладом.
Відповідно до ч.3 ст.38 Закону №2984 - ІІІ за погодженням з органом студентського самоврядування у вищому навчальному закладі приймається рішення про
відрахування осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі, та їх поновлення на навчання.
Статтею 45 Закону №2984 - ІІІ встановлено, що особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, можуть бути відраховані з вищого навчального закладу:
за власним бажанням;
за невиконання навчального плану;
за порушення умов контракту;
в інших випадках, передбачених законами.
14 лютого 2008 р. відповідно до вимог, в тому числі і Закону №2984 - ІІІ наказом Міністерства внутрішніх справ №62 було затверджено Положення про вищі навчальні заклади МВС.
Зазначене Положення також встановлює принципи діяльності органів самоврядування.
Відповідно до пункту 4.11.1. Положення (в редакції, яка діяла на момент спору), органи самоврядування у вищому навчальному закладі - це самостійна громадська діяльність курсантів (слухачів, студентів) з реалізації основних завдань щодо забезпечення виконання курсантами (слухачами, студентами) своїх обов'язків, захисту їх прав, сприяння гармонійному розвитку особистості курсанта (слухача, студента), формування в них активної громадської позиції, навичок майбутніх фахівців та керівників.
В рішенні суду першої інстанції було звернуто увагу на те, що Одеській державний університет внутрішніх справ не надав в якості доказів у справі протоколи та рішення зборів Рад курсантського самоврядування, які повинні були вирішувати питання щодо відрахування позивача з вищого навчального закладу.
При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано зауважив про те, що є відсутність таких документів, а також показання свідків з цього приводу, свідчить про те що рішення про відрахування позивача не було погоджено з органом студентського самоврядування.
Так, допитані судом свідки спростували проведення загальних зборів курсантів 3-го курсу, де навчається позивач і наполягали на тому, що вони не засуджують вчинок позивача.
Апелянт, заперечуючи проти висновків суду першої інстанції щодо допущених порушень при відрахуванні позивача з вищого навчального закладу та звільненні його з органів внутрішніх справ, не надав до суду апеляційної інстанції доказів про погодження цього питання з органом студентського самоврядування, як того вимагає законодавство.
Пункт 6.31. Положення про вищі навчальні заклади МВС (в редакції, яка діяла на момент спору) передбачав, що курсант може бути відрахований з вищого навчального закладу, відповідно до частини першої статті 45 Закону№2984 - ІІІ:
а) за власним бажанням;
б) за невиконання навчального плану;
в) за порушення умов договору (контракту);
г) в інших випадках, передбачених законами.
07 вересня 2009 року наказом Міністерства внутрішніх справ України затверджено Положення про порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів МВС.
Відповідно до п.2.1. даного Положення курсант може бути відрахований з вищого навчального закладу за одноразове грубе порушення навчальної (службової) дисципліни, правил внутрішнього розпорядку.
При цьому, згідно з п. 2.2. курсанти, відраховані з вищого навчального закладу (крім направлених для подальшого проходження служби до органів внутрішніх справ), звільняються вищим навчальним закладом зі служби в органах внутрішніх справ та направляються у військові комісаріати за місцем проживання для взяття на військовий облік, про що повідомляється останнім, при цьому вони повинні відшкодувати витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі. У разі коли відрахована особа відмовляється добровільно відшкодувати зазначені витрати, стягнення їх суми здійснюється в судовому порядку.
Як вбачається з наказу ректора Одеського державного університету внутрішніх справ від 23 жовтня 2012 року № 299 позивача звільнено за грубе порушення службової дисципліни.
Підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою рядового або начальницького складу службової дисципліни, визначення якої наведене у статті 1 цього Статуту (стаття 2 Дисциплінарного статуту) .
Такими підставами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи рядового або начальницького складу органів внутрішніх справ ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Стаття 14 Дисциплінарного статуту встановлює, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Порядок проведення службового розслідування встановлюється Міністром внутрішніх справ.
Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, яка діяла на період жовтня 2012 року була затверджена 06 грудня 1991 року. наказом №552 Міністерства внутрішніх справ України.
Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що обставини подій по яким проводилось службове розслідування відрізняються від того як їх пояснював позивач та від того, як вони викладені у висновку службового розслідування.
Із пояснень позивача та свідків вбачається, що була обоюдна бійка між курсантом ОСОБА_3 та курсантом ОСОБА_6 обидва курсанта висловлювалися ненормативною лексикою.
Із висновку службового розслідування вбачається, що тільки ОСОБА_3 наніс удар в обличчя ОСОБА_6
Колегія суддів вважає, що для усунення цих суперечливостей, відповідач повинен був надати матеріали службового розслідування.
Відповідно до Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, посадова особа, яка проводить службове розслідування має право:
отримувати від працівників органів внутрішніх справ і громадян письмові пояснення;
проводити одночасні опитування осіб, у поясненнях яких є суттєві протиріччя про обставини порушення (одночасне опитування проводять за згодою на те опитуваних осіб, про його проведення складають довідку).
Зазначені документи не були надані до суду першої інстанції.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного Статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення, як передбачає ст.14 Дисциплінарного статуту мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Колегія суддів підтримує доводи суду першої інстанції, що дисциплінарне стягнення, яке застосовано до позивача є занадто суворим і не відповідним.
ОСОБА_3 визнав свою вину у скоєному порушенні, розкаявся, раніше до будь-якої відповідальності він не притягувався, шкода від його проступку не настала.
Крім того, на момент скоєння позивачем дисциплінарного проступку йому виповнилося тільки 19 років і на думку колегії суддів, його обіцяння добре навчатися в Одеському державному університеті внутрішніх справ та служити Батьківщині може бути взято до уваги.
Зауваження позивача та його представника що за ті ж самі події іншій курсант ОСОБА_6 поніс більш м'яке покарання, також є обставиною, яка дає підстави вважати про непропорційність стягнення тяжкості проступку.
Вирішуючи питання пропуску позивачем строку звернення до суду, апеляційний суд дійшов наступного.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав і свобод.
Зі змісту частини першої статті 99 КАС випливає, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Ця норма є бланкетною, її зміст говорить про те, що строк звернення до суду може бути встановлений іншим законом.
Колегія суддів вважає, що строк звернення до суду позивачем пропущено з поважних причин, так як він скористався своїм правом на досудове оскарження дисциплінарного стягнення, як це пропонує ст.20 Дисциплінарного Статуту.
Доводи апеляційної скарги про наявність рішення суду про стягнення з позивача витрат за навчання, правового значення для вирішення даного спору не має, так як предметом іншого судового розгляду не було законність відрахування позивача з навчання та зі служби в органах внутрішніх справ.
Відповідно до вимог ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Одеського державного університету внутрішніх справ - залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Одеського державного університету внутрішніх справ про поновлення на навчання та на службі в органах внутрішніх справ - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.
Доповідач - суддя І.О.Турецька
суддя Л.В. Стас
суддя І.П. Косцова
Повний текст постанови складено 15.09.2014 року.
Судове рішення № 40488917, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 11.09.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 815/1659/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: