Ухвала суду № 40488808, 15.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

_______________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

15.09.14 № 910/19403/14. Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Метал Інвест";

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКМОРСЕРВІС Ніколаєв";

відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТА ТРАНС ГРУП";

відповідача-4: Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Фінанс ЛТД";

відповідача-5: Публічного акціонерного товариства "Укрвторчормет"

про стягнення 388 772 625,92 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява № б/н від 09.09.2014 р. і додані до неї документи (в т.ч. заява про вжиття заходів до забезпечення позову (в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України) № б/н від 09.09.2014 р.) повертаються заявникові без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.

Пунктом 2 частині 2 статті 54 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження (для юридичних осіб).

Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру.

Відповідно до абз. 2 п.п 3.1 п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Отже, місцезнаходження у позовній заяві повин но визначатися та вказуватися згідно з установчими документами юридичної особи, даними її державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Оскільки позивачем не вказано на жодне з джерел (відповідні довідки з ЄДРПОУ, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, тощо), з яких він отримав дані про належність відповідачам-1, 2, 4, 5 адрес, вказаних у позовній заяві (і до останньої такі в якості додатківне додані), то суду не доведено підставність зазначення позивачем у позовній заяві місцезнаходження відповідача-1 за адресою 02160, м. Київ, вул. Каунаська, буд. 27; відповідача-2 за адресою 54002, м. Миколаїв, вул. Громадянський Узвіз, буд. 1/1; відповідача-4 за адресою 02160, м. Київ, вул. Каунаська, буд. 27; відповідача-5 за адресою 02160, м. Київ, вул. Каунаська, буд. 27.

Отже, суду не доведено підставність зазначення позивачем у позовній заяві адрес місцезнаходження відповідачів-1, 2, 4, 5.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Приписами ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п. 2, 4 ч. 3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.

Позивачем в якості доказів відправлення відповідачу-1 копії позовної заяви і доданих до неї документів за адресою, вказаною у позовній заяві додано фіскальний чек № 9040 від 10.09.2014 р. з описом вкладення у цінний лист № 0105410011847 від 10.09.2014 р.

При цьому, позивачем не надано жодних доказів, що станом на день звернення з даним позовом до суду, відповідач-1 знаходиться за адресою, на яку скеровано документи, зазначені у вищенаведеному описі, а тому у суду відсутні підстави вважати фіскальний чек № 9040 від 10.09.2014 р. та опис вкладення у цінний лист № 0105410011847 від 10.09.2014 р. в якості належних доказів виконання позивачем вимог ч. 1 ст. 56 ГПК України.

Позивачем в якості доказів відправлення відповідачу-2 копії позовної заяви і доданих до неї документів за адресою, вказаною у позовній заяві додано фіскальний чек № 9041 від 10.09.2014 р. з описом вкладення у цінний лист № 0105410011839 від 10.09.2014 р.

При цьому, позивачем не надано жодних доказів, що станом на день звернення з даним позовом до суду, відповідач-2 знаходиться за адресою, на яку скеровано документи, зазначені у вищенаведеному описі, а тому у суду відсутні підстави вважати фіскальний чек № 9041 від 10.09.2014 р. та опис вкладення у цінний лист № 0105410011839 від 10.09.2014 р. в якості належних доказів виконання позивачем вимог ч. 1 ст. 56 ГПК України. Крім того, згідно фіскального чеку № 9041 від 10.09.2014 р., копії позовної заяви і доданих до неї документів надіслані відповідачу-2 на адресу з поштовим індексом 54003, який не співпадає із поштовим індексом адреси відповідача-2, зазначеним у позовній заяві (54002).

Позивачем в якості доказів відправлення відповідачу-4 копії позовної заяви і доданих до неї документів за адресою, вказаною у позовній заяві додано фіскальний чек № 9043 від 10.09.2014 р. з описом вкладення у цінний лист № 0105410012096 від 10.09.2014 р.

При цьому, позивачем не надано жодних доказів, що станом на день звернення з даним позовом до суду, відповідач-4 знаходиться за адресою, на яку скеровано документи, зазначені у вищенаведеному описі, а тому у суду відсутні підстави вважати фіскальний чек № 9043 від 10.09.2014 р. та опис вкладення у цінний лист № 0105410012096 від 10.09.2014 р. в якості належних доказів виконання позивачем вимог ч. 1 ст. 56 ГПК України. Крім того, згідно опису вкладення у цінний лист № 0105410012096 від 10.09.2014 р., копії позовної заяви і доданих до неї документів надіслані не відповідачу-4 (Підприємство з іноземними інвестиціями у формі Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Фінанс ЛТД"), а юридичній особі з іншим найменуванням - Товариству з обмеженою відповідальністю "Євро Фінанс ЛТД".

Позивачем в якості доказів відправлення відповідачу-5 копії позовної заяви і доданих до неї документів за адресою, вказаною у позовній заяві додано фіскальний чек № 9044 від 10.09.2014 р. з описом вкладення у цінний лист № 0105410012088 від 10.09.2014 р.

При цьому, позивачем не надано жодних доказів, що станом на день звернення з даним позовом до суду, відповідач-5 знаходиться за адресою, на яку скеровано документи, зазначені у вищенаведеному описі, а тому у суду відсутні підстави вважати фіскальний чек № 9044 від 10.09.2014 р. та опис вкладення у цінний лист № 0105410012088 від 10.09.2014 р. в якості належних доказів виконання позивачем вимог ч. 1 ст. 56 ГПК України.

Дані обставини є суттєвими, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на подану до суду позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач.

Відповідно до п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.

За таких обставин, позовна заява № б/н від 09.09.2014 р. та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику без розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Крім того, при можливому повторному зверненні до господарського суду з відповідною позовною заявою, слід звернути увагу на приписи ч. 2 ст. 36 ГПК України, згідно яких письмові докази подаються в оригіналі, або в належним чином засвідченій копії. Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.

Проте переважна більшість доданих до позовної заяви № б/н від 09.09.2014 р. копій документів не відповідають зазначеним вище вимогам, оскільки не містять відміток про засвідчення копії на кожному аркуші відповідного документа.

Крім того, додана до позовної заяви № б/н від 09.09.2014 р. в якості додатку № 30 заява про вжиття заходів до забезпечення позову (в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України) № б/н від 09.09.2014 р. фактично подана у вигляді, не придатному для читання та опрацювання.

Керуючись п.п. 2, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути без розгляду.

Суддя О.В.Гумега