Постанова № 40487461, 11.09.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/1930/14

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П.

Одеській апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача судді - Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

за участю секретаря - Скоріної Т.С.

за участю сторін:

представник позивача - Паук І.В.

представник відповідача - Бичков І.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в м. Білгороді-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області, товариства з додатковою відповідальністю «Білгород-Дністровська механізована колона №26» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Білгороді-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області до товариства з додатковою відповідальністю «Білгород-Дністровська механізована колона №26» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2014 року управління Пенсійного фонду України в м. Білгороді-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області (далі-УПФУ) звернулось в суд із позовом про стягнення з товариства з додатковою відповідальністю «Білгород-Дністровська механізована колона №26» (далі-Товариство) заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 в сумі 44 493,35 грн.

В обґрунтування заявлено про порушення Товариством вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який передбачає обов'язок підприємства відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених колишнім працівникам.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2014 року позов задоволено частково.

Суд, стягнув з Товариства на користь УПФУ заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 в сумі 4231,20 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі УПФУ посилається на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а тому просить скасувати судове рішення в частині відмови у стягненні заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 10 травня 2011 року по 31 грудня 2013 року в сумі 40 262,15 грн. та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник УПФУ доводи своєї апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

В апеляційній скарзі Товариство просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що постанову прийнято з порушенням норм процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а висновки суду щодо обґрунтованості заявлених вимог помилковими та такими, що не відповідають обставинам справи.

Так, Товариство зазначило, що воно є неналежним відповідачем у даній справі, так як не має причинного зв'язку між правом пенсіонера на пільгову пенсію та працею у них на виробництві.

Представник Товариства в судовому засіданні просив задовольнити апеляційну скаргу, а у задоволенні скарги УПФУ відмовити.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга УПФУ підлягає задоволенню, а апеляційна скарга Товариства підлягаю задоволенню частково на наступних підставах.

Так, матеріалами справи встановлено, що Товариство використовувало та використовує працю найманих працівників, у тому числі за професіями, стаж роботи за якими зараховується до спеціального стажу, що надає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

ОСОБА_3 працював повний робочий день в Білгород-Дністровській механізованій колоні №26 на посаді, що відноситься до списку №2, вказане підтверджується довідкою виданою Товариством від 15 березня 2011 року №01/16-28 (а.с.11).

На підставі даної довідки, постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25 квітня 2012 року, яка набрала законної сили у січні 2014 року, зобов'язано УПФУ призначити ОСОБА_3 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2, з 10 травня 2011 року (а.с.16-19).

Отже, на підставі рішення суду, вказаній особі призначено пенсію, зроблений відповідний перерахунок з виплатою заборгованості та направлено Товариству відповідні розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку даної пенсії.

Однак, Товариством зазначені розрахунки не визнано, в результаті чого утворилась заборгованість в сумі 44 493,35 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково, виходив з того, що УПФУ доведено витрати на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_3 тільки за період січень - березень 2014 року, в сумі 4231,20 грн.

Що стосується інших витрат на суму 40262,15 грн. за період з 10 травня 2011 року по 31 грудня 2013 року, то в даній частині позову суд відмовив, посилаючись на те, що УПФУ не надано доказів в обґрунтування понесених витрат на виплату та доставку вказаної пенсії ОСОБА_3

Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що при ухваленні рішення, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, не дослідив докази та не звернув увагу на обставини справи, які мали значення для вирішення справи і які суд вважав встановленими.

Згідно Розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 підприємства, що підтвердили наявність у працівника спеціального трудового стажу відповідно до записів у трудових книжках або виданих уточнюючих довідок, зобов'язані відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Для цього територіальним органом Пенсійного фонду щорічно визначається розмір сум до відшкодування зазначених витрат, який вказується у повідомленні, що до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій надсилається відповідному підприємству. Відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відбувається щомісячно до 25 числа у розмірі сум, зазначених у повідомленні Пенсійного фонду.

Згідно п. 2 Розділу XV ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах, затверджених Списками, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. На даний момент такого закону не існує. Отже, згідно із п. 2 Розділу XV Закону № 1058-ІV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в Списках, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-ІV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого ЗУ «Про пенсійне забезпечення». Також зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на роботах, затверджених Кабінетом Міністрів України за Списком №2, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до пп.6.1 п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах - у розмірі 100 відсотків у 2012 році.

Згідно пп.6.4 п.6 зазначеної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до пп.6.8, п.6 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку стосовно відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгової пенсії за період січень - березень 2014 року. Однак, колегія суддів не погоджується з висновком суду щодо відмови у задоволенні позову за період з 10 травня 2011 року по 31 грудня 2013 року, посилаючись на те, що УПФУ не надано доказів в обґрунтування понесених витрат за вказаний період, у зв'язку з наступним.

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом (п.10 ст.3 КАС України).

Відповідно до ч.4, 5 ст.11 КАС України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Письмові докази, які витребовує суд, надсилаються безпосередньо до адміністративного суду. Суд може також уповноважити заінтересовану сторону або іншу особу, яка бере участь у справі, одержати письмовий доказ для надання його суду (ч.3 ст.79 КАС України).

Отже, з викладених норм вбачається, що розгляд справи в порядку письмового провадження не позбавляє суд обов'язку дослідити усі докази, які мають значення для її правильного вирішення. Якщо суд встановив недостатність будь-яких доказів, які стосуються предмету спору, то він зобов'язаний їх витребувати.

УПФУ надано до апеляційної скарги довідки, які підтверджують понесені витрати на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_3, відповідно до яких, протягом травня 2011 року - грудня 2013 року здійснювалась доставка та виплата пільгової пенсії (а.с.228-230).

А, отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, так як підтверджені належними доказами.

Що стосується доводів апеляційної скарги Товариства стосовно того, що вони є неналежними відповідачами, колегія суддів вважає за необхідним зазначити наступне.

Як вбачається з п.3.2 розділу 3 Статуту закритого акціонерного товариства «Білгород-Дністровська механізована колона №26», товариство з додатковою відповідальністю «Білгород-Дністровська механізована колона №26» створене в результаті реорганізації колективного підприємства «Білгород-Дністровська механізована колона №26» шляхом виділення.

Товариство є правонаступником прав та обов'язків колективного підприємства «Білгород-Дністровська механізована колона №26» відповідно до розподільчого балансу (а.с.73).

Відповідно до п.1.1 розділу 1 Статуту товариства з додатковою відповідальністю «Білгород-Дністровська механізована колона №26», дане Товариство засноване на підставі перетворення Закритого акціонерного товариства «Білгород-Дністровська механізована колона №26» (а.с.60).

Отже, товариство з додатковою відповідальністю «Білгород-Дністровська механізована колона №26» є правонаступником закритого акціонерного товариства «Білгород-Дністровська механізована колона №26», яке в свою чергу є правонаступником колективного підприємства «Білгород-Дністровська механізована колона №26», а тому повинно відшкодовувати УПФУ витрати на доставку та виплату пільгової пенсії призначеної колишньому працівнику Товариства.

Крім того, Товариство видало довідку ОСОБА_3 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пільгової пенсії, у зв'язку з чим підтвердило особливий характер роботи працівника та його зайнятість на підприємстві.

У зв'язку з тим, що рішення суду першої інстанції не можна вважати законним та обґрунтованим, воно відповідно до ст.202 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Білгороді-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області - задовольнити.

Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Білгород-Дністровська механізована колона №26» - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2014 року - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Білгороді-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області до товариства з додатковою відповідальністю «Білгород-Дністровська механізована колона №26» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 44 493,35 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Білгород-Дністровська механізована колона №26» на користь управління Пенсійного фонду України в м. Білгороді-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 в сумі 44 493 (сорок чотири тисячі чотириста дев'яносто три) грн. 35 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі.

Доповідач - суддя І.О. Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова

Повний текст постанови складено 15.09.2014 року.