Постанова № 4047872, 24.06.2009, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

 копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-1476/08/0470

Категорія статобліку - 2.14.3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2009 року м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді: Турлакової Н.В.

при секретарі судового засідання: Федосенко І.А.

за участю сторін:

прокурора: Гузій Д.В.

представника позивача Солнцева О.Ю.

представників відповідача: Дерець Т.В., Гопайца С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративний позов Приватного підприємства «Візуал» до Дніпропетровської митниці

про визнання недійними податкових повідомлень, -

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство «Візуал» звернулося до суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці, в якому просить визнати недійсним податкові повідомлення форми «Р» Дніпропетровської митниці від 18.10.2007р. № 59 та від 18.10.2007р. № 60.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що з 04.09.2007р. по 17.10.2007р. за результатами виїзної планової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності ПП «Візуал» було складено акт № 34/7/11000000/31929948 від 15.10.2007р., на підставі якого відповідачем було нараховані податкові зобов'язання та винесено податкові повідомлення форми «Р» від 18.10.2007р. №59 та № 60 на загальну суму 10695,89грн.

Позивач, вважає зазначені податкові повідомлення форми «Р» такими, що прийняті з порушенням норм діючого законодавства, зокрема ст.ст.249, 261 Митного кодексу України.

Від відповідача надійшло заперечення в яких він посилається на те, що у позивача відсутні правові підстави для задоволення позову, оскільки дії Дніпропетровської митниці при виставленні податкових повідомлень такі, що відповідають чинному законодавству України.

У судовому засіданні прокурор проти задоволення позову заперечував.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, з підстав зазначених ним у позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, у задоволенні позову просили відмовити, посилаючись на доводи викладені в запереченнях.

Судом було задоволено клопотання позивача про витребування у відповідача всіх необхідних документів і доказів по цій справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приватне підприємство «Візуал» зареєстроване 15.04.2002р. Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 043617.

З 04 вересня 2007р. по 17 жовтня 2007р. у відповідності із затвердженим ДПА у Дніпропетровській області Планом-графіком проведення планових виїзних перевірок фінансово-господарської діяльності на ІІІ квартал 2007р., посадовими особами Дніпропетровської митниці була проведена виїзна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності приватного підприємства «Візуал» в частині дотримання митного законодавства України при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

За результатами якої складено Акт про проведення перевірки стану дотримання на підприємстві законодавства України з питань митної справи № 34/7/11000000/31929948 від 15 жовтня 2007р.

Згідно з висновками Акта, під час перевірки, з метою зіставлення заявлених під час митного оформлення та фактично здійснених витрат на доставку імпортних вантажів, проведено звірку даних вантажних митних декларацій та первинних документів бухгалтерського обліку підприємства (звіти комісіонерів про виконання замовлення за договорами комісії). Перевірка відповідності бази даних оформлених вантажних митних декларацій Дніпропетровської митниці та даних бухгалтерського обліку ПП «Візуал», виявила порушення ч.1 ст.267 Митного кодексу України, що призвело до недобору митних платежів у сумі 7186,86грн., в т.ч. митних зборів - 56,26грн., мито - 1282,2грн., податку на додану вартість - 5848,39грн. Первинні документи, використані при проведенні перевірки, достовірності, надані в повному обсязі, а додаткових (інших) документів, що свідчать про діяльність підприємства за період, що перевірявся, немає.

Так в ході проведення перевірки позивачем були надані відповідачу документи бухгалтерського обліку згідно додатку № 3 до вказаного акту перевірки, митним органом здійснена перевірка відповідності даних первинних документів, рахунки від комісіонера, бухгалтерські проведення та дані митного оформлення задекларовані транспортні витрати, в результаті чого виявлені 20 випадків порушення чинного законодавства в частині визначення митної вартості товарів, за договорами комісії з ПП «Енергія», ПП «Макоп-Ексім», НПО ТОВ «Мікрон» та виявлені розбіжності на загальну суму 28139,03 грн.

З актом документальної перевірки від 15.10.2007р. керівник ПП «Візуал» ОСОБА_1була ознайомлена, будь-яких зауважень чи скарг не надходило.

На підставі вказаного Акту, Дніпропетровською митницею було винесено податкове повідомлення форми «Р» № 59 від 18.10.2007р. на суму 1923,30грн., в т.ч. за основним платежем 1282,20грн., за штрафними санкціями 641,10грн. та № 60 від 18.10.2007р. на суму 8772,59грн., в т.ч. за основним платежем ПДВ 5848,39грн., за штрафними санкціями 2924,20грн.

Згідно платіжних доручень від 23 жовтня 2007р. № 715 та № 714, копії яких наявні в матеріалах справи, позивачем сплачено суми податкових зобов'язань визначені податковими повідомленнями в розмірі 1923,30грн. та 8772,59грн.

Відповідно до ч.1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 69 Митного кодексу України передбачено, що незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Повноваження митних органів при здійсненні перевірок визначені в постанові Кабінету Міністрів України від 23.12.04 № 1730 "Про затвердження Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України"

У статті 261 Митного кодексу України зазначено, що відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.

Відповідно до ч.1 ст.264 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення мають базуватися на достовірній, документально підтвердженій інформації, що подається у кількісному виразі.

Згідно ч.1 ст.267 Митного кодексу України Митний кодекс України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.267 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до п.3 Положення «Про про вантажну митну декларацію» від 09.06.1997р. №574, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України, вантажна митна декларація застосовується під час декларування транспортних засобів і товарів, що переміщуються через митний кордон України юридичними або фізичними особами, яким вони належать, або уповноваженими ними особами.

Пунктом 5 вказаного Положення зазначено, що достовірність зазначених декларантом відомостей у ВМД, яка заповнена згідно з діючими правилами та засвідчена ним у встановленому порядку, закріплюється одним з видів митного забезпечення (штамп "Під митним контролем") на всіх аркушах ВМД та реєстраційним номером, а також реєстрацією ВМД у журналі обліку вантажних митних декларацій. Після завершення цієї процедури декларант несе юридичну відповідальність за відомості, зазначені у ВМД. Ця декларація не може бути відкликана декларантом. У разі необхідності для підтвердження відомостей, унесених до ВМД, прийнятої для оформлення, декларантом подаються додаткові документи.

Згідно п.п 10.4 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість» контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом, а при імпорті товарів із сплатою податку при його митному оформленні - відповідним митним органом за правилами, встановленими спільним рішенням центральних податкового та митного органів.

Відповідно п.п. 2.1.1 п.2.1 ст.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючими органами є митні органи стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України

Згідно до п.п.2.2.1 п.2.2 ст.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом.

Відповідно до п.п.4.2.2 «б» вказаного Закону, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Таким чином, з врахуванням вимог ч.1 ст.264 Митного Кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення мають базуватися на достовірній, документально підтвердженій інформації, що подається у кількісному виразі, проте документів, які б дозволили виокремити з вартості перевезення вартість доставки саме по митній території України ні Дніпропетровській митниці під час проведення перевірки, ні після її завершення, та суду позивачем не надано, за таких обставин проведення розподілу транспортних витрат та відповідно визначення митної вартості на власний розсуд не може бути визнано правомірним.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд вважає, що факт порушення позивачем вимог митного законодавства доведений, повноваження митних органів при здійсненні перевірок визначені ст..69 Митного Кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.04 № 1730 "Про затвердження Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України", доводи позивача не спростовують висновки акту перевірки та правомірності винесених на його підставі оскаржуваних податкових повідомлень форми «Р». Відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, правомірність своїх дій ним доведена, а відповідно підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку в необхідності відмови в задоволенні поданого адміністративного позову.

Керуючись ст.160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Візуал» до Дніпропетровської митниці про визнання недійсними податкових повідомлень, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складений 30.06.2009 року.

Суддя Н.В.Турлакова   

З оригіналом згідно

Суддя

Постанова не набрала законної сили 30.06.2009р.

Суддя