Постанова № 40477032, 16.09.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2014 р. Справа№ 911/936/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Пантелієнка В.О.

Шипка В.В.

за участю секретаря Карпюк О.С.,

представника заявника - Єремова М.С. (дов. від 03.07.2014),

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трипілля-Агро"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.04.2014

у справі № 911/936/14 (суддя Третьякова О.О.)

за заявою Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трипілля-Агро"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.04.2014 порушено провадження у справі № 911/936/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Трипілля-Агро", визнано безспірні грошові вимоги Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" до боржника в розмірі 2 400 549,97 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Аверкина Володимира Васильовича.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, боржник звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 29.04.2014 і прийняти нове рішення, яким відмовити в порушенні справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Трипілля-Агро".

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2014 прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трипілля-Агро".

Боржник не скористався наданим процесуальним законом правом на участь у судовому засіданні свого представника під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника боржника.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника заявника, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011 № 4212-VI (далі - Закон про банкрутство), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Статтею 1 Закону про банкрутство визначено, що грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Згідно ч. 2 ст. 11 Закону про банкрутство до заяви про порушення справи про банкрутство додаються: 1) витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо боржника; 2) докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті; 3) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; 4) докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; 5) рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; 6) відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; 7) докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).

Частиною 6 статті 11 Закону про банкрутство передбачено, що заява кредитора, крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.

Згідно з ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство, яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Тобто, безспірними є ті вимоги, що підтверджені судовим рішенням, та яке не виконане боржником при його примусовому виконанні.

У скарзі апелянт посилається на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про безспірність вимог, заявлених до боржника в сумі, що перевищує 300 мінімальних заробітних плат на дату звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі про його банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.03.2014 заявник звернувся до Господарського суду Київської області з заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Трипілля-Агро", у зв'язку з тим, що останній не спроможний сплатити заборгованість в розмірі 2 400 549,97 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону про банкрутство перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

Частиною 3 ст. 16 Закону про банкрутство передбачено, що якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Київської області від 18.10.2010 у справі № 46/268/19/13 за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трипілля-Агро" про стягнення 1603482,16 грн. стягнуто з боржника на користь заявника 965953,11 грн. основного боргу, 86935,78 грн. 3% річних та 550593,27 грн. збитків від інфляції.

На виконання вказаного рішення Господарського суду Київської області видано наказ від 09.11.2010.

Виконавче провадження з примусового виконання рішення Господарського суду Київської області від 18.10.2010 у справі № 46/268/19/13 відкрито постановою відділу державної виконавчої служби Обухівського міськрайонного управління юстиції від 24.04.2013 за № 37704154.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2010 у справі №20/013-10 за позовом Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трипілля-Агро" про розірвання договору фінансового лізингу № 10-05-297пфл від 01.04.2005 та стягнення 1046860,56 грн. стягнуто з боржника на користь заявника 476420,27 грн. основного боргу, 278039,72 грн. інфляційних втрат та 42607,82 грн. 3% річних.

На виконання вказаної постанови від 06.12.2010 Господарським судом Київської області видано наказ від 04.03.2011.

Виконавче провадження з примусового виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2010 у справі № 20/013-10 за наказом Господарського суду Київської області від 04.03.2011 відкрито постановою відділу державної виконавчої служби Обухівського міськрайонного управління юстиції від 23.04.2013 за № 37703857.

В процесі виконавчого провадження зазначені накази від 09.11.2010 у справі № 13/46/268/19/13 та від 04.03.2011 у справі № 20/013-10 не виконано, що підтверджується листом відділу державної виконавчої служби Обухівського міськрайонного управління юстиції від 25.04.2015 № 168.

Докази виконання вказаних вище судових рішень господарських судів боржником не надано, борг перед заявником станом на дату порушення провадження у даній справі про банкрутство не погашено.

Таким чином, станом на час ухвалення оскаржуваної ухвали від 29.04.2014, боржник має безспірну кредиторську заборгованість в загальному розмірі 2 400 549,97 грн., що не погашена більш ніж три місяці.

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про доведеність безспірності вимог ініціюючого кредитора у розмірі 2 400 549,97 грн., тримісячний строк погашення яких минув, а вимоги заявника сукупно складають більше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати (1 218,00 грн. * 300 = 365 400,00 грн.).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Скаржником не надано беззаперечних доказів на підтвердження тих доводів, на які він посилається в апеляційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвалу Господарського суду Київської області від 29.04.2014 у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101 - 103, 105, 106 ГПК України Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трипілля-Агро" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 29.04.2014 у справі № 911/936/14 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді В.О. Пантелієнко

В.В. Шипко