Постанова № 40477019, 02.09.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2014 р. Справа№ 927/434/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Синиці О.Ф.

суддів: Зеленіна В.О.

Ткаченка Б.О.

при секретарі: Вінницькій О.В.

За участю представників:

від позивача - не з'явились,

від відповідача -не з'явились,

від ТОВ "БСМ ЕНЕРДЖІ"- Крук Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України № 80 від 09.06.14

на рішення господарського суду міста Чернігівської області від 02.06.2014

у справі № 927/434/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПТК-ЮГ», м. Одеса (ТОВ "БСМ ЕНЕРДЖІ"-правонаступник, м. Київ)

до державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України, Чернігівська обл. с.Івківці

про стягнення коштів в сумі 127347грн.12коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 02.06.2014 (суддя Мурашко І.Г.) частково задоволено позовні вимоги ТОВ "ПТК-ЮГ" та зворотньо стягнуто з ДП "Івківці" 121980грн. попередньої оплати, оскільки відповідач неповністю виконав свої зобов'язання з поставки позивачу продукції (жита). При цьому судом встановлено, що договір поставки, на який посилається позивач, а саме: №К151112 від 15.11.2012, не підписано відповідачем та не скріплено його печаткою. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про виникнення між сторонами правовідносин на підставі укладеного у спрощений спосіб договору купівлі-продажу. Задовольняючи позовні вимог суд зазначив, що відповідачем не надано доказів поставки позивачу решти оплаченого за рахунком-фактурою товару, а отже позовні вимоги в частині зворотнього стягнення попередньої оплати є правомірними.

При цьому суд неодноразово, за клопотаннями відповідача, відкладав розгляд справи для надання можливості останньому надати відповідні докази поставки. Проте, відповідач в засідання суду не з'являвся, доказів не надав. Надані відповідачем накладні №47 від 26.02.2013 та №135 від 20.04.2013 на поставку решти продукції оформлені відповідачем в односторонньому порядку, не містять підпису уповноваженої особи позивача та печатки товариства.

Судом відмовлено в стягненні з відповідача інфляційних втрат та трьох відсотків річних з посиланням на п. 5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013, оскільки у відповідача не виникає такого обов'язку у випадку повернення попередньої оплати.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити. Апелянт зазначив, що недовиконав домовленість на поставку жита на суму 13560грн., посилаючись на те, що судом не прийняті надані відповідачем накладні на поставку продукції №47 від 26.02.2013 та №135 від 20.04.2013.

Крім того, від ТОВ "БСМ ЕНЕРДЖІ" надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив змінити рішення господарського суду Чернігівської області від 02.06.2014, а саме: змінивши резолютивну частину, зазначивши про стягнення спірної заборгованості на користь ТОВ "БСМ ЕНЕРДЖІ". При цьому ТОВ "БСМ ЕНЕРДЖІ" посилається на договір №070714 від 07.07.2014 про відступлення права вимоги щодо стягнення заборгованості у даній справі, від первісного кредитора на користь ТОВ "БСМ ЕНЕРДЖІ" (новий кредитор).

Відповідно до ст. 25 ГПК України у разі заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до роз'яснень пункту 1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. N 18 за приписом статті 25 ГПК у разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов'язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Колегія суддів, в порядку статті 25 ГПК України, вважає за необхідне замінити товариство з обмеженою відповідальністю «ПТК-ЮГ» її правонаступником - ТОВ "БСМ ЕНЕРДЖІ".

Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належними чином (в справі наявне повідомлення про вручення поштового відправлення).

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного розгляду скарги.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач обґрунтовує заявлені вимоги неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки від 15 листопада 2012 року № К151112, відповідно до якого продавець (відповідач) зобов'язувався поставити та передати у власність, а покупець (позивач) прийняти та оплатити наступну продукцію: жито на умовах передбачених даним договором (п. 1.1 договору).

Проте, судом встановлено, що договір поставки №К151112 від 15.11.2012р. не підписаний відповідачем та не завірений його печаткою.

Однак, відповідачем виставлено рахунок-фактуру № 50 від 16 листопада 2012 року на оплату позивачем товару - жита, кількістю -150,00 тон, на загальну суму 225000грн. з ПДВ, що був направлений позивачу засобом факсимільного зв'язку (а.с. 18).

16 листопада 2012 р. позивачем перераховано на рахунок відповідача попередню оплату за поставку жита в сумі 225000грн. згідно виставленого рахунку, що підтверджується банківською випискою від 16.11.2012р. (а.с.19). Вказана операція задекларована відповідачем у відповідності до податкової накладної № 188/2 від 16.11.2012 р.(а.с. 20)

З матеріалів справи вбачається, що 20 листопада 2012 року відповідачем поставлено, а позивачем отримано товар - жито кількістю 68,680 т (68680,00кг.) загальною вартість 103020грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 329 від 20.11.2012 р., яка має підписи та печатки обох сторін (а.с.21). Решта товару кількістю 81,32 т. вартістю 121980грн. з ПДВ в подальшому відповідачем поставлена не була.

Позивачем направлена відповідачу претензія вих. № 07/10 від 07.10.2013р. з вимогою про повернення попередньої оплати в сумі 121980грн. (а.с 49), яка отримана відповідачем 11.10.2013 р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції №17580 0005344 2 (а.с. 31). Проте, відповідач відповіді на претензію не надав, кошти в сумі 121980грн. позивачу не повернув, тому останній звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача зазначеної суми.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст. 202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. В силу вимог ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі, сторони мають право обирати форму правочину. Частиною 2 цієї статті встановлено, що правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Враховуючи, що відповідачем не підписано договір поставки від 15 листопада 2012 року № К151112, між сторонами виникли правовідносини, що склалися на підставі укладеного у спрощений спосіб договору купівлі - продажу.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як зазначалось вище доводи відповідача щодо суті спору зводяться до того, що він недовиконав домовленість на поставку жита лише на суму 13560грн., посилаючись на те, що судом не враховані надані відповідачем накладні на поставку продукції №47 від 26.02.2013 та №135 від 20.04.2013.

Проте, як встановлено судом, накладні № 47 від 26.02.2013 р. на суму 64665грн. та №135 від 20.04.2013 р. на суму 46755грн., що надані відповідачем в підтвердження поставки позивачу товару (жита) загальною кількістю 74,28 т., загальною вартістю 111420грн., а також товарно-транспортна накладна № 20/04, оформлені відповідачем в односторонньому порядку, не містять підпису позивача та не скріплені його печаткою, а отже, не можуть бути належним доказом поставки жита. При цьому суд апеляційної інстанції зобов'язував відповідача надати докази (в оригіналі) передачі покупцю жита. Проте, останній вимоги суду не виконав, в судові засіданні апеляційної інстанції не з'явився.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів своєчасної передачі продукції та доказів повернення грошових коштів за непоставлену, але оплачену продукцію, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про стягнення з відповідача 121980грн. попередньої оплати перерахованої відповідачу позивачем за поставку жита.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заперечення відповідача в поданій апеляційній скарзі не підтверджені належними доказами та не спростовують висновків суду.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та матеріалах справи, прийняте відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 25, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Здійснити процесуальне правонаступництво, замінивши товариство з обмеженою відповідальністю «ПТК-ЮГ» його правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю "БСМ ЕНЕРДЖІ".

2. Рішення господарського суду Чернігівської області від 02.06.2014 у справі №927/434/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України - без задоволення.

3. Видачу наказу на виконання рішення господарського суду Чернігівської області від 02.06.2014 у справі №927/434/14 провести з врахуванням здійсненого процесуального правонаступництва.

4. Справу № 927/434/14 повернути господарському суду Чернігівської області.

Головуючий суддя О.Ф. Синиця

Судді В.О. Зеленін

Б.О. Ткаченко