Ухвала суду № 40476921, 22.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 квітня 2014 рокусправа № 2а-0470/1957/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційні скарги міського комунального підприємства "Орджонікідзевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2011 р. по справі за позовом міського комунального підприємства "Орджонікідзевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, треті особи: ОСОБА_1, Орджонікідзевська міська рада про визнання дій протиправними та скасування вимог ,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2011 року позивач звернувся до cуду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача по направленню на адресу підприємства вимог (рішень) № 27/07 від 04.01.2011 року «Про усунення порушень, виявлених ревізією» та № 27/08 від 04.01.2011 року «Про ініціювання цивільного позову», які спрямовані на виконання вимог акта ревізії фінансово-господарської діяльності міського комунального підприємства «Орджонікідзевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» № 160-19/13 від 17.12.2010 року, що не відповідає нормам закону; визнати протиправними і скасувати вимоги (рішення) відповідача № 27/07 від 04.01.2011 року «Про усунення порушень, виявлених ревізією» та № 27/08 від 04.01.2011 року «Про ініціювання цивільного позову».

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2011 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 та міське комунальне підприємство "Орджонікідзевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" подали апеляційні скарги, в яких: ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення у справі, яким задовольнити позовні вимоги МКП «Орджонікідзеводоканал»; міське комунальне підприємство "Орджонікідзевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позов.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014 року здійснено заміну відповідача у справі Контрольно-ревізійного відділу в м. Марганці Дніпропетровської області на Державну фінансову інспекцію в Дніпропетровській області.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у грудні-листопаді 2010 року Контрольно-ревізійним відділом в м. Марганці Дніпропетровської області було проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності міського комунального підприємства «Орджонікідзевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» за період з 01.08.2009 по 31.10.2010 року, за результатами якої складено акт № 160-19/13 від 17.12.2010 року.

У зв'язку з виявленими під час проведення ревізії порушеннями Контрольно-ревізійним відділом в м. Марганці Дніпропетровської області було направлено КП «Орджонікідзевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» вимоги від 04.01.2011 року № 27/07 «Про усунення порушень виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності ревізією міського комунального підприємства «Орджонікідзевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» та №27/08 «Про ініціювання цивільного позову».

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що висновки Контрольно-ревізійного відділу в м. Марганці Дніпропетровської області щодо порушень позивачем норм чинного законодавства є обґрунтованими та підтверджуються відповідними доказами, висунуті вимоги є правомірними.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Так, ревізією встановлено проведення зайвих виплат коштів за період з 01.08.2009 по 31.10.2010 на суму 90 300,00 грн., внаслідок отримання консультаційних послуг, які не підтверджені первинними документами.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем було укладено договір від 02.11.2006 року № 1/11/06-КП з суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 «Про надання консультаційної послуги» на строк до 31 грудня 2007 року. В подальшому були прийняті угода від 29 серпня 2007 року про зміну зазначеного вище договору, додаткова угода від 14 січня 2008 року № 1 до договору про надання консультаційної послуги, угоди від 25 березня 2009 року та 26 березня 2009 про зміни договору та угода від 19 січня 2010 року про зміни договору.

Під час проведення ревізії на підтвердження виконання умов договору в період, що перевірявся, позивачем було надано посадовим особам відповідача акти прийому-передачі наданих послуг по Договору від 02.11.2006 року № 1/11/06-КП.

Згідно частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Проте, у вказаних актах прийому-передачі наданих послуг, копії яких містяться в матеріалах справи, відсутні будь-які дані щодо обсягу та змісту виконаних робіт та одиниці виміру робіт, що не відповідає вимогам передбаченим до первинних документів та унеможливлює встановлення факту виконання робіт у повному обсязі відповідно до покладеного завдання.

При цьому, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо не взяття до уваги первинних документів наданих суду, оскільки дані документи не були надані під час проведення ревізії та разом із запереченнями на акт (якщо такі заперечення надавалися), між тим поважних підстав їх ненадання позивачем не наведено. Водночас, позивачем також, не надано доказів, на підтвердження дати складання даних документів та існування цих документів на момент здійснення господарської операції та на момент проведення ревізії.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, щодо не надання позивачем доказів на підтвердження виконання ОСОБА_1 робіт передбачених у наданих йому завданнях, а саме щодо виконаних аналізів.

Також обґрунтованими є сумніви органу фінансового контролю щодо надання та виконання завдання по складанню податкової звітності, оскільки це є обов'язком посадових осіб відділу бухгалтерії.

Таким чином, висновки щодо не підтвердження первинними документами здійснення господарської операції, що призвело до проведення зайвих виплат коштів за період з 01.08.2009 по 31.10.2010 на суму 90 300,00 грн. - є обґрунтованими.

Наступним порушенням встановленим ревізією, є безпідставне списання паливно-мастильних матеріалів.

Так, понаднормовано були списані паливно-мастильні матеріали на суму 1 574,73 грн. по подорожніх листах автотранспортного цеху.

При розрахунку норм витрат паливно-мастильних матеріалів відповідачем використовувались положення наказу Міністерства транспорту та зв'язку України № 43 від 10.02.1998 року, застосування якого визначено в розпорядчих документах позивача.

Тому доводи позивача щодо безпідставності застосування відповідачем даного наказу при розрахунку норм витрат паливно-мастильних матеріалів судом не приймаються.

Також ревізією встановлено списання паливно-мастильних матеріалів по подорожніх листах, підписаними водіями за період коли ці водії відповідно до наказів знаходилися у відпустках та у дні коли по табелю обліку робочого часу була відмітка про вихідні або святкові дні.

Документів, які б підтверджували вихід водіїв у вихідні дні та дні відпустки позивачем не надано, а доводи позивача щодо специфіки роботи підприємства не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки обставини виходу працівників на роботу у зазначені дні відповідно до норм чинного законодавства мають бути підтверджені відповідними документами. Щодо специфіки роботи підприємства, в даному випадку положення законодавства не містять будь-яких винятків щодо роботи таких підприємств, яким є позивач.

Тому позивачем було безпідставно списано паливно-мастильних матеріалів по подорожнім листам на суму 8 505,66 грн.

Щодо списання паливно-мастильних матеріалів на легковий автомобіль ГАЗ 31029 АЕ 1650 у вихідні та робочі дні, даний висновок суд апеляційної інстанції також вважає обґрунтованим та не спростованим позивачем, оскільки наказ, яким передбачено використання службового транспорту у вихідні та святкові дні суперечить умовам колективного договору та не містить зазначення періоду використання вказаного транспорту.

Таким чином, списання паливно-мастильних матеріалів на суму 8 386,52 грн. також є безпідставним.

Крім того, ревізією встановлено безпідставно нараховані та виплачені працівникам доплати за збільшення обсягів робіт та розширену зону обслуговування за січень-квітень 2010 року.

Вказані доплати передбачені галузевою угодою на 2010-2012 роки, проте у вказаній угоді передбачено дані доплати за умови нормативної чисельності працівників.

Доказів на підтвердження вказаних обставин (нормативної чисельності працівників) позивачем не надано.

За таких обставин враховуючи наведене та досліджені докази, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що виявлені відповідачем порушення позивачем норм чинного законодавства підтверджуються обставинами встановленими судом та відповідними доказами наявними в матеріалах справи, тому оскаржувані вимоги відповідача відповідають нормам чинного законодавства.

Висновки суду першої інстанції заявниками апеляційної інстанції не спростовані.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції надана повна та всебічна оцінка обставинам справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Міського комунального підприємства "Орджонікідзевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2011 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала виготовлена 25.06.2014 року.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим