Постанова № 40476912, 11.09.2014, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/3151/14

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Василяки Д.К.,

при секретарі: Івлевій В.О., за участю представника відповідача Яцемирського С.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі по тексту - Генічеська ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області або відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 28 липня 2014 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0018091700, яким було визначено суми грошового зобов'язання за основним платежем - 2922,92 грн. та за штрафами - 730,73 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0018101700, яким було визначено суми грошового-зобов'язання за штрафами - 170 грн. за неподання декларації про майновий стан і доходи. Вказані податкові повідомлення - рішення вважає протиправними та просить їх скасувати. Свої вимоги мотивує тим, що між ним та ПАТ "КБ "Надра" підписано . Додаткову угоду №1 від 17.10.2011 року до договору від 18.03.2008 року про анулювання боргу. Копія якої позивачу не надавалась, інформація чи виконано банком взяті на себе зобов'язання по списанню помилкової заборгованості не надсилалося. 04 червня 2014 р. від відповідача надійшов лист про надання декларації і сплати податку за отримання доходу у вигляді анулювання заборгованості від ПАТ "КБ "Надра" у 2011 році. Також відповідачем проведено перевірку та за її результатами складено акт, від 04.07.2014 року № 373/21-10-17-10/НОМЕР_3 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету ОСОБА_2 за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 рік, яким визначено суми грошового зобов'язання за основним платежем - 2922,92 грн. (15% податку від анульованого боргу 19486,1 грн. = 2922,92 грн.), за штрафами - 730,73 грн. (25% від 2922,92 грн. = 730,73 грн.), та 170 грн. штрафу за неподання декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік. Оскільки банком не повідомлено про анулювання суми боргу, зазначені повідомлення - рішення вважає протиправними.

В судове засідання позивач не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав до суду заяву, відповідно до якої просив справу розглядати без його участі.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував. Заперечення обґрунтовані тим, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 04.07.2014р. № 373 /21-10-1 7-10/НОМЕР_3. За висновками акту встановлено порушення, а саме, не подання в установлені законодавством терміни податкової декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік та не включення до загального річного оподатковуваного доходу у вигляді додаткового блага за 4 квартал 2011 року у розмірі 19486,10 грн., в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся на суму 2922,92 грн. На підставі акту перевірки відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечення підтримав та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи, врахувавши позицію представника позивача, представника відповідача, адміністративний позов та документи покладені в його основу, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, суд приходить до наступного: 04 липня 2014 року відповідачем проведено перевірку за результати якої складено акт перевірки від 04.07.2014 року № 373/21-10-17-10/НОМЕР_3 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету ОСОБА_2 за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 рік.

Відповідно до акту перевірки відповідачем встановлені порушення:

1. пп. 49.18.4 п. 49.18 ст.49 ПК України, підпунктом 164.2.17 д пункту 164.2 ст. 164 пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПУ України) в частині неподання в установлені законодавством терміни податкової декларації про майновий стан та доходи за 2011 рік;

2. пп.164.2.17д пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, в результаті не включення до загального річного оподаткованого доходу у вигляді додаткового блага за 4 квартал 2011 року у розмірі 19486, 10 грн.

В результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи з фізичних осіб за період, що перевірявся (2011 рік) на суму 2922,92 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0018091700 від 28.07.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на 2922,92 грн. основного платежу та 730,73 за штрафними санкціями та податкове повідомлення - рішення № 0018101700 від 28.07.2014 року про застосування штрафної санкції за неподання в установлені законодавством терміни податкової декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік у розмірі 170 грн.

Так, судом встановлено, що у 18.03.2008 р. між ОСОБА_2 та ПАТ "КБ "Надра", укладено кредитний договір. 17.10.2011 року між банком та позивачем укладено Додаткову угоду №1 про анулювання заборгованості у сумі 19486,1 грн. до договору від 18.03.2008 року.

Листом від 02.01.2014 р. № 4140 та від 14.07.2014 р. № 2506 ПАТ "КБ "Надра" підтвердив факт анулювання позивачу суми боргу за кредитним договором у розмірі 19486,10 грн.

Підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Згідно ст.36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно пп.162.1.3 п.162.1 ст.162 ПК України платником податку є податковий агент.

Особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається (п.176.2 ст.176 ПК України).

Положеннями абз."д" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації ( в редакції, що діяла під час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до абз. "в" пп. 176.1 п. 176.1 ст. 176 ПК України встановлено, що платники податку зобов'язані подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим (в редакції, що діяла під час виникнення спірних правовідносин).

Згідно п.167.1 ст.167 ПК України ставка податку становить 15 % бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри (в редакції, що діяла під час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Судом встановлено, що Генічеською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Херсонській області листом № 2742/10/21-14-131 від 04.06.2014 р. повідомлено позивача про анулювання (прощення) заборгованості ПАТ "КБ "Надра" та запропоновано подати до 01 травня 2012 року декларацію про майновий стан і доходи та повідомлено, що не сплачено податок. Також запропоновано з'явитися до Генічеської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області протягом 10 календарних днів для подання декларації та сплати податку.

Отже, суд приходить до висновку, що позивач знав про існування анулювання (прощення) заборгованості.

Оскільки позивач не включив до загального річного оподатковуваного доходу і не задекларував суму доходу у вигляді додаткового блага у розмірі 19486,10 грн., то відповідач відповідно до п.167.1 ст.167 ПК України правомірно нарахував податок з доходів фізичних осіб за 2011 рік у розмірі 2922,92 грн. та застосував штрафну санкцію у розмірі 730,73 грн. та 170 грн.

У зв'язку з наведеним суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими і такими, що не можуть бути підставами для скасування податкових повідомлень-рішень, а тому задоволенню не підлягають.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що в даному випадку Відповідачем надано достатньо належних та допустимих доказів правомірності своїх дій, щодо оскаржуваних рішень.

У зв'язку з цим, суд, аналізуючи викладене приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 12,17,18, 19,128, ч. 1 ст. 158, 159, 160-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

В задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 16 вересня 2014 р.

Суддя Василяка Д.К.

кат. 8.3.2