Ухвала суду № 40476911, 08.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

08 липня 2014 року

справа № 808/6267/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 р. по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Атлант ЛТД" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії ,-

в с т а н о в и в:

У липні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив визнати неправомірними дії відповідача по зменшенню, на підставі акту перевірки №666/22/19268403 від 14.05.2013, суми податкового зобов’язання на суму 2 139 815 грн., податкового кредиту на суму 2 036 227 грн.; зобов’язати відповідача вчинити дії щодо поновлення в АС “Автоматизована система співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України” та інших автоматизованих системах ДПІ даних податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість позивача щодо господарських операцій за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, поновивши в них дані, задекларовані підприємством.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 р. адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби по зменшенню товариству з обмеженою відповідальністю Фірма “Атлант ЛТД” на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 14.05.2013 №666/22/19268403 суми податкового зобов’язання на 2 139 815 грн. та податкового кредиту на 2 036 227 грн. Зобов’язано Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області вилучити з АС “Автоматизована система співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА” інформацію про результати перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Атлант ЛТД”, оформлені актом перевірки від 14.05.2013 №666/22/19268403, поновивши в цій системі дані задекларовані товариством з обмеженою відповідальністю Фірма “Атлант ЛТД” в період з 01.01.2010 по 31.12.2012. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі наказу від 23.04.2013 №563 та повідомлення від 23.04.2013 №5699, з 22.04.2013 по 26.04.2013 посадовими особами податкового органу була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Атлант ЛТД” з питання дотримання вимог діючого законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ “ЮККА ТРЕЙД”, ТОВ “ТД АЛЬЯНС”, ТОВ “РОДОНІТ-М”, ТОВ “ДІНОТЕК ЛТД”, ТОВ “УКРТЕХБУД”, ТОВ “В.Л.В.”, ПП “АТЕРНУМ” за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт № 666/22/19268403 від 14.05.2013 року.

У висновку вказаного акту встановлено порушення позивачем в період з 01.01.2010 по 31.12.2012 вимог п. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України, в частині того, що в момент вчинення правочинів вони були спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними. За зазначений період послуги з виконання робіт позивачем фактично не виконувались, операції робіт (послуг) за участю позивача не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже – є нікчемними по ланцюгу до “вигодонабувача”.

На підставі зазначеного акту відповідачем було відкореговано в автоматизованій системі співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів суми податкових зобов’язань та податкового кредиту, а саме зменшено податкового зобов’язання на суму 2 139 815 грн., податкового кредиту на суму 2036227 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку щодо неправомірність дій відповідача по зменшенню позивачу, на підставі акту перевірки, суми податкового зобов’язання та податкового кредиту.

Суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим такий висновок суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до положень пп. 20.1.27 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених податковим кодексом випадках суми податкових та грошових зобов’язань платників податків. Такі випадки передбачені п. 54.3 ст. 54 ПК України.

З положень глави 4 Податкового кодексу, слідує, що у випадку виявлення факту заниження або завищення платником податків податкового зобов'язання, податковий орган зобов’язаний прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення. Іншого порядку дій податкового органу як суб'єкта владних повноважень у спірних відносинах закон не передбачає.

Згідно статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Таким чином, враховуючи наведене, право здійснювати коригування показників податкової звітності платника податків податковим кодексом України не передбачено.

Крім того, Наказом ДПА України від 18.04.2008 року №266 “Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України” (чинному на момент виникнення спірних відносин) затверджено Порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у контрагентів. Згідно п. 1.3 розділу 1 зазначеного Порядку для його реалізації створені відповідні програмні продукти, у тому числі “Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України”, яка формується на підставі подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів. Пунктом 2.8 Наказу № 266 встановлено, що працівники органу державної податкової служби несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ.

Відповідно до пункту 2.21 Наказу №266 підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС “Аудит”. По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Положеннями наведених норм передбачено, що система повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її коригування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань та податкового кредиту, а органи ДПС України використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Крім того, суд звертає увагу, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідачем податкові повідомлення рішення за наслідками проведеної перевірки не приймались, відповідні зміни внесені до бази показників податкових зобов'язань та податкового кредиту податковим органом самостійно без повідомлення позивача, тобто узгоджені не були.

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно здійснено коригування показників податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Атлант ЛТД" на підставі акту № 666/22/19268403 від 14.05.2013 року.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, та крім того в апеляційній скарзі наведені обґрунтування щодо встановлених перевіркою порушень, а не правомірності здійснення податковим органом корегування показників податкової звітності позивача.

Частина 2 статті 71 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції було повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв’язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 р. – залишено без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала виготовлена 01.08.2014 року.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим