Постанова № 40476795, 02.09.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2014 року 810/4212/14

м. Київ

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши в порядку письмово провадження адміністративну справу за позовом Приватної фірми "Сенс" до Державної податкової інспекції в Обухівському районі ГУ Міндоходів у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов позов приватної фірми "Сенс" (далі-позивач, фірма) до Державної податкової інспекції в Обухівському районі ГУ Міндоходів у Київській області (далі-відповідач, податковий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірні податкові повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм законодавства, відповідачем надано неправильну оцінку фактичним обставинам, внаслідок чого зроблено помилкові висновки при визначенні податкових зобов'язань. Позивач зазначає, що податковому органу було надано усі первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій. Позивач просив суд податкові повідомлення-рішення скасувати.

Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити. Представник відповідача подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, проти позову заперечував повністю, у задоволенні просив відмовити, надав до суду письмові заперечення, які ґрунтуються на висновках, викладених в акті перевірки.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.

Приватна фірма "Сенс" має ліцензію на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури, строк дії якої з 07.06.2013 по 07.06.2018.

На підставі наказу від 28.01.2014 №57 податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПФ "Сенс" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами ТОВ "Будінвест компані" за період з 01.04.2013 по 30.04.2013, ПП "Анкер про Україна" за період 01.12.2012 по 31.03.2013, ТОВ "Укрспецбудгруп" за період з 01.07.2010 по 31.07.2010. За результатами перевірки складено акт від 07.02.2014 №193/10-16-22-05/13739238, згідно з яким зроблено висновок про порушення позивачем, зокрема: п.5.1, п.п.5.2.2 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, встановлено заниження податку на прибуток у сумі 11550 грн, в тому числі 2012 рік на загальну суму 11550 грн; п.1.2 ст.1, п.2.1, п.2.4, п.2.13, п.2.15, п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88; ст.1, п.2 ст.3, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; п.16 Наказу ДПА України "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення"; п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 41686 грн, в тому числі по місяцях: грудень 2012 р. - 11000 грн, січень 2013 р. - 4802 грн, лютий 2013 р. - 4709 грн, березень 2013 р. - 10380 грн, квітень 2013 р. - 10795 грн.

У ході перевірки встановлено, що ПФ "Сенс" по взаємовідносинах з ТОВ "Укспецбудгруп" товарно-транспортні накладні, складські накладні, журнали, сертифікати не надано. По взаємовідносинах між ПФ "Сенс" з ПП "Анкер про Україна" товарно-транспортні накладні надано не в повному обсязі, поставки на суму 38801 грн не підтверджено ТТН. Податковим органом від ОУ Білоцерківської ОДПІ отримано службову записку від 25.10.2013 №774/7/10-02-07-07 щодо формування податкового кредиту від суб'єктів господарської діяльності, що мають ознаки фіктивності, в якій зазначено про результати опитування керівника ТОВ «Будінвест Компані» Ісакова Л.Л., керівника ПП "Анкер Про Україна" Шутого Ю.В., керівника ТОВ «Спецтехнопласт» Себало Ю.В., керівника ТОВ «Укрспецбудгруп» Якименка O.A., які свідчать про відсутність здійснення фінансово-господарських операцій між вказаними підприємствами та ПФ «Сенс» для проведення контрольно-перевірочних заходів по ПФ «Сенс». У ПП «Анкер про Україна», ТОВ "Укрспецбудгруп" відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, тому операції з ПП «Анкер про Україна», ТОВ «Укрспецбудгруп» не є господарською діяльністю підприємства. Податковим органом під час проведення перевірки ПФ "Сенс" не можливо дослідити умови договорів, крім цього перевіркою первинних бухгалтерських документів не встановлено доказів щодо переміщення (транспортування) товару від постачальників ПП "Анкер про Україна", ТОВ "Укспецбудгруп" до покупця - ПФ "Сенс".

Позивачем подано заперечення на акт перевірки, які залишено без задоволення, а висновки акту перевірки без змін.

На підставі Акту перевірки від 07.02.2014 №193/10-16-22-05/13739238 відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 26.02.2014 №0000232202/278, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 62529 грн, у тому числі за основним платежем - 41686 грн, за штрафними санкціями - 20843 грн, №0000222202/279, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 17325 грн, у тому числі за основним платежем - 11550 грн, за штрафними санкціями - 5775 грн.

Позивачем подано скарги до ГУ Міндоходів у Київській області та Міністерства доходів і зборів України, які залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Матеріалами справи встановлено, що ПФ "Сенс" (покупець) з ТОВ Укрспецбудгруп" (постачальник) укладено договір поставки №21 від 01.07.2010 товару (щебінь) та специфікацію до договору і додатки №1, №2, якими визначено графік поставок. Факт придбання товару позивачем підтверджується видатковими, податковими накладними, рахунками-фактурами. Всі документи мають заповнені реквізити, підписувались уповноваженими особами вказаного контрагента та позивача (т.1 а.с. 96-103, т.2 а.с.128-130). Оплата по цих операціях здійснювалось позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки вищезазначеного контрагента, що підтверджується виписками по рахунках (т.1 а.с.104).

Отримана продукція реалізована в подальшому при виконанні капітального ремонту дороги по вул. 40-річчя Перемоги, реконструкції дороги по мікрорайону Лукавиця, де позивач згідно договорами з Обухівською міською радою (замовник) №19, №20 від 03.08.2010 є підрядником. Факт виконання цього договору підтверджується договірними цінами, зведеними кошторисними розрахунками вартості будівництва, локальними кошторисами, підсумковими відомостями ресурсів, дефектними актами, актами приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в), довідками про вартість виконаних будівельних робіт (КБ-3), розрахунками витрат щебеню (т.1 а.с.105-137, а.с.184-191).

Також ПФ "Сенс" (покупець) з ПП "Анкер про Україна" (постачальник) укладено договори купівлі-продажу запчастин №1812-03 від 18.12.2012 та будівельних матеріалів (асфальт) №0213-05 від 18.02.2013. Факт придбання товару позивачем підтверджується видатковими, податковими та товарно-транспортними накладними, рахунками-фактурами, картками обліку роботи автомобільних шин, лімітно-забірними картками. Всі документи мають заповнені реквізити, підписувались уповноваженими особами вказаного контрагента та позивача. Оплата по цих операціях здійснювалось позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки вищезазначеного контрагента, що підтверджується виписками по рахунках (т.1 а.с.150-183, а.с.193-212, т.2 а.с.19-33).

Наданими поясненнями позивача та копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та копією свідоцтва про реєстрацію причепа на ОСОБА_5, директора ПФ "Сенс", підтверджується перевезення особистим автомобілям придбаного товару безпосередньо від постачальника - ПП "Анкер про Україна" до позивача, у зв'язку з чим відсутні товарно-транспортні накладні (т.1 а.с.213-214, т.2 а.с.131).

Отримана продукція (асфальт) по договору реалізована в подальшому при виконанні комплексних робіт по облаштуванню пожежного пірсу з водозабором на території замовника, де позивач згідно з договором підряду з ОК "Альбатрос" (замовник) №33 від 18.12.2012 є виконавцем. Факт виконання цього договору підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (КБ-3), лімітно-забірною карткою, розрахунком витрат асфальту (т.2 а.с.47-56).

Позивачем (покупець) 05.04.2013 укладено договір поставки №0504-01 з ТОВ "Будінвест компані" (постачальник) будівельних матеріалів. Факт придбання товару позивачем підтверджується видатковою, податковою та товарно-транспортними накладними, рахунком-фактурою. Всі документи мають заповнені реквізити, підписувались уповноваженими особами вказаного контрагента та позивача. Оплата по цих операціях здійснювалось позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки вищезазначеного контрагента, що підтверджується виписками по рахунках (т.2 а.с.57-69).

Отримана продукція (асфальт) по договору реалізована в подальшому при виконанні робіт по улаштуванню внутрішньо майданчикових доріг вздовж осі, де позивач згідно з договором субпідряду з Корпорацією "Укртрансбуд" (генпідрядник) №29 від 21.11.2012 є субпідрядником. Факт виконання цього договору підтверджується протоколами погодженої договірної ціни, додатковою угодою, договірною ціною, актом приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (КБ-3), лімітно-забірною карткою, розрахунком витрат асфальту (т.2 а.с.85-103).

Транспортування придбаного товару здійснювалось автомобілем КРАЗ 256Б1, автогрейдером, що підтверджується копіями свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу (т.2 а.с.104-106).

Суму податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними позивачем включено до складу податкового кредиту відповідного періоду та реєстру отриманих та виданих податкових накладних та включено до податкової декларації з податку на додану вартість за відповідний період (т.1 а.с.138-149, а.с.215-221, т.2 а.с.1-18, а.с.34-46, а.с.70-84).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на додану вартість, податкового кредиту, регулюються розділом V ПК України.

Так, п.198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Суд бере до уваги, що первині документи позивача містять всі обов'язкові реквізити, як того вимагає законодавство.

Як вже зазначалось судом, рішення про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток прийнято податковим органом у зв'язку з господарськими операціями з ТОВ "Укрспецбудгруп", ПП "Анкер про Україна" та ТОВ "Будінвест компані", які податковий орган вважає нікчемними. При цьому, висновок податкового органу про нікчемність правочинів ґрунтується на твердженнях про безтоварність господарської операції, відсутністю наміру учасників правочину досягти реальних правових наслідків.

Таким чином, вирішення цієї справи залежить від доведеності суду факту постачання товару (робіт, послуг) за господарськими операціями, за результатами здійснення яких податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення.

Як встановлено судом, факт купівлі-продажу та поставки товару у ТОВ "Укрспецбудгруп", ПП "Анкер про Україна" та ТОВ "Будінвест компані", використання позивачем отриманого товару (робіт, послуг) та оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності, а право позивача на віднесення понесених витрат до складу податкового кредиту та врахування при формуванні прибутку підтверджується представленими суду первинними фінансово-господарськими документами та наявністю очевидного зв'язку витрат з господарською діяльністю позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Отже, за змістом зазначеної норми, державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство пов'язує виникнення цивільної правоздатності.

Як встановлено судом, на момент вчинення та виконання господарських договорів ТОВ "Укрспецбудгруп", ПП "Анкер про Україна" та ТОВ "Будінвест компані" є належним чином зареєстрованими юридичними особами, які мали право вчиняти правочини, на дату здійснення господарських операцій з позивачем були зареєстровані платниками податку на додану вартість і мали право виписувати податкові накладні.

При цьому суд враховує вимоги статті 18 Закону України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», згідно з якою якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Суд зазначає, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку з перевірки відповідності законодавству установчих документів іншого учасника правовідносин та дотримання ним вимог податкового законодавства.

Оскільки ст. 228 ЦК України передбачено, що для правочину, який порушує публічний порядок, передбачено наявність умислу сторін на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави, то такий умисел повинен встановлюватися під час розслідування кримінальної справи і розгляду її судом або у момент винесення постанови про адміністративне правопорушення.

Таким чином, визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасників такого правочину до кримінальної відповідальності, який набрав законної сили, чи постанова суду (компетентних органів) про притягнення названих осіб до адміністративної відповідальності. Відомостей про наявність таких судових та інших рішень відповідачем не надано.

Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентами правочини не віднесено законом до нікчемних та відсутні судові рішення про визнання їх недійсними.

Позивачем на підставі первинних документів по господарських відносинах з ТОВ "Укрспецбудгруп", ПП "Анкер про Україна" та ТОВ "Будінвест компані" було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість та визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток.

Згідно з п.138.1 ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.3, ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункти 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 ПК України).

Вимоги до податкової накладної визначено, зокрема, пунктом 201.1 статті 201 ПК України.

В акті перевірки відповідачем наведено податкові накладні, які було виписано ТОВ "Укрспецбудгруп", ПП "Анкер про Україна" та ТОВ "Будінвест компані" для позивача, їх копії наявні у матеріалах справи і досліджені судом. Таким чином, при отриманні податкових накладних від ТОВ "Укрспецбудгруп", ПП "Анкер про Україна" та ТОВ "Будінвест компані", які засвідчують передачу товару, з урахуванням інших бухгалтерських документів у позивача виникло право на податковий кредит з ПДВ та на формування валових витрат у відповідному періоді.

Суду не надано доказів того, що на момент складання податкової накладної контрагент позивача не був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому не мав права видавати податкову накладну на кожне повне або часткове надання товару (робіт, послуг).

Податкова накладна, яка надавалась для проведення перевірки, є документом, що засвідчує факт придбання платником податків товару (робіт, послуг), з дати отримання якої, згідно із приписами статті 201 ПК України, у платника виникає право на податковий кредит та яка, підтверджує право платника податку на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку на додану вартість.

Суд зазначає, що фактичне здійснення господарської операції між позивачем і ТОВ "Укрспецбудгруп", ПП "Анкер про Україна" та ТОВ "Будінвест компані" підтверджується дослідженими доказами у справі: підтверджено рух активів позивача у процесі здійснення господарської операції, установлено наявність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій, підтверджено зв'язок між фактом надання послуг і господарською діяльністю платника податку.

Твердження податкового органу про відсутність факту поставки та придбання товару на користь позивача було спростовано наданими позивачем первинними бухгалтерськими документами.

Що стосується твердження податкового органу що ознакою нереальності господарських операцій є відсутність усіх товарно-транспортних накладних як доказів транспортування товару, то суд не погоджується з твердженням податкового органу про те, що відсутність товарно-транспортних накладних є доказом відсутності транспортування товару, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на формування валових витрат і податкового кредиту від наявності чи відсутності товарно-транспортних накладних, а так само наявності в них певних недоліків. Крім того, суд враховує, що згідно з наявними у справі та дослідженими судом доказами позивач мав необхідні трудові ресурси для транспортування товару та проведення навантажувально-розвантажувальних робіт.

Отже, податковим органом всупереч вимог статті 71 КАС України не доведено суду належними та достатніми доказами, що зазначені господарські операції є фіктивними чи безтоварними, не доведено фактів неправильного формування позивачем податкового кредиту по господарській операції з ТОВ "Укрспецбудгруп", ПП "Анкер про Україна" та ТОВ "Будінвест компані" та неправомірне віднесення коштів, сплачених за отримання товару, до податкового кредиту та валових витрат, не спростовано твердження позивача з цих обставин справи, не надано суду належних та достатніх доказів, які б свідчили про наявність законодавчо визначених обставин, що позбавляли б позивача права на формування податкового кредиту та валових витрат, не доведено недобросовісності позивача, оскільки позиція відповідача про нікчемність угоди ґрунтується виключно на припущеннях, які не підтверджено належними доказами і не мають фактичного та правового обґрунтування, а відтак, не доведено правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Під час судового розгляду справи суду було надано всі первинні документи, що підтверджують реальність господарської операції та виконання усного договору, укладеного між позивачем та ТОВ "Укрспецбудгруп", ПП "Анкер про Україна" та ТОВ "Будінвест компані", отже твердження відповідача про порушення позивачем вимог п.5.1, п.п.5.2.2 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"; п.1.2 ст.1, п.2.1, п.2.4, п.2.13, п.2.15, п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88; ст.1, п.2 ст.3, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; п.16 Наказу ДПА України "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення"; п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України є безпідставними.

Зазначена позиція узгоджується і з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає, що відсутність або недостатність відповідних доказів з урахуванням змісту підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України (презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків) є підставою для висновку про неправомірність оскарженого рішення контролюючого органу.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню сплачена ним сума судового збору.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення №0000222202/279, №0000232202/278 від 26.02.2014, видані ДПІ в Обухівському районі ГУ Міндоходів у Київській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватної фірми "Сенс" судові витрати в сумі 183 (сто вісімдесят три) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Журавель В.О.