Постанова № 40476079, 28.08.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28 серпня 2014 року 16 год. 00 хв. № 826/9162/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія Будметінвест" до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій відповідача та зобов’язання його вчинити певні дії.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 26 червня 2014 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія Будметінвест" (далі - позивач) до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач) про:

- визнання протиправними дій відповідача по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки позивача, за результатами якої складено акт від 06 грудня 2013 року №2833/26-55-22-01/36097225 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Торгівельна компанія Будметінвест" (ПН 36097225) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Імортель Груп" (код 31663229) у період із 01.02.2013 по 28.02.2013 року" (далі - акт);

- зобов’язання відповідача вилучити з інформаційної системи "Податковий блок" інформацію, внесену на підставі акту;

- зобов’язання відповідача відновити в інформаційній системі "Податковий блок" дані податкової звітності позивача.

В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки дії відповідача та складені ним документи, зокрема акт, суперечать нормам податкового законодавства та, як наслідок, порушують права та законні інтереси позивача як платника податків.

Ухвалою суду від 01 липня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У ході судового розгляду справи представник позивача підтримала позов та просила задовольнити його повністю.

Представник відповідача не визнав позов та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову та доказах на їх обґрунтування, поданих до суду через канцелярію 18 липня 2014 року .

У судове засідання 11 серпня 2014 року представник відповідача не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи він повідомлений належним чином, заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача до суду не надійшла.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 11 серпня 2014 року судом, відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження, про що відповідача повідомлено письмово.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем, згідно з п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України (далі - ПК України), здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки позивача щодо підтвердження господарських відносин із товариством з обмеженою відповідальністю "Імортель Груп" (далі - ТОВ "Імортель Груп") за лютий 2013 року, за результатами чого 06 грудня 2013 року складено акт.

В акті зазначено, що з метою вручення запиту від 04 грудня 2013 року № 25799/10/26-55-22-01 про надання інформації та її документального підтвердження, відповідачем здійснено вихід на податкову адресу позивача: 01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 31-Б, внаслідок чого виявлено, що за вказаною адресою позивач не знаходиться, про що складено акт від 05 грудня 2013 року № 2095/26-55-22-01 з питання перевірки юридичного та фактичного місцезнаходження позивача та складено запит від 06 грудня 2013 року №1289/9/26-55-22-01 на встановлення фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків.

Відсутність позивача за податковою адресою, як пояснив у ході судового розгляду справи представник відповідача, унеможливила проведення зустрічної звірки.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 ПК України, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб’єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб’єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Зокрема, згідно з п.п. 1, 2, 3, 4, 6, 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232, цей Порядок визначає механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб’єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки проводяться у суб’єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов’язань.

З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб’єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб’єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб’єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб’єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

У разі отримання від суб’єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб’єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб’єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб’єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб’єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Тобто, як вбачається з викладених норм, проведення зустрічних звірок направлено на співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб’єкта господарювання з метою документального підтвердження господарських відносин із платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між ними, для з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Поряд з цим, заходи, направлені на проведення зустрічної звірки, тобто, на вчинення дій щодо співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб’єкта господарювання, без фактичного здійснення таких дій, не можуть вважатись діями, здійсненими з метою проведення зустрічної звірки.

У ході розгляду справи судом з’ясовано, що зустрічну звірку позивача відповідачем не проведено, дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів позивача не здійснено, відповідної довідки не складено, про що свідчить факт складання акту.

При цьому, як з’ясовано судом у ході розгляду справи, під час здійснення заходів з метою проведення зустрічної звірки позивача відповідачем фактично вчинено дії по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.

Зокрема, відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Тобто, як вбачається з викладених норм, документальною позаплановою невиїзною перевіркою є перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, первинних документів, податкової інформації тощо, яка не передбачена у плані роботи контролюючого органу та проводиться у його приміщенні.

Під час ознайомлення зі змістом акту судом з’ясовано, що фактично відповідачем проведено не передбачену у плані роботи документальну перевірку позивача, оскільки у тексті акту зазначено:

- про проведення перевірки;

- факти, встановлені за результатами саме перевірки, зокрема, надано характеристику господарської діяльності позивача;

- про порушення позивачем вимог ПК України, зокрема, у розділі 4 "Висновок" зазначено, що перевіркою встановлено відсутність у позивача об’єктів оподаткування по операціях з придбання товарів у ТОВ "Імортель Груп" та продажу товарів ймовірним підприємствам-покупцям за лютий 2013 року.

Згідно зі ст. 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.ст. 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Тобто, з викладеної норми вбачається, що документальна позапланова невиїзна перевірка може проводитись тільки на підставі наказу керівника органу контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення. Вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки визначено п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Поряд з цим, у ході розгляду справи судом не виявлено, а представником відповідача не надано доказів на підтвердження існування будь-якої підстави для проведення документальної перевірки позивача, а також оформлення відповідного наказу.

Отже, суд прийшов до висновку, що відповідачем безпідставно та з порушенням норм ПК України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача.

За переконанням суду, акт не відповідає встановленій формі та змісту, оскільки містить інформацію про відсутність реального здійснення позивачем господарських операцій.

Зокрема, з метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби, наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року № 236 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до п. 2.2 розділу 2, п. 4.4 розділу Методичних рекомендацій, необхідність проведення зустрічних звірок суб’єктів господарювання визначається посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби (далі - органи ДПС) за результатами проведеного аналізу даних та встановлених розбіжностей в податкових деклараціях, автоматизованих інформаційних системах органів державної податкової служби України (АІС ДПА України, Система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту, Єдиний реєстр податкових накладних тощо), а також аналізу податкової інформації та документів, отриманих із внутрішніх (у т.ч. від підрозділів податкової міліції тощо) або зовнішніх джерел (у т.ч. від платників податків), які свідчать (можуть свідчити) про порушення такими платниками податків податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.

У разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб’єкта господарювання, зокрема у зв’язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб’єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб’єкта господарювання (далі - акт) (додаток 3), реєструє його у журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб’єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Згідно з додатком 3 до Методичних рекомендацій, яким є зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб’єкта господарювання, не передбачено зазначення інформації про реальність господарських операцій та чинність укладених правочинів суб’єкта господарювання, щодо якого виявилось неможливим провести зустрічну звірку.

Інформація про відсутність позивача за податковою адресою, за переконанням суду, є недостовірною, оскільки у матеріалах справи міститься копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у якій зазначено, що місцезнаходженням позивача є: 01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 31-Б, тобто адреса, за якою відповідачем здійснювався виїзд.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Стосовно заявлених позивачем вимог про зобов’язання відповідача вилучити з інформаційної системи "Податковий блок" інформацію, внесену на підставі акту, та відновити у вказаній системі дані податкової звітності позивача суд зазначає наступне.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06 лютого 2008 року № 262-р "Про заходи щодо удосконалення системи адміністрування податку на додану вартість", розроблено систему автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року № 266 (на час розгляду справи втратив чинність).

Як вбачається з інформаційного повідомлення на офіційному порталі Міністерства доходів і зборів України, систему "Податковий блок" введено у експлуатацію в органах податкової служби із 01 січня 2013 року згідно з наказом Державної податкової служби України від 24 грудня 2012 року № 1197.

Як зазначено у позові та не заперечувалося представником позивача у ході судового розгляду справи, у позивача відсутня інформація про внесення або не внесення до інформаційної системи "Податковий блок" відповідних змін показників податкових зобов’язань та податкового кредиту позивача на підставі акту, у зв’язку з чим законним представником позивача заявлено клопотання про витребування у відповідача відомостей про внесення до вказаної системи змін показників податкових зобов’язань та податкового кредиту позивача на підставі акту.

Заявлене клопотання судом задоволено, однак, будь-яких відомостей на вимогу суду відповідачем суду не надано, у зв’язку з чим відсутня можливість встановити наявність або відсутність факту внесення до інформаційної системи "Податковий блок" змін показників податкових зобов’язань та податкового кредиту позивача на підставі акту.

Враховуючи викладене та зважаючи, що внесення контролюючим органом до відповідних баз даних інформації не порушує права та інтереси платника податків, а також не створює для нього обов’язків, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині заявлених вимог про зобов’язання відповідача вилучити з інформаційної системи "Податковий блок" інформацію, внесену на підставі акту, та відновити у вказаній системі дані податкової звітності позивача.

При цьому, суд зазначає, що висновки акту не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності з ПДВ, оскільки в автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок" підлягають відображенню задекларовані платником податку у податкових деклараціях показники податкових зобов’язань та податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та обставин суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія Будметінвест" до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій відповідача та зобов’язання його вчинити певні дії підлягає задоволенню частково.

Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія Будметінвест" (ідентифікаційний код 36097225), за результатами якої складено акт від 06 грудня 2013 року № 2833/26-55-22-01/36097225 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Торгівельна компанія Будметінвест" (ПН 36097225) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Імортель Груп" (код 31663229) у період із 01.02.2013 по 28.02.2013 року".

3. Позов в іншій частині залишити без задоволення.

4. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія Будметінвест" (ідентифікаційний код 36097225) здійснений ним судовий збір у розмірі 36,54 грн. (Тридцять шість гривень п’ятдесят чотири копійки) із Державного бюджету України.

Копії постанови направити сторонам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин