Ухвала суду № 40475734, 16.09.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/3888/14 Головуючий у 1 інстанції Гашук К.В.

Суддя-доповідач Панкеєв О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі головуючого судді Осоцького І.І.,

суддів Панкеєва О.В., Мануйлова Ю.С.,

при секретарі Буримі В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунальної установи «Запорізька обласна лікарня» Запорізької обласної ради на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 серпня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Комунальної установи «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради про скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення, -

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради про скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що працює у КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради на посаді завідувача відділення ортопедії, артрології та спортивної травми.

30 квітня 2014 року відповідачем в наказі №242 «Про дисциплінарне стягнення» за неналежне виконання своїх функціональних обов'язків, а саме відсутність контролю за організацією адміністративно-господарської діяльністю підрозділу йому оголошено догану (п. 2 наказу).

Вважає зазначений наказ № 242 від 30.04.2014 року в частині застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани незаконним, таким, що суперечить приписам ст. 147 - 149, 252 Кодексу законів про працю України та винесений з особистих мотивів адміністрації роботодавця з огляду на наступне.

З оскаржуваного наказу не видається можливим встановити за що саме його притягли до дисциплінарної відповідальності, та коли саме було вчинено проступок.

В оскаржуваному наказі в якості підстав його винесення зазначено пояснювальна записка ОСОБА_2 , разом з тим, жодних пояснень щодо допущеного на переконання відповідача проступку адміністрація лікарні від нього не вимагала.

Він є членом первинної профспілкової організації КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради, однак жодного погодження первинної профспілкової організації щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності не було. Про даний факт свідчить безпосередньо сам наказ про оголошення догани №242 від 30.04.2014 року, оскільки не містить жодного посилання на документальне погодження первинної профспілкової організації.

На підставі зазначеного просив визнати незаконним наказ від 30.04.2014 року №242 «Про дисциплінарне стягнення» в частині оголошення догани завідувачу відділення ортопедії, артрології та спортивної травми ОСОБА_2 (п. 2 наказу) та скасувати наказ у вказаній частині (п. 2 наказу).

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 серпня 2014 року позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ головного лікаря КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради №242 від 30.04.2014 року Про дисциплінарне стягнення» в частині оголошення догани завідувачу відділення ортопедії, артрології та спортивної травми ОСОБА_2 Стягнуто з КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що ОСОБА_2 працює у „Запорізькій обласній клінічній лікарні" на посаді завідувача відділення ортопедії, артрології та спортивної травми з 01.04.2011 року (витяг з трудової книжки а/с 22-23).

Наказом головного лікаря Комунальної установи „Запорізька обласна клінічна лікарня" Запорізької обласної ради № 242 від 30.04.2014 року завідувачу відділення ортопедії, артрології та спортивної травми ОСОБА_2 оголошена догана за неналежне виконання своїх функціональних обов'язків, а саме за відсутність контролю за організацією адміністративно-господарської діяльності підрозділу (а.с.6)

За обґрунтуванням позовних вимог ОСОБА_2 він не вбачає порушення трудової дисципліни , бо формулювання дисциплінарного проступку у наказі не визначає в чому полягає його порушення.

Задовольняючі позовні вимоги ОСОБА_2 та скасовуючи наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності суд першої інстанції дійшов висновку проте, що у наказі не міститься конкретного проступку, якого припустився ОСОБА_2, зі змісту посадової інструкції на завідувача відділення ортопедії, артрології та спортивної травми та правил трудового розпорядку такого обов'язку як контроль за організацією адміністративно-господарської діяльності підрозділу на позивача не покладається.

Такий висновок суду відповідає тексту наказу та інструкції на завідувача відділення ортопедії, артрології та спортивної травми.

За комісійним актом перевірки від 17.04.2014 року (а.с.62) на підставі якого видано наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 у відділенні знаходився негатоскоп, вироби медичного призначення, які не обліковані на балансі лікарні, в гіпсовій залі виявлені ліки з простроченим терміном використання. (а.с.62) За рапортом заступника головного лікаря 17.04.2014 року Євченко Т.П., у відділенні ортопедії, артрології та спортивної травми 17.04.2014 року були відсутні на робочому місці з 08.30 до 9.10, та відповідно з 8.30 до 9.30 працівники відділення старша медсестра ОСОБА_4 та сестра - господиня ОСОБА_5 (а.с.52), (а.с.6) За поясненнями ОСОБА_5, ОСОБА_4, вони були відсутні у зазначений час у відділені з поважних причин . ОСОБА_5 знаходилася у службі постачання, а ОСОБА_4 з гострою зубною болю отримувала невідкладну допомогу (а.с.59,60).

Пунктами 2.2, 2.4, 2.10, 2.14 посадової інструкції на завідувача відділення ортопедії, артрології та спортивної травми, передбачено, що завідувач відділення несе безпосередню відповідальність за якісну та ефективну роботу ввіреного йому підрозділу, організовує адміністративно-господарську діяльність підрозділу, забезпечує своєчасне отримання та зберігання лікарських засобів, медичного оснащення, засобів догляду за хворими, здійсню контроль за правильним введенням та якісним оформленням документації всіма працівниками відділення, забезпечує дотримання співробітниками правил внутрішнього трудового розпорядку (а.с26-28)

За поясненнями ОСОБА_2 на ім'я головного лікаря, він не був ознайомлений з наказом про проведення інвентаризації, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 надали свої пояснення про відсутність у відділенні, знаходження товарів медичного призначення, які не обліковані на балансі лікарні, не відповідає дійсності , бо такий висновок зроблено на підставі помилкових написів на коробках, які ніхто не перевіряв, та він не є матеріально відповідальною особою. З актом перевірки його ніхто не знайомив. (а.с.42)

Згідно ст.139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до вимог ст.ст.148,149 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

За роз'ясненнями п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України в п від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Відповідно до вимог ч.1 ст.147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняти на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. Тобто, виключною компетенцією власника або уповноваженого ним органу є видача наказів, визначення підстав, мотивів, обґрунтування та виду дисциплінарного стягнення. В свою чергу, до компетенції суду належить перевірка додержання передбачених законом підстав та порядку застосування до працівників дисциплінарного стягнення, тобто законність наказу.

У тексті наказу дійсно відсутній конкретний проступок, якого припустився ОСОБА_2, та за змістом посадової інструкції на завідувача відділення ортопедії, артрології та відповідачем не доведено наявність у його діях або бездіяльності складу дисциплінарного проступку.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а перелічують усі пункти посадової інструкції на позивача, та текст акту перевірки від 17.04.2014 року (а.с.62).

При розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, порушення процесуального права, яке б призвело до неправильного вирішення справи в апеляційній інстанції не виявлено, та апеляційна скарга не спростовує висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Комунальної установи «Запорізька обласна лікарня» Запорізької обласної ради відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 серпня 2014 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді