Ухвала суду № 40474306, 11.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4817/14 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

11 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

апелянт ОСОБА_3

пр-к апелянта ОСОБА_4

пр-к відповідача Кравчук А.С., Харченко О.О.

пр-к третьої особи ОСОБА_7

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Кабінету Міністрів України, Державної виконавчої служби України, Міністерства юстиції України, Прем'єр-міністра України про визнання протиправними та скасування розпорядження від 12.03.2014 року №177-р, наказу від 17.03.2014 року №139/К -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з даним позовом в якому просив ( з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог):

- визнати протиправною та скасувати пропозицію голови Державної виконавчої служби України від 06.03.2014 р. №7-19/7./282-2 на ім'я Міністра юстиції України щодо звільнення з посади першого заступника голови Державної виконавчої служби України ОСОБА_3 відповідно до абз. 2 п. 2 ст. 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади»;

- визнати протиправною та скасувати пропозицію Міністра юстиції України від 11.03.2014 № 14-9/159 на ім'я Прем'єр-міністра України про звільнення ОСОБА_3 з посади першого заступника голови Державної виконавчої служби;

- визнати, в частині, що стосується порушених інтересів позивача, протиправним та скасувати подання (пропозиція - згідно поданого заперечення представника Кабінету Міністрів України) Прем'єр-міністра України від 12.03.2014 внесене на розгляд Кабінету Міністрів України про звільнення ОСОБА_3 з посади першого заступника Голови Державної виконавчої служби України;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України №177-р від 12 березня 2014 року про звільнення ОСОБА_3.з посади першого заступника голови Державної виконавчої служби України відповідно до абзацу третього частини першої статті 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади»;

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної виконавчої служби України №139/К від 17.03.2014 року про звільнення ОСОБА_3 з посади першого заступника Голови Державної виконавчої служби України 17 березня 2014 року відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади»;

- зобов'язати голову Державної виконавчої служби України Сторожука Д.А., чи новопризначеного голову Державної виконавчої служби України або особу, яка виконуватиме обов'язки голови Державної виконавчої служби України, внести на розгляд Міністра юстиції України пропозицію щодо призначення ОСОБА_3 на посаду першого заступника голови Державної виконавчої служби України з 18.03.2014 року, на підставі поновлення на попередньому місці роботи у зв'язку з незаконним звільненням, згідно абзацу 2 частини 2 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади»;

- зобов'язати Міністра юстиції України Петренко П.Д., чи новопризначеного Міністра юстиції України або особу, яка виконуватиме обов'язки Міністра юстиції України, внести пропозицію Прем'єр-міністрові України стосовно ОСОБА_3 для призначення на посаду першого заступника Голови Державної виконавчої служби України з 18.03.2014 року, на підставі поновлення на попередньому місці роботи у зв'язку з незаконним звільненням, згідно абзацу 1 частини 2 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади»;

- зобов'язати Прем'єр-міністра України Яценюка А.П., чи новопризначеного Прем'єр-міністра України або особу, яка виконуватиме обов'язки Прем'єр-міністра України, подати подання Кабінету Міністрів України на ОСОБА_3 для призначення на посаду першого заступника голови Державної виконавчої служби України з 18.03.2014 року, на підставі поновлення на попередньому місці роботи у зв'язку з незаконним звільненням, згідно абзацу 2 частини 1 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади»;

- зобов'язати Кабінет Міністрів України видати розпорядження про призначення ОСОБА_3 на посаду першого заступника голови Державної виконавчої служби України з 18.03.2014 року, на підставі поновлення на попередньому місці роботи у зв'язку з незаконним звільненням;

- зобов'язати Державну виконавчу службу України видати наказ про призначення ОСОБА_3 на посаду першого заступника голови Державної виконавчої служби України з 18.03.2014 року, на підставі поновлення на попередньому місці роботи у зв'язку з незаконним звільненням;

- стягнути з Державної виконавчої служби України на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18 березня по 17 квітня 2014 року в розмірі 11 005,27грн.;

- стягнути з Державної виконавчої служби України на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18 квітня по 19 травня 2014 року в розмірі 8 612,82грн.;

- допустити негайне виконання постанови суду у частині позовних вимог щодо поновлення ОСОБА_3 на посаді першого заступника голови Державної виконавчої служби України з 18 березня 2014 року та стягнення з Державної виконавчої служби України на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за однин місяць.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначав про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного її вирішення. Апелянт просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Кабінету Міністрів України №177-р від 12.03.2014р. та наказом Державної виконавчої служби України №139/К від 17.03.2014р. ОСОБА_3 звільнено з посади першого заступника голови Державної виконавчої служби України на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади».

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.03.2014 № 177-р та наказ Державної виконавчої служби України від 17.03.2014р. №139/К «Про звільнення ОСОБА_3 з посади першого заступника Голови Державної виконавчої служби України відповідно до абзацу третього частини першої статті 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» прийняті в межах компетенції на підставі, в порядку та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 120 Конституції України встановлено, що організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади визначаються Конституцією і законами України.

Згідно пункту 92 частини першої статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України призначає на посади та звільняє з посад за поданням Прем'єр-міністра України керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України.

Відповідно до частин першої-третьої статті 3 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» ( з урахуванням змін, внесених Закон України № 763-VII від 27 лютого 2014 року) діяльність Кабінету Міністрів України ґрунтується на принципах верховенства права, законності, поділу державної влади, безперервності, колегіальності, солідарної відповідальності, відкритості та прозорості. Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, є колегіальним органом та приймає рішення після обговорення питань на його засіданнях.

Абзацом другим підпункту 6 частини першої статті 20 цього ж Закону України передбачено, що Кабінет Міністрів України у сфері вдосконалення державного управління та державної служби здійснює заходи щодо кадрового забезпечення органів виконавчої влади.

Так, Кабінет Міністрів України призначає на посаду та звільняє з посади за поданням Прем'єр-міністра України, зокрема, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, а також перших заступників і заступників керівників інших центральних органів виконавчої влади (підпункти 1 та 4 частини сьомої статті 21 згаданого Закону України).

Аналогічне положення містить і Закон України «Про центральні органи виконавчої влади», який визначає організацію, повноваження та порядок діяльності центральних органів виконавчої влади України. Так, відповідно до абзацу третього частини першої статті 19 Закону України у разі звільнення керівника центрального органу виконавчої влади, в тому числі центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, перші заступники та заступники відповідного керівника центрального органу виконавчої влади звільняються з посад Кабінетом Міністрів України.

З системного аналізу зазначених правових норм вбачається, що саме Кабінету міністрів України надано повноваження призначати на посаду та звільняти з посади керівників центральних органів виконавчої влади та їх заступників. При цьому, підставу звільнення з посади заступників керівників центральних органів виконавчої влади закон виключно пов'язує з фактом звільнення Кабінетом Міністрів України керівника центрального органу виконавчої влади із займаної посади.

Втім, частиною 3. ст.19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», визначається, що керівник центрального органу виконавчої влади та його заступники є державними службовцями.

З системного аналізу зазначеної правової норми вбачається, що керівники центральних органів виконавчої влади та їх заступники відносяться до державних службовців, однак мають особливий правовий статус, з огляду насамперед на порядок їх призначення на посади та звільнення з посад, обсяг повноважень, завдань та функцій.

Зазначене положення кореспондується з нормами ст. 25 Закону України «Про державну службу», відповідно до якої основними критеріями класифікації посад державних службовців є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу.

Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» визначені повноваження керівника центрального органу виконавчої влади, а також передбачено, що заступники керівника центрального органу виконавчої влади здійснюють повноваження відповідно до затвердженого керівником центрального органу виконавчої влади розподілу обов'язків, якщо інше не передбачено законом.

У разі відсутності керівника центрального органу виконавчої влади чи неможливості здійснювати ним свої повноваження з інших причин його обов'язки виконує один із заступників відповідно до встановленого керівником центрального органу виконавчої влади розподілу обов'язків.

Слід зазначити, що повноваження керівника центрального органу виконавчої влади, а також заступників керівника центрального органу виконавчої влади за своїм характером є основними, що забезпечують організацію діяльності в цілому центрального органу виконавчої влади, зокрема щодо керівництва його діяльністю, організації та контролю у межах компетенції за виконанням в апараті центрального органу виконавчої влади та його територіальних органах Конституції та законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів міністерств, внесення на розгляд міністра, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у відповідній сфері, зокрема, розроблення центральним органом виконавчої влади проектів законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів відповідного міністерства, подання на затвердження міністрові, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, планів роботи центрального органу виконавчої влади.

Отже, заступники керівника центрального органу виконавчої влади, у розумінні Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», не є у повній мірі «звичайними» державними службовцями.

Враховуючи викладене та виходячи з системного аналізу положень Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», колегія суддів приходить до висновку, що законодавець встановив особливу підставу щодо реалізації Кабінетом Міністрів України як вищим органом у системі органів виконавчої влади власного дискреційного повноваження звільнити з посади заступника керівника центрального органу виконавчої влади - звільнення керівника центрального органу виконавчої влади.

Зазначене вказує на те, що порядки призначення на посади та звільнення з посад державних службовців, передбачені законами України «Про державну службу» та «Про центральні органи виконавчої влади» це насамперед положення загального та спеціального законодавства. У даному випадку спеціальним законодавством, яке повинно застосовуватись щодо звільнення з посади заступника керівника центрального органу виконавчої влади, є положення Закону України «Про центральні органи виконавчої влади».

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до Указу Президента України від 17.01.2011 року № 113/2011 ОСОБА_3 призначено на посаду першого заступника голови Державної виконавчої служби України.

Відповідно до Положення про Державну виконавчу службу України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011р. № 385/2011, Державна виконавча служба України - є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України.

Отже, відповідно до займаної посади, з урахування статусу позивача як державного службовця, передбачуваним є звільнення позивача з підстав звільнення його керівника.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.03.2014 року № 128-р звільнено з посади голови Державної виконавчої служби України ОСОБА_11

На виконання вимог абзацу другого частини 1 ст. 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», голова Державної виконавчої служби України листом від 06.03.2014 року №7-19/77282-2 вніс на розгляд Міністра юстиції України пропозицію щодо звільнення з посади першого заступника голови Державної виконавчої служби України ОСОБА_3

Міністр юстиції України, керуючись вимогами абзацу 2 частини 2 статті 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» листом від 11.03.2014 року №14-9/159 вніс пропозицію Прем'єр-міністру України щодо звільнення з посади першого заступника голови Державної виконавчої служби України ОСОБА_3

12.03.2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято Розпорядження № 177-р про звільнення позивача з посади першого заступника голови Державної виконавчої служби України.

Наказом Державної виконавчої служби України від 17.03.2014р. №139/К Про звільнення ОСОБА_3 оголошено розпорядження Кабінету Міністрів України № 177-р від 12 березня 2014 року про звільнення позивача з посади першого заступника голови Державної виконавчої служби України.

За таких підстав, оскаржувані розпорядження та наказ прийнято в межах повноважень відповідачів, на підставі, в порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування: подання (пропозиція - згідно поданого заперечення представника Кабінету Міністрів України) Прем'єр-міністра України від 12.03.2014 внесене на розгляд Кабінету Міністрів України про звільнення ОСОБА_3 з посади першого заступника Голови Державної виконавчої служби України; розпорядження Кабінету Міністрів України №177-р від 12 березня 2014 року про звільнення ОСОБА_3 з посади першого заступника голови Державної виконавчої служби України відповідно до абзацу третього частини першої статті 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади»; наказу Державної виконавчої служби України №139/К від 17.03.2014 року про звільнення ОСОБА_3 з посади першого заступника Голови Державної виконавчої служби України 17 березня 2014 року відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» обґрунтовано та правомірно визнані судом першої інстанції безпідставними та в їх задоволенні відмовлено.

Судом першої інстанції також вірно відхилено посилання позивача на норми Кодексу законів про працю України, ч. 3 ст. 30 Закону України «Про державну службу» та ч. 5 ст. 20 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», оскільки позивач є державним службовцем із спеціальним статусом та на спірні правовідносини, які урегульовані спеціальним законодавством, а саме ст.19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», зазначені вище норми не поширюються.

Крім того, ч.5 ст.20 ст. 20 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» встановлюються гарантії для працівників та державних службовців апарату центрального органу виконавчої влади.

Суд першої інстанції правомірно визнав такими, що не підлягають до задоволення вимоги в частині визнання протиправними та скасування подання Прем'єр-міністра України від 12.03.2014 року, пропозиції Голови Державної виконавчої служби України від 06.03.2014 року № 7-19/7./282-2 та Міністра юстиції України від 11.03.2014 року № 14-9/159.

Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що зазначені вище документи не мають обов'язкового характеру і не набули статусу рішення в розумінні ст. 17 ч. 2 п. 1 КАС України, та є службовими документами центральних органів виконавчої влади а тому вимоги в цій частині також не підлягають до задоволення.

Щодо інших позовних вимог, то вони є похідними від вимог про визнання неправомірними відповідних рішень щодо звільнення позивача та спрямовані на відновлення його попереднього статусу. У зв'язку з правомірністю звільнення позивача зазначені вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 197, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 16.09.2014 р.

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.