Ухвала суду № 40472763, 12.09.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

12 вересня 2014 р. справа № 804/14196/14

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до директора Департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

09 вересня 2014 року засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії директора Департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації ОСОБА_2, що полягали в розповсюдженні негативної неправдивої інформації, яка посягала на честь, гідність, репутацію, чесне ім'я та презумпцію психічного здоров'я ОСОБА_1;

- зобов'язати директора Департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації ОСОБА_2 опублікувати в газеті «Горожанин» протягом місяця з дня прийняття рішення офіційне вибачення такого змісту: «Я, ОСОБА_2, директор Департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації, приношу вибачення перед ОСОБА_1 за те, що 02.07.2014 р. на особистому прийомі я назвав його психічно хворою особою»;

- сплату судових витрат відстрочити до прийняття рішення по справі та стягнути з відповідача.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов подано з порушенням вимог закону.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Пунктом 2 ч. 4 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Тобто, до адміністративного суду можуть бути оскаржені дії відповідача щодо публічно-правових спорів. За змістом позовних вимог, судом встановлено, що позивач звертається до суду з вимогами про захист честі, гідності та репутації ОСОБА_1, що суперечить змісту норм Кодексу адміністративного судочинства України, як публічно-правового спору.

Отже, суд вважає за необхідне позивачу викласти позовні вимоги з урахуванням до вимог ч. 4 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Згідно ч. ч. 1, 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Судом встановлено, що до матеріалів позовної заяви позивач не надає жодних письмових доказів, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Також, відповідно до ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у позовній заяві зазначаються у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору.

За змістом позовних вимог позивач просить суд сплату судових витрат відстрочити до прийняття рішення по справі, та стягнути з відповідача.

Заявлене клопотання позивач обґрунтовує тим, що на сьогоднішній день він підсудний по кримінальній справі в Саксаганському суді м. Кривого Рогу, тому, не має можливості сплатити судові витрати.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно п. 1 ч. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (зі змінами та доповненнями), та ч. 1 ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", розмір ставки судового збору справляється виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, яка на 1 січня 2014 року складає 1218,00 грн.

З адміністративного позову вбачається, що позивачем оскаржуються дії суб'єкта владних повноважень, отже, адміністративний позов містить вимоги немайнового характеру.

Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, ставка судового збору становить 0,06 розміру мінімальної заробітної плати. Отже, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, із заявлених позивачем немайнових вимог, ОСОБА_1 повинен був сплатити до суду судовий збір у розмірі 73,08 грн.

Проте, в порушення ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, доказів сплати судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, позивачем до матеріалів адміністративного позову не надано.

Жодних доказів в обгрунтування заявленого клопотання щодо відстрочення від сплати судових витрат до прийняття рішення по справі, до матеріалів адміністративного позову позивачем не надано.

Частиною 1 ст. 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України № 3674-VІ, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно ст. 2 Закону України № 3674-VІ, платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Отже, сплата судового збору за подання позовних заяв є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого ст. 55 Конституції України.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, визначено вичерпний перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовних заяв, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб, а саме:

1) позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин;

2) позивачі - за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи;

3) позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів;

4) позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні";

5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;

6) позивачі - за подання позовів про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення;

6-1) позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних із дискримінацією;

7) державні органи, підприємства, установи, організації, громадські організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав;

8) інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;

9) інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп;

10) позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

11) органи прокуратури - при здійсненні своїх повноважень;

12) Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у справах, що вирішуються на підставі законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства про здійснення державних закупівель;

12-1) Державне агентство резерву України - у справах, що вирішуються на підставі законодавства про державний матеріальний резерв;

13) Міністерство юстиції України - за подання позовів про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;

14) позивачі - за подання позовів про уточнення списку виборців;

15) органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з відчуженням земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

16) військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори і проходять службу у військовому резерві, - за подання позовів, пов'язаних з виконанням військового обов'язку;

17) позивачі - за подання позовів про відшкодування збитків, завданих внаслідок неповернення у строки, передбачені договорами або установчими документами, грошових та майнових внесків, залучених до акціонерних товариств, банків, кредитних установ, довірчих товариств та інших юридичних осіб, які залучають кошти та майно громадян;

18) Пенсійний фонд України та його органи; органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального захисту інвалідів і його відділення;

19) громадські організації інвалідів (спілки та інші об'єднання громадських організацій інвалідів), їх підприємства, установи та організації, громадські організації ветеранів, їх підприємства, установи та організації - за подання позовів, з якими вони звертаються до суду;

20) органи праці та соціального захисту населення - за подання позовів щодо призначення і виплати всіх видів державної соціальної допомоги, компенсації, виплат та доплат, установлених законодавством;

21) Міністерство фінансів України, місцеві фінансові органи, органи доходів і зборів, Державна казначейська служба України, Державна фінансова інспекція України та їх територіальні органи, Державна служба фінансового моніторингу України і Національний банк України - у справах, пов'язаних з питаннями, що стосуються повноважень цих органів;

22) уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку;

23) позивачі - за подання позовів у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту";

24) Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи - у справах, пов'язаних з питаннями, що стосуються повноважень цих органів.

Отже, позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій, та повинен сплачувати судовий збір за подання позовної заяви до адміністративного суду, тому, позивачу слід сплатити судовий збір із заявлених ним немайнових вимог у розмірі 73,08 грн. на реквізити: одержувач - УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету - 22030001.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Суд вважає, що клопотання про відстрочення від сплати судового збору не підлягає задоволенню, у суду відсутні всі підстави для відстрочення сплати, враховуючи, що в клопотанні позивачем не зазначено яку саме суму він просить суд відстрочити, а також, не надано доказів платоспроможності сплатити судовий збір станом на день ухвалення судового рішення. Статтею 5 Закону України № 3674-VI не встановлено такої обставини, як звільнення від сплати судового збору осіб, які є підсудними по кримінальній справі. Обгрунтованих доказів, на підтвердження складного майнового стану ОСОБА_1, до суду позивачем не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 87, 88, 105 - 108, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до директора Департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачу надати строк до 09 жовтня 2014 р. для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду оригіналу документа про сплату судового збору із заявлених позивачем немайнових вимог в розмірі 73,08 грн., сплаченого на реквізити: одержувач - УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, банк одержувача - ГУДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету - 22030001, або надання до суду обґрунтованих доказів щодо майнового стану особи здійснити сплату судових витрат при прийнятті рішення по справі, а також, надання до суду позовної заяви з викладенням тексту в новій редакції, з викладенням обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та викладенням позовних вимог приведених у відповідність до вимог ч. 4 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України, з наданням належних доказів, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до п. 1. ч. 3, ч. 6 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник