Ухвала суду № 40470449, 12.09.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/3905/14-к Головуючий у І інстанції Туманова К.Л.Провадження № 11-кп/780/805/14 Доповідач у 2 інстанції ДимарецькийКатегорія 34 12.09.2014

УХВАЛА

Іменем України

11 вересня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - Димарецького В.М.,

суддів: Говорухи В.І., Ігнатюка О.В.,

при секретарі Іщенко С.В.,

за участю прокурора Ляшенка Р.О., обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу прокурора, що брав участь в суді першої інстанції, на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 червня 2014 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Сущани Кагарлицького району

Київської обл., проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

визнано винним та засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання та призначено йому іспитовий строк тривалістю 3 роки. На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_1 покладено обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з"являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Судом також вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів по справі.

ОСОБА_1 визнано винним у вчинені злочину, який ним вчинений, як зазначено у вироку, за наступних обставин.

26 березня 2014 року, близько 10 год. 20 хв., на присадибній ділянці будинку АДРЕСА_2 водій ОСОБА_1, керуючи технічно справним вантажним самоскидом марки ,,Камаз 55102", реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, в порушення вимог п. 2.3 ,,б" Правил дорожнього руху допустив неуважність та безтурбованість, чим поставив під загрозу життя та здоров"я громадян. В порушення вимог п.п. 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху, здійснюючи рух транспортного засобу заднім ходом на присадибній ділянці будинку АДРЕСА_2, в напрямку виїзду до проїзної частини вулиці Слобідської, не переконавшись в безпечності руху, створив небезпеку для пішохода, який перебував з правого боку транспортного засобу на колії його руху та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 отримав тяжкі тілесні ушкодження, зокрема закриту травму грудної клітки з множинними двобічними переломами ребер, перелом грудного відділу хребта, що супроводжувалася крововтратою та стало причиною настання смерті ОСОБА_4

В апеляційній скарзі прокурор вважає вирок суду щодо ОСОБА_1 незаконним, просить його скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м"якості, істотним порушенням вимог кримінального процесуального права. Апелянт просить скасувати вказаний вирок та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_1 засудити за ч. 2 ст. 286 КК України до 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами терміном на 3 роки та стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 786 грн. 24 коп.

Заслухавши доповідь судді, пояснення та виступи в судових дебатах: прокурора, який підтримав апеляційну скаргу; обвинуваченого та потерпілого, які заперечували проти апеляційної скарги та просили залишити вирок суду першої інстанції без змін, останнє слово обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Свої висновки про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України за наведених у вироку обставин, суд першої інстанції зробив на підставі доказів, які він дослідив в судовому засіданні, навів та оцінив у вироку із дотриманням вимог ст. 374 КПК України. А тому посилання прокурора на невідповідність висновків суду фактичним обставинам є безпідставними.

Що стосується призначеного обвинуваченому покарання, то колегія приходить до такого.

Згідно ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини вказаного КК, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як вбачається з вироку суду, останній, обираючи міру покарання обвинуваченому, враховував, що він скоїв тяжкий злочин. Разом з тим, ОСОБА_1 щиро розкаявся в його вчиненні та активно сприяв в розкритті злочину, добровільно в повному обсязі відшкодував заподіяну матеріальну та моральну шкоду потерпілому. Вказані обставини визнані судом, як пом'якшуючи. Судом також враховувались дані про особу обвинуваченого. Приймаючи до уваги наведені вище дані, а також позицію потерпілого, який просив суд не позбавляти обвинувачено свободи та заявив, що він ніяких претензій до нього немає, суд першої інстанції призначив ОСОБА_1 покарання в межах санкції ст. 286, ч. 2 КК України та прийшов до висновку, що виправлення останього можливе без ізоляції його від суспільства шляхом звільнення його від відбування покарання шляхом застосування до нього ст.ст. 75, 76 КК України.

За таких даних підстав вважати, що суд першої інстанції призначив покарання ОСОБА_1 з порушенням вимог кримінального закону немає.

Разом з тим, доводи прокурора про ухвалення нового вироку не ґрунтуються на вимогах закону.

Так, згідно ч. 1 ст. 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі: необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення; необхідності застосування більш суворого покарання; скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції; неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати вирок суду першої інстанції внаслідок м"якості та пропонує ОСОБА_1 призначити за ч. 2 ст. 286 КК України покарання у виді 4 років позбавлення волі, яке є меншим того, що призначене судом першої інстанції. Підстави скасування вироку суду першої інстанції та ухвалення вироку апеляційним судом - неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання та відповідних доводів апеляційна скарга прокурора не містить.

За таких даних колегія суддів приходить до висновку, що законних підстав для скасування вироку суду першої інстанції та ухвалення апеляційним судом свого вироку, про що просить апелянт, немає.

В той же час апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню з наведених в ній підстав, а вирок суду щодо ОСОБА_1 - зміні, в частині прийнятого судом першої інстанції рішення щодо витрат на залучення експерта.

На підставі наведенного, керуючись ст. ст. 376, 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 червня 2014 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Рішення суду щодо процесуальних витрат викласти в наступній редакції: ,,Процесуальні витрати в сумі 786 грн. 24 коп., пов'язані з залученням експерта, стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.

В решті вирок залишити без змін.

Головуючий підпис

Судді: підписи