ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2014 року справа № 823/2452/14
м. Черкаси
12 год. 33 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді: Паламара П.Г.,
при секретарі: Шоколенко Т.М.,
за участю представника позивача ОСОБА_1 - за довіреністю, представника відповідача Гаврилова Д.О. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління охорони використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Черкаській області (Черкасирибоохорона) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ про звільнення з займаної посади начальника відділу охорони водних біоресурсів Управління охорони використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Черкаській області (Черкасирибоохорона) від 18 липня 2014 року та зобов'язати відповідача поновити ОСОБА_3 на вищезазначеній посаді.
В подальшому позивач подав заяву про зміну позовних вимог, в якій просив визнати протиправним та скасувати наказ про звільнення з займаної посади начальника відділу охорони водних біоресурсів Управління охорони використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Черкаській області (Черкасирибоохорона) від 18 липня 2014 року, зобов'язати відповідача поновити ОСОБА_3 на посаді начальника відділу охорони водних біоресурсів Управління охорони використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Черкаській області (Черкасирибоохорони), стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 3708,60 грн. та моральну шкоду в сумі 30 000 грн., стягнути з Управління охорони використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Черкаській області (Черкасирибоохорона) на користь ОСОБА_3 судовий збір 73, 08 грн. та 18, 27 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що будь-якого систематичного невиконання або неналежного виконання ним обов'язків з його боку не було, а тому звільнення з посади на підставі п.3 ст. 40 КЗпП України є незаконним, а наказ підлягає скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив адміністративний позов задовольнити повністю.
В письмових запереченнях на адміністративний позов представник відповідача проти позову заперечував повністю та зазначив, що позивача правомірно звільнено з посади начальника відділу охорони водних біоресурсів Управління охорони використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Черкаській області (Черкасирибоохорона) за систематичні порушення трудової дисципліни на підставі ч.3 ст. 40 Кодексу законів про працю України. Звільнення позивача, на думку відповідача, є правомірним, тому підстави для поновлення на вищезазначеній посаді відсутні.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень суб'єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що 25 вересня 2013 року ОСОБА_3 призначений на посаду начальника відділу охорони водних біоресурсів Управління охорони використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Черкаській області (Черкасирибоохорона).
Відповідно до наказу від 16.06.2014р. №53 начальнику відділу охорони водних біоресурсів ОСОБА_3 наказано: підготувати та надати до 20.06.2014р. конкретизовані пропозиції по покращенню рибоохоронної роботи інспекторами відділу охорони водних біоресурсів Черкасирибоохорони на внутрішніх водних об'єктах Черкаської області окремо по кожній рибоохоронній дільниці; підготувати та надати до 20.06.2014р. аналітичну інформацію про проведену рибоохоронну роботу інспекторами відділу охорони водних біоресурсів Черкасирибоохорони за 2014 рік у порівнянні з аналогічним періодом 2013 року із зазначенням причин зниження або підвищення кількісних показників окремо по кожному інспектору; надати до 19.06.2014р. пропозиції щодо організації перевірок проведення промислового лову рибодобувними організаціями на акваторії Кременчуцького та Канівського водосховищ та їх рибоприймальних пунктів; надати до 19.06.2014р. пропозиції щодо підвищення якості складання інспекторами відділу охорони водних біоресурсів протоколів про адміністративні правопорушення та винесення постанов по справам про адміністративні правопорушення.
Позивачем надано пропозиції та аналітичну інформацію, що підтверджується документами в матеріалах справи, а саме конкретизованими пропозиціями щодо покращення рибоохоронної роботи на внутрішніх водних об'єктах Черкаської області, пропозиціями щодо організації перевірок проведення промислового лову рибодобувними організаціями на акваторії Кременчуцького та Канівського водосховищ та їх рибоприймальних пунктів, пропозиціями щодо підвищення якості складання протоколів про адміністративні правопорушення та винесення постанов по справам про адміністративні правопорушення інспекторами відділу охорони водних біоресурсів.
Однак, відповідачем на підставі ст. 14 Закону України «Про державну службу», п. 3 ст. 40, ст.ст.83, 147-149 Кодексу законів про працю України, п.п. 2.2, 2.4, 2.5, 2.9, 2.17, 4.2 посадової інструкції начальника відділу охорони водних біоресурсів Черкасирибоохорони, п. 3.1.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку Черкасирибоохорони ОСОБА_3 звільнено з посади начальника відділу охорони водних біоресурсів за ч.3 ст. 40 КзпП України, про що винесено наказ від 18 липня 2014 року №93-к «Про звільнення ОСОБА_3».
В вищезазначеному наказі підставою для звільнення позивача є невиконання наказу Черкасирибоохорони від 16.06.2014р. №53 та наказів Черкасирибоохорони від 18.03.2014р. №2-Д, від 22.04.2014р. №3-Д, від 13.06.2014р. №7-Д про притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності, протокол оперативної наради працівників Черкасирибоохорони від 11.06.2014р.№7/14, подання Черкаської міжрайонної екологічної прокуратури від 26.06.2014р. №1289 вих - 14, акт про відмову від надання пояснень начальником відділу охорони водних біоресурсів ОСОБА_3 від 16.07.2014р., службовий лист першого заступника начальника Миронінко А.І. від 07.07.2014р.
Пунктом 3 статті 40 Кодексу законів про працю України, визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Відповідно до ст. 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Невиконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання трудових обов'язків повинно бути систематичним (тобто до працівника протягом року вже було застосовано дисциплінарне або громадське стягнення).
Суд зазначає, що позивач на протягом 2014 року притягувався до дисциплінарної відповідальності, проте на виконання наказу № 53 16.06.2014р. подав відповідачу конкретизовані пропозиції щодо напрямків роботи, тобто вчинив дії по виконанню зазначеного наказу.
Крім того, твердження відповідача про відсутність належної кваліфікації у позивача, необхідної для виконання службових обов'язків не може бути підставою для розірвання власником або уповноваженим ним органом трудового договору, укладеного на невизначений строк за п.3 ст. 40 КЗпП України.
Під час судового розгляду справи позивач пояснював, що з 18.07.2014р. по 21.07.2014р. він знаходився на лікуванні у стаціонарі, вказані обставини підтверджуються листком непрацездатності Серія АГО №529455 від 21.07.2014р.
Наказом від 08.09.2014р. № 185-к відповідачем внесено зміни до наказу Черкасирибоохорони від 18.07.2014р. №93-К «Про звільнення ОСОБА_3», а саме в пункті 1 наказу дату звільнення « 18.07.2014» замінити « 22.07.2014».
Відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, при цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами та свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані відповідачем, не підтверджують обставини, на які відповідач посилається та обґрунтовує.
У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999р. №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» зазначено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому, враховується положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок).
Згідно п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом 1 цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Середньоденна заробітна плата ОСОБА_3 вираховується виходячи з наступних виплат за останні два місяці роботи квітень - червень 2014 року: квітень - 16 робочих днів, заробітна плата - 1811 грн. 42 коп.; червень - 12 робочих днів, заробітна плата - 4391 грн. 58 коп., сума лікарняних за червень 2014 року -2741 грн. 40 коп.
Отже, середньоденна заробітна плата становить: 3461 грн. 60 коп. : 28 робочих дні = 123 грн. 62 коп.
Таким чином, належний до виплати ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу складає: 3708 грн. 60 коп.
Суд вважає необґрунтованими доводи позивача про відшкодування моральної шкоди з огляду на наступне.
Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» від 31.03.1995 року ( зі змінами та доповненнями) при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями, вини останнього в її заподіянні. Суд зокрема, повинен з'ясувати, чи підтверджується факт заподіяння позивачеві моральної шкоди чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення справи.
З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що позивач не обґрунтував підставу відшкодування йому моральної шкоди, оскільки не надав жодного доказу, який би підтверджував заподіяння такої шкоди, в зв'язку з чим позовна вимога позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 30 000 грн. не підлягає задоволенню.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин;
Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 86, 94, 97, 122, ст. ст. 158-163 КАС України суд,-
постановив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ № 93-к від 18.07.2014 року про звільнення ОСОБА_3 начальника відділу охорони водних біоресурсів Управління охорони використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Черкаській області.
Зобов'язати Управління охорони використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Черкаській області поновити ОСОБА_3 на посаді начальника відділу охорони водних біоресурсів Управління охорони використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Черкаській області з 22.07.2014 року.
Стягнути на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 3708 (три тисячі сімсот вісім) грн. 60 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір в сумі 91 (дев'яносто одна) грн. 35 коп.
Постанову суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_3 та виплати йому середньомісячного заробітку за 1 місяць допустити до негайного виконання.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя П.Г. Паламар
Повний текст постанови виготовлений 15 вересня 2014 року
Судове рішення № 40468910, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 08.09.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 823/2452/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: