Постанова № 40467897, 11.09.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2014 року Справа № 9104/5232/12

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

судді-доповідача - Богаченка С.І.,

суддів - Старунського Д.М., Рибачука А.І.,

розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові апеляційну скаргу Дочірнього торгово-комерційного підприємства «Євронафта-Д» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2011 року в справі за позовом Дочірнього торгово-комерційного підприємства «Євронафта-Д» до Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

19 січня 2011 року Дочірнє торгово-комерційне підприємство «Євронафта-Д» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000562301/3 та №0000552301/3 від 10 січня 2011 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції її оскаржило Дочірнє торгово-комерційне підприємство «Євронафта-Д». Апелянт по справі просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд першої інстанції не з'ясував всіх обставин справи, а саме те, що відповідно до ст.215 ЦК України саме законом, а не актом перевірки правочин визнається нікчемним.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДТКП «Євронафта-Д» зареєстровано юридичною особою 10.11.1996 року виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради Львівської області.

ДПІ у Дрогобицькому районі 12 квітня 2010 року проведено позапланову виїзну перевірку позивача та за її результатами складено Акт № 256\23-1\22359747 від 12.04.2010 року «Про результати позапланової виїздної перевірки Дочірнього торгово-комерційного підприємства «Євронафта-Д» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007р. по 31.12.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 31.12.2009р.».

Перевіркою встановлено порушення п.п.1 26 ст.1 ,пп.4.1.1.п.4.1. ст.4 ,п.5.1. пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334\94-ВР, чим занижено податок на прибуток в загальній сумі 1631979 грн., в тому числі за 2007 рік в сумі 625679 грн., за півріччя 2008 року в сумі 63125 згр., за 3 квартали 2008 року в сумі 132202 грн., за 2008 рік в сумі 431418 грн., за 1 квартал 2009 року в сумі 102880 грн., за півріччя 2009 року в сумі 339393 грн., за 3 квартали 2009 року в сумі 421210 грн., за 2009 рік в сумі 574882 грн.; п.п. 7.4.1.,п.п. 7.4.. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями від 03.04.1997 року №168/97-ВР, чим занижено податок на додану вартість в загальній сумі 1730546 грн., в тому числі за листопад 2007 року в сумі 147221 грн., за лютий 2008 року в сумі 189999 грн., за квітень 2008 року в сумі 126666 грн., за травень 2008 року в сумі 63333 грн., за червень 2008 року в сумі 63333 грн., за липень 2008 року в сумі 62860 грн., за серпень 2008 року в сумі 63806 грн., за вересень 2008 року в сумі 19374 грн., за жовтень 2008 року в сумі 107292 грн., за грудень 2008 року в сумі 126638 грн., за лютий 2009 року в сумі 126694 грн., за квітень 2009 року в сумі 126666 грн., за червень 2009 року в сумі 126666 грн., за серпень 2009 року в сумі 126666 грн., за жовтень 2009 року в сумі 126666 грн., за грудень 2009 року в сумі 126666 грн.

За наслідками перевірки ДПІ у Дрогобицькому районі винесено податкове повідомлення-рішення №0000562301\3 від 10 січня 2011 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем «Податок на прибуток підприємств» в сумі 2760809 грн. в т.ч. за основним платежем 1631979 грн. та штрафні санкції 1128830 грн. та №0000552301\3 від 10 січня 2011 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість» в сумі 2595819 грн. в т.ч. за основним платежем - 1730546 грн., та штрафні санкції 865273 грн.

Так, суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення прийшов до висновку, що між ДТКП «Євронафта-Д» та ВАТ «НПК-Галичина», яким було відомо про перебування позивача по справі на стадії припинення (ліквідації), укладено додаткову угоду на придбання товару та договору на його зберігання №136/160 від 21.11.2007 року з метою зарахування майна, яке належало позивачу по справі його засновнику в рахунок погашення заборгованості за надання послуги засновником по зберіганню товару, який придбано у засновника, чим вчинили на думку відповідача по справі і з тим погодився суд першої інстанції нікчемний правочин відповідно до ст.215 Цивільного Кодексу України (надалі по тексту ЦК України).

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погодитись не може, враховуючи наступне.

У відповідності до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частини другої ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність установлено законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. Нікчемний правочин є недійсним на підставі закону, а тому не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно зі ст.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

З вищенаведених законодавчих положень випливає, що визнання вказаного договору недійсним з підстав їх невідповідності закону та суперечливості інтересам держави і суспільства є можливим лише в судовому порядку, а не з суб'єктивної оцінки відповідача. Однак з даного приводу відповідач до суду не звертався і вказаний правочин недійсним судом не визнавався, що також є свідченням необґрунтованості конкретної позиції відповідача.

Відповідно до ст.202 КАС України підставами для скасування судом апеляційної інстанції постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, оскільки постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову.

Керуючись ст.ст.160, 195, 197, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Дочірнього торгово-комерційного підприємства «Євронафта-Д» - задоволити, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2011 року по справі №2а-685/11/1370 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задоволити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області №0000562301/3 та №0000552301/3 від 10 січня 2011 року.

Постанова апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий С.І. Богаченко

Суддя Д.М. Старунський

Суддя А.І. Рибачук