Ухвала суду № 40466311, 15.09.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5051/14 Справа № 412/15313/2012 Головуючий у 1 й інстанції - Галічий В. М. Доповідач - Козлов С.П. Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого: Козлова С.П.,

суддів: Каратаєвої Л.О., Прозорової М.Л.,

при секретарі: Видюковій Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 липня 2013 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про звернення стягнення на предмет іпотеки та за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання договору недійсним, -

В С Т А Н О В И Л А:

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 липня 2013 року та додатковим рішенням цього ж суду від 19 травня 2014 року в рахунок погашення заборгованості за укладеним між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_3 кредитним договором № DNHLGK00000814 від 17.12.2007 року в сумі 4005863,97 доларів США (1268174, 80 доларів США - заборгованість по кредиту, 208206,99 доларів США - заборгованість за відсотками, 49980 доларів США - заборгованість з комісії, 2479502,18 доларів США - пеня), та в розмірі 1008020,98 грн. (92731,77 грн. - заборгованість по кредиту, 14 483,93 грн. - заборгованість за відсотками, 900805,28 грн. - пеня) звернуто стягнення на предмет іпотеки: нежиле приміщення, магазин ІНФОРМАЦІЯ_1 загальною площею 393,2 кв.м, розташований у житловому будинку літ. А-5 у підвалі приміщення № 2, загальною площею 169,9 кв.м, на І поверсі приміщення № 1, загальною площею 223,3 кв.м, а1-1, а2-1 - вітрини, а - приямок, а1 - вхід у підвал, а2 - приямок, а3 - сходи, а4 і а6 - ганки, а5 - навіс, які знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» з укладанням від імені ПАТ КБ «ПриватБанк» договору купівлі-продажу, в тому числі нотаріального укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем із встановленням початкової ціни продажу предмету іпотеки на рівні, зазначеному в п. 33.4 Договору іпотеки № DNHLGK00000814/1 від 17.03.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_4, у реєстрі № 356, а саме - 10605000 грн., з отриманням витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмета іпотеки. У задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання договору недійсним - відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат по справі.

В апеляційній скарзі посилаючись на неповне з'ясування та неправильне встановлення судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду і ухвалити рішення про відмову в задоволенні позовних вимог банку про звернення стягнення на предмет іпотеки та залишення без розгляду її позову про визнання договору недійсним.

Розглянувши справу в межах доводів скарги колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення та скасування рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № DNHLGK00000814 від 17.12.2007 року, за умовами якого з урахуванням додаткових договорів № 1 від 25.11.2009 року та № 2 від 17.03.2010 року позивач надав ОСОБА_3 у кредит 1634850 доларів США на строк з 17.12.2007 року по 15.12.2017 року з обов'язком сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 11,04 % річних, підтверджується відповідною заявою на видачу готівки від 17.12.2007 року. 26.11.2010 року між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» був укладений додатковий договір № 3 до кредитного договору № DNHLGK00000814 на суму 340000 гривень на строк з 26.11.2010 року по 25.11.2011 року з обв'язком ОСОБА_3 сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 22,08 % річних. В рамках не поновлюваної кредитної лінії по Додатковому договору ОСОБА_3 отримав 93888,90 грн., що підтверджується відповідним заявами на видачу готівки від 26.11.2010 року, від 27.12.2010 року, від 25.01.2011 року та від 25.02.2011 року.

Зобов'язання ОСОБА_3 за кредитним договором було забезпечене іпотекою на підставі укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2договору іпотеки № DNHLGK00000814/1 від 17.03.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, у реєстрі № 356, та додаткового договору № 1 від 26.11.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, у реєстрі № 2113, за умовами яких ОСОБА_2 передала в іпотеку нежиле приміщення - магазин ІНФОРМАЦІЯ_1 загальною площею 389, 2 кв.м., розташований у житловому будинку літ. А-5 у підвалі приміщення № 2, загальною площею 166,2 кв.м., на І поверсі приміщення № 1, загальною площею 223,0 кв.м., а, а2 - приямки, а1- вхід у підвал, а3 - сходи, а4 і а6 - ганки, а5 - навіс, вартістю 10605000 грн., що розташовано по АДРЕСА_1 в м. Дніпропетровську і належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 17.03.2010 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, у реєстрі № 350, та зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів.

Згідно даних витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 31886032 від 02.11.2011 року ОСОБА_2 у порушення п. 18.3 договору іпотеки без згоди ПАТ КБ «ПриватБанк» здійснила переобладнання предмету іпотеки, в результаті чого загальна площа предмету іпотеки збільшилася до 393, 2 кв.м., що розташований у житловому будинку літ. А-5 у підвалі приміщення № 2 загальною площею 169,9 кв.м., на І поверсі приміщення № 1, загальною площею 223,3 кв.м., а1-1, а2-1 - вітрини, а - приямок, а1 - вхід у підвал, а2 - приямок, а3 - сходи, а4 і а6 - ганки, а5 - навіс.

Станом на 28.08.2012 року у позичальника виникла заборгованість за кредитним договором № DNHLGK00000814 від 17.12.2007 року в розмірі 4005863,97 доларів США, що еквівалентно 32018870,70 грн. (1268174, 80 доларів США - заборгованість по основній сумі кредиту, що еквівалентно 10136521,20 грн., в т.ч. прострочене тіло 124352 доларів США, 208206,99 доларів США - заборгованість за відсотками, що еквівалентно 1664198,47 грн., в т.ч. прострочені відсотки 205369,44 доларів США, 49980 доларів США - заборгованість з комісії, що еквівалентно 399490,14 грн., в т.ч. прострочена комісія 49980 доларів США, 2479502,18 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання, що еквівалентно 19818660,90 грн.), та за додатковим договором № 3 від 26.11.2010 року до кредитного договору № DNHLGK00000814 від 17.02.2007 року - в розмірі 1008020,98 грн. (92731,77 грн. - заборгованість по основній сумі кредиту, 14 483,93 грн. - заборгованість за відсотками, 900805,28 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання), у зв'язку з чим банком 28.08.2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 направлялися письмові вимоги про погашення цієї заборгованості не пізніше ніж у 30-денний строк з попередженням про можливість її погашення за рахунок премета іпотеки у разі невиконання цих вимог, які були залишені без уваги.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

За таких обставин, суд дійшов правильного висновку про звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок повернення вказаної заборгованості за кредитним договором на підставі ст. ст. 33, 38 - 40 Закону України «Про іпотеку».

Наведені доводи ОСОБА_2 у скарзі про неправильне визначення судом дійсного розміру заборгованості за кредитним договором не ґрунтуються на матеріалах справи, досліджених в судовому засіданні доказах по справі і встановлених обставинах справи та фактично зводяться до їх переоцінки, яким суд дав належну оцінку у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням відповідно до ст. 212 ЦПК України, а само ж по собі перевищення вартості предмета іпотеки сумі кредитної заборгованості в даному випадку не може бути піставою для відмови в задоволенні позову банку про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки Законом України «Про іпотеку» або іншим законодавством, яке регулює спірні правовідносини, такого не передбачено, судом при вирішенні цього питання враховані загальні засади справедливості, добросовісності та розумності у зв'язку з відсутністю зі сторони боржника і поручителя за час тривалого розгляду цієї справи будь-яких певних дій, спрямованих на погашення спірної кредитної заборгованості у добровільному порядку чи урегулювання з банком цього спору іншим шляхом, що свідчить про їх небажання виконувати свої зобовязання.

Безпідставні і доводи скаргжниці про відсутність у суда підстав для надання без окремої довіреності банку повноважень продажу вказаного предмету іпотеки з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу, з отриманням витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість, а також відсутність доказів надіслання банком їй письмової вимоги щодо погашення кредитної заборгованості, оскільки статтею 39 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, процедура продажу, визначена ст. 38 цього Закону, згідно якої дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця, а відповідно до п. 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (частина третя статті 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Оскільки в матеріалах справи не міститься доказів належного повідомлення судом ОСОБА_2 про судове засідання на 18 липня 2013 року (в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення відсутний її підпис про отримання направленої судом 10.07.2013 року і поданої на пошту 12.07.2013 року на її імя повістки - а.с. 238, т. 2), то відсутні і підстави для залишення без розгляду згідно ст. 169 ЦПК України її позову про визнання договору недійсним, як вимогає вона у своїй скарзі.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.П. Козлов

Судді: Л.О. Каратаєва

М.Л. Прозорова