Рішення № 40465981, 02.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12655/14 02.09.14

За позовомПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз»До Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Сервіс»Простягнення 4 146, 25 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача не з'явились

Від відповідача Кульченко Е.В. - за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього на свою користь 3 479, 12 грн. основного боргу, 385, 90 грн. - інфляційних збитків, 44, 18 грн. - 3% річних, 238, 05 грн. - пені та судовий збір.

21.07.2014р. Позивач через відділ діловодства суду надав заяву, відповідно до якої зазначив, що основний борг відповідачем був сплачений в повному обсязі до подання позовної заяви та заявив про збільшення позовних вимог в частині стягнення інфляційних, 3% річних та пені.

Так, Позивач, відповідно до своєї заяви, просить стягнути з відповідача 575, 07 грн. інфляційних збитків, 44, 75 грн. - 3% річних та 241, 66 грн. - пені.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема збільшити розмір позовних вимог.

Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Судом заява про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій прийнята до розгляду, оскільки дана заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України.

15.08.2014р. Відповідач надав суду відзив на позовну заяву в якому повністю заперечив проти заявлених та уточнених позовних вимог.

За клопотанням Позивача, з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, спір у даній справі вирішено у строк у відповідності п.3 ст.69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2012 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір №ТП-ПР-16008/2012 на постачання природного газу за регульованим тарифом (надалі - Договір).

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Відповідача про стягнення основного боргу та штрафних санкцій в розмірі 4 146, 25 грн., із них: 3 478, 12 грн. - основний борг, 385, 90 грн. - інфляційні збитки, 44, 18 грн. - 3 % річних, 238, 05 грн. - пені за Договором №ТП-ПР-16008/2012 на постачання природного газу.

Однак, станом на 03.06.2014р., до подання позовної заяви до суду, сума основного боргу була сплачена відповідачем в повному обсязі, в зв'язку з чим в цій частині позову слід відмовити в задоволені позовних вимог.

Однак, враховуючи, що розрахунки по сумі заборгованості Відповідачем не проводились своєчасно та не у повному обсязі, відповідно до ст. 22 та ст. 55 ГПК України Позивачем правомірно було збільшено розмір позовних вимог в частині стягнення з Відповідача розміру штрафних санкцій, інфляційних та 3% річних.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає уточненні позовні вимоги в частині стягнення розміру штрафних санкцій такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджується факт порушення строків сплати грошових коштів за постачання природного газу.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 6.2.2. Договору, у разі порушення Відповідачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із Відповідача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Отже, порушення відповідачем строків оплати, передбачених Договором, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 241, 66 грн., відповідно до розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував індекс інфляції за весь час прострочення платежів до дати погашення заборгованості, а також три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 44, 75 грн. 3% річних та 575, 07 грн. індексу інфляції, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

Таким чином, факт наявності прострочення сплати коштів за надання послуг відповідно до Договору Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому суми інфляційних, 3% річних та пені мають бути стягнуті з відповідача.

В частині стягнення суми основної заборгованості суд відмовляє в задоволені таких позовних вимог, оскільки сума основного боргу була сплачена до подання позову до Господарського суду міста Києва.

Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Сервіс» (03150, м. Київ, вул. Лабораторна, 11; Код: 32828110) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» (40030, м. Суми, вул. Береста, 21; Код: 03352432) 575(п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 07 коп. інфляційних збитків, 44 (сорок чотири) грн. 75 коп. - 3% річних, 241 (двісті сорок одну) грн. 66 коп. пені та 362 (триста шістдесят дві) грн. 71 коп. судового збору.

В частині стягнення основного боргу відмовити.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 12.09.2014р.

Суддя І.І. Борисенко