Постанова № 40465458, 08.09.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 вересня 2014 року 08:45 № 826/9897/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі Новик В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»доВідділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві провизнання дій протиправними та скасування постанов від 19.06.2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» (надалі - позивач або ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія») з позовом до Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві (надалі - відповідач або Відділ), в якому просить:

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві Городнеї Г.Ю. щодо винесення постанов від 19.06.2014 року про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій по виконавчому провадженню №42129365;

- скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві Городнеї Г.Ю. від 19.06.2014 року про стягнення з боржника виконавчого збору по виконавчому провадженню №42129365;

- скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві Городнеї Г.Ю. від 19.06.2014 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій по виконавчому провадженню №42129365.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.07.2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні на 31.07.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідачем безпідставно винесено оскаржувані постанови від 19.06.2014 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчому провадженні №42129365, оскільки позивачем було отримано постанову про відкриття вказаного вище виконавчого провадження лише 03.04.2014 року, а платіжним дорученням №39371 від 16.04.2014 року перераховано суму боргу на рахунок Відділу.

У судове засідання 31.07.2014 року з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явився, явку свого представника не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

Суд у судовому засіданні 31.07.2014 року на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), враховуючи неприбуття належним чином повідомленого відповідача та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

При цьому, 04.08.2014 року від представника відповідача через канцелярію суду надійшли витребувані ухвалою суду від 25.07.2014 року копії матеріалів виконавчого провадження, а також клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, старшим державним виконавцем Відділу за результатами розгляду заяви стягувача про примусове виконання наказу №910/24566/13, виданого 03.02.2014 року Господарським судом м. Києва про стягнення з ПАТ «УПСК» боргу у розмірі 10 618,29 грн. на користь ПАТ «АСК «Інго Україна», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 19.02.2014 року (ВП №42129365), якою, зокрема, боржнику встановлено семиденний термін з моменту винесення постанови для самостійного виконання.

У межах виконавчого провадження №42129365 старшим державним виконавцем Відділу винесено постанови від 19.06.2014 року про стягнення з боржника виконавчого збору, якою постановлено стягнути з ПАТ «УПСК» виконавчий збір у розмірі 1 061,83 грн., та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, якою поставлено стягнути з ПАТ «УПСК» витрати на проведення виконавчих дій у сумі 98,11 грн.

Вважаючи дії відповідачів щодо винесення постанов від 19.06.2014 року про стягнення з боржника виконавчого збору та стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій протиправними, а дані постанови такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, яким врегульовано умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV (надалі - Закон №606).

Відповідно до ст. 1 Закону №606, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 1 ст. 6 Закону №606 визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Разом з тим, приписами ч. 1 ст. 11 Закону №606 зазначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема, у процесі здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (п. 13 ч. 2 ст. 11 Закону №606).

Так, державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова (ч. 2 ст. 25 Закону №606).

При цьому, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі (ч. 1 ст. 31 Закону №606).

У разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення (ч. 1 ст. 27 Закону №606).

У відповідності до ч. 1 ст. 28 Закону №606, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Водночас, згідно ч. 1 ст. 35 Закону №606, за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

З аналізу вищевикладених правових норм вбачається, що постанова про стягнення з боржника виконавчого збору має виноситися лише після закінчення строку, встановленого для добровільного виконання рішення суду, при встановленні обставин, що рішення боржником у добровільному порядку не виконано, та за умови направлення боржникові копії постанови про відкриття виконавчого провадження у порядку, передбаченому законодавством.

Також суд звертає увагу на те, що обов'язок державного виконавця з'ясувати обставину отримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження передує вчиненню будь-яких дій стосовно примусового виконання рішення.

Разом з тим, у витребуваних від відповідача матеріалів виконавчого провадження №42129365, не міститься доказів належного повідомлення позивача про факт відкриття виконавчого провадження.

Натомість, згідно штампу вхідної кореспонденції ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на супровідному листі від 04.02.2014 року №701/6, копія якого наявна у матеріалах справи, згідно якого на адресу позивача направлено поставно у про відкриття виконавчого провадження від 19.02.2014 року у даному виконавчому провадженні, останнім отримано дану постанову 03.04.2014 року. При цьому, іншого з матеріалів справи не вбачається, а відповідачем не доведено.

Крім того, представником позивача надано Відділу заяву про відкладення провадження виконавчих дій вих. №1352/17 від 03.04.2014 року, яка надійшла до відповідача 17.04.2014 року за вх.№4520/03-23, відповідно до відмітки на копії даної заяви, наявної у матеріалах справи, зі змісту якої вбачається, що позивач, з посиланням на положення ч. 1 ст. 35 Закону №606, просив відкласти виконавчі дії на строк до десяти робочих днів з отримання останнім постанови, зазначивши, що постанова про відкриття виконавчого провадження надійшла до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» лише 03.04.2014 року.

Також, слід зазначити, що згідно платіжного доручення №39371 від 16.04.2014 року, наявного у матеріалах справи, позивачем сплачено грошові кошти у розмірі 10 618,29 грн. на розрахунковий рахунок №37317001004456, отримувач УДКСУ у Подільському районі м. Києва, код 34482497, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києва, МФО 820019, тобто виконано рішення, що підтверджується наявним у матеріалах справи розпорядженням старшого державного виконавця Відділу №701/6 від 17.06.2014 року.

В свою чергу, питання витрат виконавчого провадження врегульовано приписами ст. 41 Закону №606.

Згідно ч. 1 ст. 41 Закону №606, витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

До витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату: 1) перевезення, зберігання і реалізації майна боржника; 2) послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій; 3) поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум; 4) проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини; 5) розміщення оголошення в засобах масової інформації; 6) виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень; 7) інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби (ч. 4 ст. 41 Закону №606).

У відповідності до ч. 5 ст. 41 Закону №606, про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду у десятиденний строк.

Разом з тим, на виконання положень Закону №606 наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень (надалі - Інструкція №512/5).

Так, абз. 3 п. 3.13.1 Інструкції №512/5 визначено, що про розмір витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець відповідно до розрахунку витрат, наданого фінансовою службою відповідного головного управління юстиції, складає акт про витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій (додаток 1), у якому зазначаються перелік та суми витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Разом з тим, матеріали виконавчого провадження №42129365 на виконання вищенаведеної правової норми не містять акта про витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, із зазначенням переліку та суми витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій у вказаному виконавчому провадженні.

З огляду на все викладене вище, оскільки відповідачем не з'ясовано обставину отримання/неотримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження позивачем до початку примусового виконання рішення та без врахування заяви від 03.04.2014 року, в якій зазначено наявність поважних причин невиконання ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» рішення у строк для самостійного виконання, встановлений державним виконавцем, а також відсутність у матеріалах виконавчого провадження акта про витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, із зазначенням переліку та суми витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій у вказаному виконавчому провадженні, а, відтак, відсутність обґрунтовано визначеного розміру таких витрат, суд дійшов висновку, що постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 19.06.2014 року у виконавчому провадженні №42129365 підлягають скасуванню, а дії відповідача щодо їхнього винесення - протиправними.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а, відтак, такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, ч. 6 ст. 128, ст.ст. 158-163, 167, 181, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправними дії Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві щодо винесення постанов про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 19.06.2014 року у виконавчому провадженню №42129365.

3. Скасувати постанови Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 19.06.2014 року у виконавчому провадженні №42129365.

4. Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (ідентифікаційний код:20602681, адреса: 04080, м.Київ, вул.Фрунзе, 40) судові витрати у розмірі 255,78 грн. (двохсот п'ятдесяти п'яти грн. 78 копійок) з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві (ідентифікаційний код: 34482497, адреса: 04208, м. Київ, просп. Гонгадзе, будинок 5-Б).

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок