Ухвала суду № 40464669, 09.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" вересня 2014 р. м. Київ К/800/25766/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Муравйова О.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алматрейд»

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18.03.2013 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 року

у справі № 805/1418/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алматрейд»

до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алматрейд» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Алматрейд») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18.03.2013 року в задоволенні позовних вимог ТОВ «Алматрейд» відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 року апеляційну скаргу ТОВ «Алматрейд» залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Позивач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Заперечень на касаційну скаргу не надійшло.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ «Алматрейд» з податку на прибуток за перше півріччя 2012 року, за результатами якої складено акт від 0811.2012 року № 2154/15-1-31944835.

В акті перевірки зазначено, що в порушення пункту 153.8 статті 153 та пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, який застосовується з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, позивачем при визначенні прибутку від операцій з цінними паперами не враховані зміни щодо порядку відображення від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами, деривативами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, які рахувалися станом на 01 січня 2012 року та визначені пунктом 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, а саме: у податковій декларації з податку на прибуток за перше півріччя 2012 року необхідно врахувати 25 відсотків суми такого від'ємного фінансового результату від операцій з іншими цінними паперами по рядку 6.3 додатку ЦП у розмірі 298363 грн., а позивач врахував 100 відсотків в сумі 1193453 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.11.2012 року № 0004611501/26306/10/15-112, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 184180 грн. (за основним платежем - 147344 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 36836 грн.).

Суд першої інстанції, рішення якого залишено без змін судом апеляційної інстанції, дійшов висновку про обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суду не може погодитись з такими висновками судів, вважаючи їх передчасними та такими, що винесені з неповним з'ясуванням всіх обставин справи, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що ТОВ «Алматрейд» належить до платників з доходом за 2011 рік більше 1 мільйона гривень у податковій декларації з податку на прибуток банку за звітні періоди 2012 - 2015 роки (починаючи із звітного періоду І півріччя) 2012 року враховуються лише 25% суми від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами, які рахуються станом на 1 січня 2012 року у порядку, передбаченому пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено особливості застосування пункту 150.1 статті 150 цього Кодексу.

Вказаним пунктом, зокрема, передбачено що пункт 150.1 статті 150 ПК України застосовується у 2012-2015 роках з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 1 січня 2012 року є від'ємне значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 податковий рік), то сума цього значення підлягає включенню до витрат: звітних (податкових) періодів починаючи з І півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних податкових періодах.

Враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що в пункті 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України йде мова про особливості порядку врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток (ст. 150 ПК України), тоді як здійснення обліку від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами здійснюється відповідно до пункту 153.8 статті 153 ПК України (якою передбачено порядок оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами).

Відповідно до вимог ч. 4, ч. 5, ч. 6 п. 153.8 ст. 153 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав в тому числі окремий облік операцій з цінними паперами, придбаними під час їх розміщення, повторного продажу емітентом чи в результаті здійснення внеску до статутного капіталу. Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу. Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу (обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження) кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Таким чином, позитивний фінансовий результат операцій з цінними паперами підлягає включенню до складу загального доходу платника податків, який враховується для визначення об'єкта оподаткування, та відповідно до наказу Міністерства фінансів України № 1213 від 28.09.2011 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток» відображається в складі декларації на прибуток підприємств у коді рядка 03ІД «Інші доходи» та розшифровки Додаток ІД до рядка 03 податкової декларацій.

В свою чергу, від'ємний фінансовий результат операцій із цінними паперами до складу загальних витрат, що враховується для визначення об'єкта оподаткування, не включається та не відображається в декларації із податку на прибуток, а обліковується окремо в Додатку ЦП до рядка 03.20 та 03.21 Додатку ІД до податкової декларації як розрахунок фінансових операцій.

Якщо в результаті розрахунку операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами виникає від'ємний фінансовий результат, то він відповідно до ч. 5 п. 153.8 ст. 153 ПК України повинен переноситися на зменшення фінансових результатів від операцій цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному ст. 150 ПК України.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України не передбачено застосування обмежень, встановлених статтею 150 ПК України, для від'ємного фінансового результату від операцій з торгівлі цінними паперами, оскільки вказаним підрозділом Податкового кодексу визначено особливості справляння податку на прибуток підприємств та вказана норма стосується виключно від'ємного значення об'єкту оподаткування цим податком.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 11 КАС України передбачено, що суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Проте, судами попередніх інстанцій не було враховано вищевикладене та не з'ясовано питання визначення позивачем суми від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами за І півріччя 2012 року, не досліджено та не надано належної оцінки доводам позивача щодо визначення доходів платника податків за вищевказаний період менше ніж 1 мільйон гривень.

Отже, колегія суду приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій не дослідили та не розглянули належним чином докази, що містяться в матеріалах справи, не надали належну оцінку обставинам справи, порушили та невірно застосували норми матеріального права, та, як наслідок, прийняли незаконні рішення.

Викладене свідчить про порушення судами вимог статті 159 КАС України, якою передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Касаційна ж інстанція згідно з ч. 2 ст. 220 КАС України не може досліджувати докази, встановлювати або визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи викладене, касаційна інстанція на підставі ст. 227 КАС України дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, порушень норм процесуального права, у зв'язку з чим оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа підлягає направленню на новий розгляд для достовірного з'ясування та правильного вирішення спору по суті.

Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Відповідно до вищевикладеного, касаційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 - Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алматрейд» задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18.03.2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 року - скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді О.В. Муравйов Ю.І. Цвіркун